Перспективи мобілізації в Україні: реальність чи утопія?

Українська масова мобілізація: міф чи реальність економічного виклику

Аналіз відомого економіста доктора Андрія Длігача, що цитується УНІАНом, висвітлює важливий аспект сучасної ситуації в Україні. За його словами, нинішня країна не має необхідних фінансових ресурсів для масштабної мобілізації, яка б становила 500 тисяч українців. Зазначається, що навіть масовий призов в масштабах понад 15% наявного резерву може призвести до економічної катастрофи. Експерт підкреслює, що подальше збільшення обсягів мобілізації може призвести до масового закриття підприємств і загострення економічної ситуації в країні.

Зазначається, що зараз максимально доступна кількість для мобілізації становить лише 230 тисяч осіб. Таким чином, потрібно шукати альтернативні підходи, такі як рекрутинг та оптимізація використання наявних людських ресурсів.

Цей аналіз свідчить, що масова мобілізація в Україні є вкрай складною фінансовою задачею. Єдиним можливим варіантом допомоги у цій ситуації може бути втручання з боку міжнародних партнерів, проте навіть вони повинні будуть враховувати не лише постачання зброї та техніки, а й надання фінансової підтримки, що може бути ускладненим через обмеження у фінансовій допомозі та невизначеність стосовно її майбутнього продовження. Умови сучасної української економіки не дозволяють самостійно впоратися з цим викликом.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Масова мобілізація в Україні стикається з серйозними фінансовими обмеженнями, що ускладнюють можливість призову значної кількості осіб.

• Навіть невелике збільшення обсягів мобілізації може мати негативні економічні наслідки, такі як масове закриття підприємств та загострення економічної ситуації.

• Сучасні обмеження економічних ресурсів не дозволяють Україні самостійно впоратися з викликом масової мобілізації.

• Необхідна допомога з боку міжнародних партнерів може стати вирішальною у забезпеченні необхідних ресурсів для ефективної оборони та збереження стабільності в країні.

Схожі статті

Відвертість Наталки Денисенко щодо гонорарів під час війни: зірка серіалу “Кріпосна” розповіла про фінансові реалії

Акторка Наталка Денисенко, відома ролями у популярних українських проектах, таких як серіал «Кріпосна» та фільм «Коли ти вийдеш заміж?», поділилася своїм досвідом заробітків під час війни. В інтерв'ю програми «Ранок у великому...» вона зізналася, що найбільший гонорар, який їй вдалося отримати за один знімальний день, становив 5 тисяч доларів. Однак зірка одразу уточнила, що ця сума була виплачена їй саме за участь у рекламному проєкті, а не за стандартні кінозйомки.

За словами Наталки, такий розмір гонорару є дуже високим для української індустрії, і подібні суми, на жаль, не є нормою. «Це дійсно дуже великий гонорар, який не є типовим для нашої сфери. Зазвичай так не платять», — пояснила акторка, підкреслюючи, що більшість акторів отримують набагато менші суми, особливо під час складних часів війни.

Що стосується серіалів, сьогодні акторам пропонують від 10 до 20 тисяч гривень за зміну, що вважається високим показником. Наталка Денисенко зазначила, що її гонорари перевищують середній рівень: «У мене більше. Майже тисяча доларів за зміну (приблизно 41 000 гривень)».

Водночас акторка порівняла зарплати українських акторів і відзначила, що війна вплинула на ринок кіновиробництва, але попит на професійних артистів залишається стабільним, а рекламні проєкти іноді пропонують значно більші гонорари.

Головний тренер молодіжної збірної України Унаї Мельгоса оголосив список на матчі проти Угорщини та Хорватії

Головний тренер молодіжної збірної України, Унаї Мельгоса, представив склад гравців, які готуватимуться до важливих матчів у рамках кваліфікації до чемпіонату Європи. «Синьо-жовті» зіграють проти команд Угорщини U-21 та Хорватії U-21 у жовтневі дні. До списку викликаних потрапило 24 футболісти, серед яких є кілька нових облич, а також п’ятеро легіонерів, що виступають в провідних європейських лігах: Італії, Угорщині, Англії та Німеччині.

Особливу увагу привертає форвард італійського клубу «Емполі» Богдан Попов. Нападник, який вперше отримав виклик до молодіжної збірної, вже здобув хорошу репутацію у Серії А. В поточному сезоні він стабільно виступає у складі «Емполі», забивши чотири голи у шести матчах чемпіонату. Цей результат став не лише підтвердженням його класу, а й важливим фактором у рішеннях тренерського штабу щодо його включення до списку збірної.

Найбільше представництво у команді має луганська «Зоря», яка делегувала трьох гравців.

Склад збірної України U-21 на жовтневі поєдинки кваліфікації до Євро-2027:

Воротарі: Назар Домчак, Іван Пахолюк, Ілля Попович Захисники: Михайло Протасевич, Сергій Корнійчук, Ілля Крупський, Владислав Захарченко, Тарас Михавко, Віталій Холод, Богдан Слюбик, Микола Огарков Півзахисники: Олег Федор, Роман Саленко, Артем Слесар, Андрій Маткевич, Іван Лосенко, Антон Глущенко, Віктор Цуканов, Артем Гусол, Тимур Тутєров, Іван Варфоломєєв, Євгеній Пастух Нападники: Артем Степанов, Богдан Попов.

Жорстоке побиття українця в Вроцлаві: конфлікт із тривожними мотивами та самосудом

У Вроцлаві стався інцидент, який привернув увагу правоохоронців та громадськості: група підлітків напала на 23-річного громадянина України, жорстоко побивши його. Згідно з повідомленням місцевої поліції та телеканалу TVN 24, з'ясувалося, що всі нападники також є українцями, і навіть більше того, вони були знайомі з потерпілим, мали спільне робоче, навчальне або житлове середовище. Цей факт надає ситуації ще більшої складності.

Правоохоронці вказують на те, що напад має всі ознаки самосуду, а його мотиви можуть бути пов’язані з ідеологічними переконаннями, що додає новий вимір до вже й так небезпечної ситуації. Виявлені такі тривожні елементи вказують на можливе розповсюдження екстремістських поглядів серед молоді, що викликає серйозні побоювання в суспільстві.

Троє з нападників уже отримали звинувачення у побитті, спричиненні тілесних ушкоджень та приниженні потерпілого. Решта, хто не досягнув 17 років, відповідатимуть перед судом у справах неповнолітніх.

Ця подія викликала значний резонанс серед української громади у Польщі та підкреслила важливість контролю за підлітковою поведінкою та профілактики насильства серед молоді.

Зростання підприємницької активності в Україні: понад 225 тисяч нових ФОПів та збільшення кількості закритих бізнесів

В Україні протягом 2025 року спостерігається активний процес реєстрації нових фізичних осіб-підприємців, при цьому значно зросла кількість закритих бізнесів. За дев'ять місяців року було відкрито 225 046 нових ФОПів, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак, разом із цим, спостерігається й інша тенденція: кількість закритих підприємств зросла на 11%. Ці дані наводить Опендатабот, посилаючись на інформацію з Єдиного державного реєстру.

З початку року підприємницька активність демонструє позитивну динаміку. Так, якщо в січні було зареєстровано 21,4 тисячі нових бізнесів, то в вересні ця цифра досягла рекордних 29,6 тисяч. Поступове зростання кількості нових ФОПів свідчить про те, що українці активно шукають можливості для започаткування власної справи, навіть в умовах економічних та соціальних викликів.

Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.