Країни НАТО підкреслили своє зростаюче занепокоєння щодо ядерної політики, що проводиться Росією та Китаєм. Альянс звинуватив ці держави у дестабілізації глобальної безпеки та відсутності належної прозорості в сфері озброєнь, про що повідомляє Reuters, посилаючись на заяву Північноатлантичної ради напередодні конференції ООН з контролю за озброєннями.
Виконавці НАТО наголосили на незмінній відданості держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який є основою міжнародної ядерної безпеки з 1970 року. Однак, вони зазначили, що дії Росії й Китаю створюють нові виклики для підтримки світової стратегічної стабільності.
В окремій частині заяви Альянс звинуватив Росію у порушенні багатьох зобов’язань в області контролю над озброєннями. Зокрема, згадано про вихід Москви з низки важливих міжнародних угод, які обмежували розробку та розміщення стратегічних озброєнь. Також підкреслюється, що Росія активно використовує ядерну риторику як інструмент політичного тиску.
Борис Руге, заступник генерального секретаря НАТО, заявив, що Росія продовжує розвивати новітні системи доставки ядерної зброї, в той час як веде найбільшу військову кампанію в Європі з часів Другої світової війни. Він акцентував увагу на застосуванні Москвою балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка може нести ядерний заряд.
"Ми стикаємося з країною, яка не лише вийшла з ключових угод з контролю над озброєннями, а й активно нарощує свій військовий потенціал," — додав Руге, підкреслюючи, що такі дії підвищують ризики ескалації конфліктів.
НАТО також зазначило, що Альянс є суто оборонною організацією і не використовує ядерні загрози як інструмент політичного впливу. Вони підкреслили важливість збереження міжнародних механізмів контролю над озброєннями, особливо в умовах зростаючої напруженості.
Крім того, критиці з боку Альянсу піддався і Китай. У НАТО заявили, що Пекін активно розширює та модернізує свій ядерний арсенал, не забезпечуючи необхідного рівня прозорості стосовно обсягів і темпів цього процесу. Це ускладнює оцінку глобального балансу сил і підвищує рівень невизначеності в сфері безпеки.
Китай у відповідь спростував ці звинувачення. Речник Міністерства закордонних справ КНР запевнив, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії та підтримує свій потенціал на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки. Пекін додав, що не планує брати участь у новій гонці ядерних озброєнь.
Згідно з оцінками міжнародних експертів, найбільші ядерні арсенали належать Росії та США. Китай, Франція та Велика Британія мають менші, але все ще потужні арсенали. Аналітики попереджають, що модернізація ядерних програм провідними державами може призвести до нових етапів стратегічної конкуренції.
У НАТО висловили сподівання, що майбутня конференція ООН дозволить досягти прогресу щодо прозорості, зниження ризиків і стратегічної стабільності. Проте в Альянсі визнали, що попередні спроби узгодити рішення щодо контролю над озброєннями часто завершувалися безрезультатно через політичні розбіжності між основними гравцями.
Збереження чинності ДНЯЗ залишається критично важливим для глобальної безпеки, особливо в умовах зростаючої геополітичної напруги та технологічного оновлення ядерних арсеналів.