Олена Шевцова: міжнародний розшук та затягування справи у фінансових махінаціях

Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Вона звинувачується в організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур, що суттєво порушує законодавство та підриває економічну стабільність країни. На даний момент Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують процес розгляду справи в судах, що створює додаткові труднощі для правоохоронців і затримує правосуддя.

Бюро економічної безпеки висунуло звинувачення Олені Шевцовій у фінансових махінаціях, що включають організацію схем для виведення великих сум коштів з банківських установ через незаконні операції. За інформацією слідства, ці гроші потрапляли до нелегальних фінансових каналів, що могло спричинити серйозні збитки державі та її громадянам. Справу, що стосується Шевцової, активно розслідують в Україні, але через її втечу за кордон процес ускладнюється, і арешт фігурантки стає ще більш важким завданням.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Схожі статті

Масштабні зловживання в закупівлях КМДА: бюджет столиці втратив майже 73 мільйони гривень

У Києві правоохоронці викрили серйозні зловживання під час закупівель, що здійснювались комунальними підприємствами та різними структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації (КМДА). За попередніми оцінками, загальні збитки, завдані столичному бюджету, склали майже 73 мільйони гривень. Інформацію про це озвучила Київська міська прокуратура.

У результаті розслідування правоохоронці оголосили підозри 14 особам, серед яких 12 є посадовцями комунальних підприємств, департаментів КМДА та районних адміністрацій. Також під підозрою опинилися двоє керівників підрядних організацій, які брали участь у корупційних схемах.

За даними слідства, схеми полягали у завищенні цін або неналежному контролі під час закупівель дорожньої солі, електроенергії, ремонтних робіт, запчастин для машин швидкої допомоги та пожежно-рятувальної техніки.

Серед підозрюваних – начальниця управління Київпастрансу, через дії якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень. Також колишній генеральний директор Київзеленбуду, головний агроном та керівник товариства, яких підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час робіт з ліквідації амброзії.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА допустив переплату майже 11 мільйонів гривень при закупівлі спецтехніки. Ексначальник відділу Київзеленбуду та підрядник розікрали 800 тисяч гривень на благоустрої парку Орлятко. Начальниця служби ШЕУ Солом’янського району допустила переплату у 2 мільйони гривень за дорожню сіль, а колишній начальник ШЕУ Подільського району закупив стовпчики на 1,5 мільйона гривень, що не відповідали ДСТУ.

Також серед підозрюваних – начальник служби Київмедспецтрансу, який разом з іншими посадовцями розтратив 1,9 мільйона гривень на закупівлі запчастин для швидкої допомоги. Начальник ШЕУ Голосіївського району закупив неякісну сіль, завдавши бюджету збитків на 1,4 мільйона гривень.

Окремо правоохоронці повідомили про підозру начальнику управління Голосіївської РДА, який допустив розтрату майже 1 мільйона гривень під час ремонту паркінгу. Керівник управління Солом’янської РДА та підрядник відповідальні за збитки у понад 500 тисяч гривень при ремонті покрівлі школи. Посадовець Святошинського психоневрологічного інтернату причетний до розтрати близько 700 тисяч гривень під час ремонту гібридної сонячної електростанції.

Усі підозрювані відповідають за розтрату та заволодіння бюджетними коштами. Якщо їхню провину доведуть у суді, їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Збільшення пенсій в Україні з 2026 року: нові умови та очікувані зміни

З 1 січня 2026 року в Україні планується суттєве підвищення пенсій, що стане можливим завдяки збільшенню прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати. Згідно з інформацією адвоката Івана Хомича, прожитковий мінімум в країні зросте з 2 361 грн до 2 595 грн, що безпосередньо вплине на розмір пенсій, оскільки вони прив’язані до цього показника. Зокрема, мінімальна пенсія збільшиться до рівня прожиткового мінімуму та становитиме 2 595 грн.

Окрім цього, максимальна пенсія підвищиться на 2 340 грн і досягне 25 950 грн. Зростання мінімальної заробітної плати, яке також відбудеться з січня 2026 року, вплине на зміни в пенсійних виплатах. Мінімальна зарплата в Україні буде збільшена з 8 000 грн до 8 647 грн, що, відповідно, позначиться на розмірах пенсій, які обчислюються залежно від заробітної плати.

Найбільше підвищення отримають пенсіонери з повним стажем: чоловіки — 35 років, жінки — 30 років. Також зросте доплата за понаднормовий стаж: за кожен додатковий рік надходитиме 25,95 грн замість 23,61 грн.

Виплати за інвалідністю не зміняться, але збільшення прожиткового мінімуму підніме мінімальні пенсії для цієї категорії з 2 361 грн до 2 595 грн.

Розмір пенсії залежатиме від стажу та офіційної зарплати: чим вищий заробіток і довший стаж, тим більше нарахування. Зниження пенсій більшості українців не загрожує — закон гарантує, що виплата не буде меншою за попередній рівень.

Судова відмова у звільненні Олени Зайцевої: деталі справи та її подальша доля

У лютому 2019 року Олена Зайцева, учасниця резонансної ДТП в Харкові, була засуджена до 10 років позбавлення волі. Трагедія, що сталася 18 жовтня 2017 року, сколихнула всю країну: внаслідок аварії загинуло шестеро людей, а сама Зайцева, на момент аварії перебуваючи за кермом автомобіля, виявилася під впливом алкоголю. Попри всі спроби скоротити термін ув'язнення, у 2024 році суд відхилив її клопотання про умовно-дострокове звільнення.

На сьогоднішній день Олена Зайцева відбуває покарання в колонії на Сумщині. За інформацією з джерел, її поведінка оцінюється як «непогана». Вона працює в установі та регулярно отримує заохочення за свою дисципліну і відповідальність. Проте, цього виявилося недостатньо для того, щоб отримати умовно-дострокове звільнення. Колегія суддів зазначила, що на даному етапі покарання звільнення передчасне, враховуючи тяжкість злочину та його наслідки для жертв і їхніх родин.

Адвокатка засудженої утрималася від коментарів щодо можливості нової спроби Зайцевої.

Мати однієї з жертв ДТП, Світлана Вініченко, повідомила, що отримує від Зайцевої символічні виплати: останні суми становили по 995 гривень за півроку. Вона вважає такі виплати принизливими і сумнівно вірить у каяття засудженої.

Представники Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відвідали колонію та повідомили, що вона має житлові та виробничі зони, забезпечене роздільне утримання засуджених, санітарні кімнати, кухню та приміщення для відпочинку з телевізорами і навіть акваріумом.

Сергій Старенький, колишній голова Держпенітенціарної служби, зазначив, що Зайцева може звернутися до суду з новим проханням про дострокове звільнення наступного року.

ДТП за участю Зайцевої сталася 18 жовтня 2017 року в центрі Харкова. Внаслідок аварії загинули шестеро людей, ще кілька отримали травми. Суд засудив Зайцеву та другого водія Геннадія Дронова до 10 років позбавлення волі.

Погода в Україні 3 жовтня: потепління та припинення дощів

3 жовтня в Україні очікується невелике потепління, а також припинення дощів, що втішить багатьох мешканців країни. За словами синоптикині Наталки Діденко, температура повітря підвищиться, особливо на півночі, де стане помітно тепліше. У західних регіонах буде зберігатися прохолодна погода, зокрема, найнижчі температури очікуються саме на заході країни.

Вітер, який переважно буде східним, обіцяє бути рвучким і навіть сильним на півдні та сході України. У Дніпропетровській та Полтавській областях в денні години температура повітря підніметься до +14…19°C, а на півдні та сході вона ще може бути вищою. У центральних регіонах варто очікувати температури від +10°C до +14°C, тоді як на півночі температура буде коливатися близько +7°C…+10°C.

Найхолоднішою залишається західна частина країни, де вдень +8…11°С, а вночі 0…+4°С, місцями до -1°С. У Києві сьогодні очікується +12°С, а в суботу температура підніметься до +14°С.

Синоптики також зазначають, що вихідними температура підвищиться ще на кілька градусів завдяки надходженню південних повітряних мас.