Оновлені відомості: 600 тисяч військовозобов’язаних у мобілізаційному процесі

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов’язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов’язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб “Резерв+” вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення “Резерв+” дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов’язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.