Олег Ширяєв: витоки великої віри та нескореного патріотизму

Олег Ширяєв – це особистість, яка здобула визнання не лише за мужність на полі бою, але й за свої досягнення у різних сферах життя. Недавно він отримав відзнаку “За мужність” за свою участь у війні, але варто розглянути його шлях до цього визнання та те, що надихнуло його встати на захист своєї країни.

Олег Ширяєв народився 28 вересня 1986 року в Московській області, але згодом з родиною переїхав до України. Відомо, що з самого дитинства він виявляв зацікавленість у спорті, займався боротьбою, боксом та карате. Його спортивні здібності поєднувалися з високими академічними досягненнями: він успішно закінчив Харківський національний університет ім. С. Кузнеця, здобувши освіту в області обліку та аудиту.

Після університету Ширяєв розпочав свою кар’єру в банківській сфері, але його діяльність не обмежувалася лише економічною сферою. З 2007 року він активно долучився до правої організації “Патріот України”, де відпрацьовував не лише фізичну, але й ідеологічну підготовку.

Необхідно відзначити, що Олег Ширяєв не лише вивчав питання оборони та безпеки країни, але й активно діяв на полі бою, проходячи термінову службу у Повітряних силах ЗСУ. Після цього він повернувся до своєї країни, щоб продовжити свою професійну кар’єру та активно займатися спортом.

До війни на сході України Ширяєв займав посаду регіонального керівника у комерційному банку, проте його серце завжди було з українським народом. Він не вагався, коли ставалося питання про захист своєї країни, і вирішив вступити у ряди військових, де виявив себе не лише мужнім бійцем, але й лідером.

Олег Ширяєв – це приклад справжнього патріота, який виявив велику відданість своїй країні як у бою, так і в мирний час. Його шлях і досягнення слід брати на озброєння як для молодого покоління, так і для всіх, хто прагне служити Україні.

20 квітня 2016 року Олега Ширяєва призначили радником губернатора Харківської області з питань зв’язків з громадськістю та територіальної оборони на громадських засадах. Ця посада стала ще одним кроком у його активній громадській та політичній діяльності.

З жовтня 2019 року Олег став адвокатом і отримав відзнаку “Подякою” від організації адвокатів Харківської області за захист конституційних прав громадян України. Його професійна діяльність у цій сфері ще раз підтвердила його здібності та відданість принципам права.

У 2014 році Олег Ширяєв був одним із засновників руху “Східний Корпус”, який виник у Харкові як відповідь на загрозу “Антимайдану”. Цей рух об’єднав спортсменів та активних громадян з метою боротьби проти провокаторів і збереження мирного способу життя у регіоні.

У 2015 році Ширяєв разом з “Східним Корпусом” вирушив на фронт у складі військового підрозділу. Він очолив роту та брав участь у визволенні села Широкине. Його професійні навички та лідерські якості допомогли відбити окупантів під час боїв поблизу Гранітного.

Після повернення з фронту Олег Ширяєв зосередився на підтримці учасників АТО. У 2016 році він відкрив реабілітаційний центр, де ветерани могли отримати допомогу та підтримку. Пізніше він заснував охоронну агенцію, де працевлаштовувалися учасники бойових дій.

11 вересня 2018 року “Східний Корпус” припинив свою діяльність через притиск від правоохоронних органів та арешт лідера. Цей рух відіграв важливу роль у збереженні миру та стабільності в регіоні, а його саморозпуск став наслідком тиску з боку сил, що намагалися придушити голос активістів.

Ці події ще раз підкреслюють важливість активної громадської участі та боротьби за права та свободи громадян. Олег Ширяєв – це приклад відважного лідера, який готовий не лише захищати свою країну на полі бою, але й допомагати ветеранам та зміцнювати громадську довіру та солідарність.

Ситуація у Занках, Харківської області, стала предметом серйозної турботи та обговорень через рейдерське захоплення фермерського господарства. Попередні дані вказують на те, що захоплення здійснили найманці, які, ймовірно, працювали на рейдера. Інформація про нього з’явилася в Реєстрі в п’ятницю, 7 вересня, коли Солоніцивський нотаріус здійснив зміни, після чого фермерське господарство Строгого перейшло у власність Маруняк, зареєстрованої в Донецькій області.

Прикро відзначити, що рейдерське захоплення врожаю трапилося й на іншому підприємстві, де навіть власність на землю та обладнання не захищена від агресивних дій. Фермери стикаються зі справжнім викликом, коли титушки забирають врожай прямо з комбайна, а поліція не може забезпечити навіть мінімальний рівень безпеки. Інциденти, які трапилися, не лише загрожують власності та безпеці громадян, а й порушують основні принципи права та законності.

Ситуація набрала особливої загостреності, коли 8 вересня група з 150 осіб спортивної статури у балаклавах заїхала на територію елеватора і почала збирати врожай. У цей час на поля підприємства також заїхала сільськогосподарська техніка для збирання врожаю. Ситуація стала настільки критичною, що знайти вирішення ситуації довелося навіть міністру внутрішніх справ. Арсен Аваков заявив, що навіть ті, хто мають воєнну історію, не можуть уникнути відповідальності за порушення закону, і наголосив на тому, що будь-які дії, спрямовані проти законності, будуть непримиренно припинені.

Ці події є тривожним сигналом для всього суспільства. Рейдерські атаки не лише порушують права та закони, але й підривають довіру до державних інституцій. Необхідно вжити ефективних заходів для захисту прав громадян та власності, а також для зміцнення правової системи, яка має гарантувати права та свободи кожного громадянина.

Міністр внутрішніх справ заявив про неприпустимість будь-яких альтернативних сил, які намагаються регулювати законність, зокрема у господарській сфері. Він також анонсував затримання одного з керівників структури, яка брала участь у рейдерському захопленні. Серед них виявився колишній командир “Східного корпусу” Олег Ширяєв, якого притягнули до кримінальної відповідальності.

Після двомісячного перебування в СІЗО Ширяєва відпустили під заставу у суму один мільйон гривень. Однак такий інцидент став печалним фактом у його біографії. Розуміючи, що його репутація вже не така непорушна, він звернувся до нового проекту, ставши куратором руху “Патріоти – за життя”, який стартував у 2020 році.

У своїх коментарях Ширяєв запевняв, що це стереотипи та пропаганда навколо їхньої організації, його слова підкріплював керівник Ілля Ківа. Він наголосив на тому, що їхня мета — забезпечити законність та порядок у країні, а також захистити права кожного громадянина.

Незважаючи на це, правоохоронці виявили склад зброї в Харківській області, у якому, згідно з джерелами, міг бути причетний Олег Ширяєв. Сам він твердив, що не має відношення до цього, а його керівник підтверджував, що він вже дав свої показання у цій справі.

Ці нові розвитки подій є важливим етапом у кар’єрі Олега Ширяєва, а також в історії української політики та правоохоронної системи.

Олег Ширяєв активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи свідчення про діяльність різних складів, включаючи ті, які брали участь у вивезенні майна з зони антитерористичної операції. Це підтвердив Ілля Ківа, зазначивши, що Ширяєв свідчить і в Генеральній прокуратурі та головному слідчому управлінні.

Сам Ширяєв розповів про свої спостереження відносно “Нацкорпусу”, відмітивши, що на початку їхнього шляху ця організація мала важливі мети та ідеали, проте згодом змінила їх на фінансові інтереси. Це спонукало його покинути ряди організації.

Від свого боку представники “Національного корпусу” стверджували, що Ширяєва вигнали через його зацікавленість у грошах, а не через ідеологічні розбіжності.

Проте конфлікт між Ширяєвим та “Патріотами за життя” швидко перетворився на насильство. Весною 2021 року в Харкові було зафіксовано напад на представника “Національного корпусу” Артема Мошенського, який був поранений у шию. Лідер “Нацкорпусу” Максим Жорін звинуватив у цьому Олега Ширяєва, якого вважав куратором “титушок” Іллі Ківи.

Однак Ширяєв заперечував свою причетність до стрілянини, вказавши, що винних слід шукати серед тих, хто стоїть на його стороні. Місцевий мешканець, який надавав допомогу пораненому, також стверджував, що нападником був інший чоловік. Ці події ще раз підтверджують складність політичного ландшафту та насилля, яке доводиться зустрічати на вулицях.

Після нападу, що стався зі свідком, який випадково вийшов з-за рогу, та важких наслідків, які він зазнав, нападника вдалося втекти. Інші місцеві мешканці надали інформацію про злочинця: вони описали його зовнішність та одяг, зафіксувавши, що він тримав пакет. Пізніше цей невідомий стрілець виявився Олегом Ширяєвим, щодо якого Служба безпеки України оголосила підозру у злочині.

Очевидець події розповів, що Ширяєв планував тренування, коли стався напад, і саме це він спробував пояснити пізніше. Проте влада вирішила не терпіти такі дії і оголосила про підозру у скоєнні злочину.

У брифінгу Роман Дудін, начальник Управління СБУ у Харківській області, розповів про затримання Ширяєва та звинувачення його в дестабілізації ситуації в регіоні. Зазначено, що Ширяєв створив групу осіб, які виконували завдання для нього, а також що напад був провокований для політичного маніпулювання.

Мотиви нападу, за словами Дудіна, полягали в бажанні створити політичну пропаганду, яка демонструє якби недостатність захисту прав громадян. Служба безпеки підкреслила, що Ширяєва затримали у зв’язку з його відмовою з’явитися на слідчий за випадком рейдерського захоплення елеватора у Харківській області.

Олег Ширяєв, соратник депутата Іллі Ківи, опинився під пильним оком правоохоронних органів через ряд інцидентів. Ці події, відзначені злочинами, призвели до серйозних наслідків для нього.

Серед підозр, що лягли на Ширяєва, є інциденти з нападом з ножем у березні 2020 року, який призвів до тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Згідно з даними прокуратури Харківської області, слідчі знайшли підстави вважати Ширяєва причетним до цього нападу. Також йому висунули підозру у масових заворушеннях, хуліганстві та знищенні майна правоохоронця у 2021 році.

Але Ширяєва звільнили зі слідчого ізолятора, враховуючи його бойовий досвід у зоні АТО у 2014-2015 роках, за ініціативою Президента України. Це сталося у березні 2022 року. А в червні 2023 року він отримав нагороду — орден “За мужність” ІІІ ступеня від Президента Володимира Зеленського.

Згідно зі статтею від 7 березня 2022 року, Ширяєв виходив на свободу завдяки діям президента, який нагороджує бійців заслуженими відзнаками. Це стало співвідношенням з його внеском у військову справу. У своєму Facebook він висловив вдячність за нагороду та вшанував загиблих бійців, підкреслюючи свою вірність нації.

Цікаво, що Ширяєв, навіть після багатьох випадків та служби в армії, залишається активним у соціальних мережах та публічних заходах. Його інстаграм наповнений фотографіями з військовим керівництвом, що вказує на його активний громадський статус. Чи це вказує на його політичні амбіції? Можливо, в майбутньому ми побачимо його у Верховній Раді або навіть на посаді міністра внутрішніх справ.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про складний шлях Олега Ширяєва, який поєднує в собі військову службу, правопорушення та відзнаки від держави. Ширяєв був звільнений зі слідчого ізолятора на підставі ініціативи президента, що вказує на його бойовий досвід та внесок у військову справу.

Незважаючи на підозри у різних злочинах, включаючи напад з ножем, Ширяєв отримав відзнаку за мужність від президента. Його активність у соціальних мережах та громадських заходах свідчить про його відкритість і, можливо, політичні амбіції у майбутньому.

У своєму Facebook Ширяєв висловив вдячність за нагороду та вшанував загиблих бійців, підкреслюючи свою вірність нації. Його історія відображає складність сучасної української ситуації, де бойовий досвід, правопорушення та відзнаки від держави часто переплітаються у житті однієї особи.

Схожі статті

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Зловживання службовим становищем: заступника начальника ТЦК Харкова підозрюють у фальсифікаціях

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).