Підозра на колишнього керівника Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України: переплата понад 322 мільйони гривень

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з’ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов’язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

Схожі статті

Співпраця з НАБУ та поновлення на посаді: скандальна історія екс-заступника голови Державної митної служби

Екс-заступник голови Державної митної служби Руслан Черкаський був звільнений з посади після серйозних звинувачень, однак його кар'єра на митниці не завершилась. Після відставки він активно почав співпрацювати з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), надаючи детальну інформацію про діяльність представників митниці. За це він отримував фінансову винагороду та обіцянки щодо можливого поновлення на службі. В даний час триває процес його відновлення, але всі матеріали досудового розслідування залишаються засекреченими, що викликає певні запитання та сумніви серед громадськості.

Попри те, що Черкаський більше не з'являється в публічних джерелах, його ім'я залишається пов'язаним із низкою неприязних подій в українській митниці та антикорупційній сфері. Одним із ключових фігур, який опікується його справою в НАБУ, є Сергій Сотниченко. Відомо, що Сотниченко, крім своїх зв'язків в антикорупційних структурах, також має бізнес-інтереси в обміні криптовалюти, зокрема, в Печерському районі Києва. Його офіс, що знаходиться на вулиці Коновальця, 26а, часто згадується як точка збору важливої інформації, яка може мати вирішальне значення для подальшого розвитку справи.

Фігура Сотниченка досить загадкова. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та носіння військової форми у соцмережах, він не має жодного стосунку до військових. У 2023 році він отримав подяку від РНБО, а згодом — медаль та наградну зброю.

За словами джерел, такі привілеї Сотниченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує через щедрі подарунки та участь у корупційних схема

Зловмисниця, що викрала понад півмільйона гривень з рахунків померлих клієнтів банку

У Київській області правоохоронці затримали 35-річну працівницю банку, яка протягом двох років незаконно переказувала гроші з рахунків померлих клієнтів на свої власні картки. Зловмисниця діяла з 2020 по 2021 рік, підбираючи облікові записи користувачів, що вже померли. Використовуючи своє службове становище, вона змінювала прив’язані до рахунків контактні дані і фінансові номери на свої, після чого здійснювала переведення коштів на власні картки.

За даними правоохоронних органів Київщини та Київської міської прокуратури, слідство вже встановило щонайменше шістьох потерпілих, а загальна сума викрадених коштів становить близько 500 тисяч гривень. Для того, щоб уникнути підозр, жінка переводила кошти в розмірі 10–20 гривень, що дозволяло їй довгий час залишатися непоміченою. Однак обережність не допомогла уникнути покарання: розслідування встановило, що зловмисниця використовувала систему банківських операцій для здійснення транзакцій у режимі прихованих операцій.

Під час обшуку вдома у фігурантки вилучили речові докази. Їй повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 190 — шахрайство; ч. 1 ст. 200 — незаконні дії з платіжними документами; ч. 1 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем. Санкції статей передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі.

Зараз триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та можливих інших потерпілих.

Скандал із розкраданням на будівництві фортифікацій на Сумщині: подробиці гучної справи у Львові

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Погіршення погодних умов на Лівобережній Україні: вологий ранок та посилений вітер

Сьогодні мешканців Лівобережної України очікує несприятлива погода, що принесе з собою вологий і вітряний ранок. За даними метеорологів, на цей регіон накриє значна дощова хмара, яка буде супроводжуватися північними та північно-західними вітрами. Їхня швидкість досягатиме 7–12 м/с, а на півдні країни, в окремих районах, пориви можуть посилюватися до 15–20 м/с. Це створює додаткові ризики та ускладнює умови для пересування.

Найскладнішим часом дня стане саме ранок, коли через дощі дороги стануть слизькими, а сильний вітер може значно ускладнити рух транспорту. Водіям слід бути надзвичайно обережними, особливо на міжміських трасах, де мокре покриття може стати небезпечним. Пішоходам радять утримуватись від перебування поблизу старих дерев, оскільки сильний вітер може викликати їх падіння або пошкодження.

Водночас синоптики прогнозують, що вже вдень дощі поступово припиняться, а небо почне прояснюватися у більшості областей. Попри це, тепла погода не очікується. Вночі температура становитиме від +7 до +12 °С, а вдень повітря прогріється лише до +12…+17 °С, що нагадує про швидке наближення справжньої осені.

Фахівці радять подбати про теплий одяг на ранок і враховувати змінність погоди при плануванні денних справ. Зниження температури, пронизливий вітер та вологість можуть стати випробуванням для організму, особливо для людей з хронічними захворюваннями.