Перші сигнали раку грудей: на що варто звернути увагу та чому рання діагностика рятує життя

Після резонансного скандалу з так званими «прокурорами-інвалідами», який завершився відставкою генерального прокурора Андрія Костіна, у системі прокуратури почалися помітні трансформації. З приходом на посаду нового очільника Офісу генерального прокурора Руслана Кравченка, за інформацією з професійного середовища, формується інша модель фінансового забезпечення чинних прокурорів, що знову викликає суспільну дискусію.

Йдеться про практику додаткових нарахувань, коли окремі прокурори, продовжуючи працювати на посадах і отримувати повноцінну заробітну плату, паралельно користуються правом на так звані «пенсійні виплати». Фактично мова йде про подвійне бюджетне фінансування однієї особи, що виглядає особливо чутливо на тлі воєнного стану та загального дефіциту державних ресурсів.

Так, згідно єдиного державного реєстру судових рішень, 23 жовтня 2019 року Ігор Чуб подав позов до Харківського окружного адмінсуду, вимагаючи визнати дії регіонального Пенсійного фонду незаконними. Справу передали судді Бідонько А.В. Але вже 4 листопада прокурор забрав заяву – попросив залишити її без розгляду для доопрацювання. Наступного дня суд офіційно повернув документи.

Однак, на цьому Чуб не зупинився. Він знову подав ідентичний позов, цього разу – до іншого судді Тітова О.М., який уже 3 грудня виніс рішення на користь прокурора. Це може свідчити про спробу підібрати лояльного суддю для реалізації задуманої схеми.

У позові Чуб вимагав нараховувати пенсію без обмеження граничного розміру та не обмежувати суму зарплати при обчисленні пенсії. При цьому прокурор стверджував, що нібито пропрацював у системі 20 років.

Після винесення рішення Пенсійний фонд подав апеляцію, але навіть не сплатив обов’язковий судовий збір – лише 1152 грн. Через це Другий апеляційний адмінсуд залишив скаргу без руху, надавши термін для усунення порушення. Проте юристи фонду не зробили жодних дій до 13 січня 2020 року. Як наслідок, скаргу повернули.

Таким чином, Ігор Чуб отримав довічну пенсію, яка тепер виплачується додатково до його зарплати.

Також прокурор Ігор Миколайович Чуб володіє значними сімейними активами, серед яких чотири квартири в Харкові, садовий будинок, земельні ділянки та право користування житловим будинком у Великій Британії. Варто відзначити, що джерела походження активів, якими обріс харківський прокурор Ігор Чуб мали б стати предметом вивчення антикорупційних органів.

У листопаді 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 78 повних перевірок декларацій українських посадовців. Результати цих перевірок виявили суттєві недоліки у фінансових звітах: у 37 осіб було зафіксовано ознаки недостовірних відомостей або порушень законодавства на загальну суму понад 172 мільйони гривень.

За даними агентства, йдеться про можливі правопорушення, що підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації, а також під частину 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Такий масштаб порушень свідчить про необхідність посилення контролю за деклараційною дисципліною та більш ретельного аналізу фінансових звітів посадовців.

Серед найбільш резонансних випадків — декларація колишнього заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області за 2023 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 19,8 млн грн. Посадовець не задекларував члена сім’ї та належну йому нерухомість, зокрема квартиру в Києві, де сам проживав, а також об’єкт незавершеного будівництва вартістю 17,3 млн грн. Матеріали передано до ДБР.

Суттєві порушення виявлено і в декларації директора КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за 2022 рік. Посадовець не зміг підтвердити джерела походження готівкових коштів дружини на 9,6 млн грн та подарунка на 24,4 млн грн. У НАЗК вбачають у цьому ознаки легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Висновки скеровано до Нацполіції.

У декларації колишнього начальника відділу реєстрації місця проживання Печерської РДА Києва за 2022 рік встановлено недостовірні відомості на понад 15,6 млн грн. Зокрема, посадовець не задекларував житловий будинок у Нідерландах, яким користувався разом із родиною. Матеріали також передано до НПУ.

Окрему увагу привернула декларація колишнього судді Верховного Суду за 2024 рік. НАЗК встановило ознаки недостовірних відомостей на понад 5,3 млн грн, з яких понад 5,2 млн грн стосуються грошових активів. За цим фактом НАБУ вже розпочало кримінальне провадження.

Серед місцевих депутатів порушення зафіксовано, зокрема, у депутата Канівської міської ради Черкаської області. За деклараціями за 2022–2024 роки встановлено ознаки необґрунтованості активів на 1,5 млн грн і недостовірних відомостей на понад 3 млн грн. Посадовець не підтвердив походження коштів на придбання дружиною квартири в Києві та приховав реальну вартість нерухомості.

Найбільшу суму порушень у листопаді НАЗК зафіксувало в декларації депутата Хмельницької міської ради за 2024 рік — понад 38,8 млн грн. Посадовець не зміг підтвердити законність походження готівки на 25,1 млн грн, а також не задекларував дохід на понад 12 млн грн, який був використаний для придбання майна. Матеріали направлено до Нацполіції.

Також порушення встановлено в деклараціях голови нейроофтальмологічної МСЕК Запорізької області, депутата Бердичівської міської ради, начальника управління комунальної власності Чернівецької міськради та начальника відділу Кропивницького районного ТЦК та СП. У цих випадках йдеться про незадеклароване майно, сумнівні заощадження та приховані доходи на суми від кількох мільйонів гривень. Частину матеріалів передано до НПУ, частину — до ДБР.

У НАЗК зазначають, що результати перевірок свідчать про системні проблеми з декларуванням доходів і майна серед посадовців різних рівнів — від місцевих депутатів до високопосадовців і суддів. Остаточну правову оцінку діям фігурантів мають надати правоохоронні органи.

36-річна акторка Наталка Денисенко, яка опинилася у центрі гучного публічного скандалу після свого інтерв’ю, остаточно перестала приховувати новий роман. Після заяв про нібито образи з боку колишнього чоловіка Андрія Федінчика увага до її особистого життя лише зросла, а нові подробиці стали предметом обговорення у медіа та соціальних мережах.

Додаткового резонансу ситуації надала різка реакція Ксенії Мішиної, яка звинуватила Денисенко у брехні та натякнула на можливу зраду в минулих стосунках. Ці заяви лише підлили масла у вогонь, спричинивши численні коментарі шанувальників і критиків, а також привернувши увагу журналістів до особистого життя акторки.

Окрім атмосфери свята, увагу підписників привернули й подарунки. Денисенко похизувалася розкішним букетом білих троянд, номерним знаком для автомобіля, про який давно мріяла, а також каблучкою з коштовним каменем. Водночас уважні фанати помітили ще одну прикрасу — каблучку у формі сердець на безіменному пальці акторки, що миттєво породило чутки про можливі заручини або навіть таємний шлюб.

Офіційних заяв Наталка Денисенко не робила, тож наразі невідомо, на якому етапі перебувають її стосунки з Савранським. Втім, припущення про серйозність роману виглядають цілком логічними: пара довгий час ретельно приховувала свої почуття і лише нещодавно дозволила їм стати публічними.

На тлі скандалів і гучних звинувачень Денисенко демонструє впевненість і спокій, не коментуючи конфлікти напряму. Натомість акторка робить ставку на особисте щастя, яке, судячи з оприлюднених кадрів, нині займає в її житті головне місце.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.