Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання

Народний депутат Микола Тищенко знову не прийшов на засідання суду, призначений для розгляду справ за його участю. Як повідомляють джерела, депутати не підключилися до слухання навіть у форматі відеоконференції.

Потерпілий ексвійськовий Дмитро Мазоха висловив обурення: «Мені вже смішно дивитися на це. Він зʼявляється у Верховній Раді, а за два тижні до цього його на візку вивозили. Прикро, що ми займаємо час, що ми виходимо в медійний простір з цього приводу, це представник народу, і він повинен як ніхто виконувати свої обовʼязки».

Нагадаємо, 23 грудня у Миколи Тищенка завершився термін дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Його мали переобрати, але Тищенко двічі проігнорував вимогу суду прибути на засідання.

Його навіть мали доставити примусово. Але прокурор пояснював, що Тищенко сам обіцяв приїхати, а тому примусу до нього не застосовували. Згодом стало відомо, що депутат не прийшов, бо із самого ранку перебував у лікарні в Києві через проблеми із серцем.

На засідання 6 січня він долучився онлайн, але одразу ж просив про відвід судді. Через це засідання перенесли на 10-те. Тим часом Тищенко з’явився у Верховній Раді.

Іншому фігуранту справи Тищенка — експоліціянту Богдану Писаренку — вже продовжили запобіжний захід. У суді триває підготовче засідання перед тим, як почнеться розгляд по суті.

Нагадаємо, Миколу Тищенка звинувачують у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України) через сутичку в центрі Дніпра в червні. Тоді група невідомих чоловіків у формі напала на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра (позивний — Син), коли той гуляв із дитиною.

У Telegram-каналах писали, що на нього напали охоронці Тищенка. Однак депутат стверджує, що це військовий завдав кількох ударів слідчому, який працював на обшуку шахрайської ботоферми, а потім намагався втекти.

Поліція, повідомляючи про сутичку, написала, що невідомі в камуфльованому одязі та балаклавах завдали 33-річному чоловікові тілесних ушкоджень і незаконно утримували його. Про напад на слідчого в поліції нічого не повідомляли.

Зрештою, ДБР оголосило Тищенку підозру. За даними слідства, військового незаконно затримали саме за його вказівкою. Якщо Тищенка визнають винним, він може отримати 5 років в’язниці.

Охоронець депутата, Костянтин Цубера, якого разом із Тищенком підозрюють у нападі на військового, вже уклав угоду зі слідством і зобов’язався давати свідчення.

Згаданий слідчий, який брав участь у сутичці в Дніпрі, виявився поліціянтом із Києва. Щодо нього розпочали службове розслідування, згодом поліція Києва його звільнила.

23 грудня 2024 року Тищенко не з’явився на засідання Бабушкінського райсуду Дніпра у справі про незаконне позбавлення волі колишнього військового, де він є підозрюваним. Причиною стало повідомлення про госпіталізацію через ішемічну хворобу серця.

У той час у мережі з’явилися фото й відео Тищенка з лікарні. Нардеп стверджував, що ці матеріали незаконно зробили і поширили правоохоронці.

The post Нардеп Микола Тищенко вдруге проігнорував судове засідання first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

У Києві неповнолітня мати залишила дитину без догляду на п’ять днів: справа передана до суду

У столиці завершено досудове розслідування у справі 17-річної матері, яка залишила свого семимісячного сина одного в зачиненій квартирі на п’ять днів. Під час цього періоду дитина залишалася без води, їжі та будь-якого нагляду. Київська міська прокуратура направила обвинувальний акт до суду для подальшого розгляду.

Трагедія сталася на початку січня 2025 року. Підліток вирушила до іншої області, залишивши малюка у квартирі без сторонньої допомоги. Коли правоохоронці разом із медиками потрапили до приміщення, вони виявили дитину у критичному стані. Немовля було негайно госпіталізоване та отримало термінову медичну допомогу.

За словами лікарів, тяжкий стан дитини був спричинений не лише багатоденною відсутністю їжі та води, а й загальною занедбаністю — мати систематично не доглядала за сином. У хлопчика діагностували ураження життєво важливих органів через виснаження.

Нині дитина продовжує лікування під наглядом медиків.

Дії неповнолітньої кваліфіковано за ч.3 ст.135 (залишення в небезпеці) та ст.166 (злісне невиконання обов’язків щодо догляду за дитиною) Кримінального кодексу України. Їй загрожує до 8 років позбавлення волі.

Справу передано до суду, який має визначити міру покарання для горе-матері.

11 листопада: день історії, віри та сучасних подій

11 листопада — дата, коли історичне, релігійне та сучасне тісно переплітаються. Віряни вшановують пам’ять святого преподобного ісповідника Теодора Студита, одного з найвизначніших богословів Візантії, реформатора монашого життя та непохитного захисника шанування ікон. Народжений у 759 році в Константинополі, Теодор присвятив усе своє життя служінню Богу, духовному вдосконаленню та укріпленню церковних традицій. Його наставницька діяльність і численні праці залишили глибокий слід у розвитку православного чернецтва та богослов’я.

У сучасному світі 11 листопада відзначається не лише як релігійне свято. Цього дня багато людей святкують День холостяка — день свободи, незалежності та можливості приділити час особистому розвитку. У цей же день проходить Міжнародний день енергозбереження, який нагадує про важливість відповідального ставлення до ресурсів планети та сталого способу життя.

Теодор очолив Студійський монастир, який став осередком богословської науки й чернечої дисципліни. Його реформа вплинула на духовне життя не лише Візантії, а й Київської Русі — саме за його правилами формувалося чернецтво Києво-Печерської лаври.

Святий відкрито виступав проти іконоборців та імператорів, які намагалися підпорядкувати церкву політичним інтересам. За свої переконання він зазнав заслання, побоїв і ув’язнення, але не зрікся віри. Помер Теодор Студит 11 листопада 826 року, а згодом був канонізований як ісповідник.

У народі цей день називали Теодор Зимобор — вважалося, що саме з 11 листопада осінь «бореться» із зимою.

• тепло — зима буде лагідною;• мороз — грудень буде суворим;• вітер — до сніжної та заметільної зими;• туман — чекайте відлиги;• дощ — зима буде нестійкою.

Не можна цього дня сваритися, працювати після заходу сонця та давати гроші в борг — щоб не накликати втому, хвороби чи фінансові втрати.

Іменини святкують: Антон, Віктор, Євген, Максим, Опанас, Степан, Тимофій, Федір, Яків, Стефанія.

• День холостяка — веселе сучасне свято, яке зародилося в Китаї й стало наймасштабнішим днем онлайн-шопінгу у світі.• День пам’яті загиблих у Першій світовій війні — вшанування усіх, хто загинув у найкривавішому конфлікті початку ХХ століття.• Міжнародний день енергозбереження — нагадування про важливість економного використання ресурсів і турботу про планету.• Всесвітній день шопінгу (11.11 Sale) — глобальний день розпродажів, популярний у багатьох країнах.• День пам’яті тварин-жертв війни — присвячений тваринам, які допомагали людям під час бойових дій і загинули від рук війни.• Всесвітній день оригамі — свято японського мистецтва складання паперу, що символізує мир, гармонію та концентрацію.

• 1830 рік — проголошення незалежності Бельгії;• 1859 рік — опублікована поема Тараса Шевченка «Марія»;• 1917 рік — український полк у Києві придушив більшовицький заколот;• 1983 рік — створено перший у світі комп’ютерний вірус;• 1987 рік — картину Ван Гога «Іриси» продано за рекордні 53,6 млн доларів;• 2022 рік — Збройні сили України звільнили Херсон від російської окупації.

11 листопада — день, що поєднує духовність, історію, культуру й сучасні традиції. Він нагадує про стійкість віри, важливість енергії життя та силу людської єдності.

В Україні відновлено охоронну зону навколо об’єктів інфраструктури

В Україні відновлено охоронну зону навколо стратегічних об’єктів інфраструктури, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту критично важливих територій. Рішення про відновлення зони охорони прийнято у зв’язку з необхідністю підвищення рівня контролю за доступом до об’єктів, а також для запобігання можливим загрозам або несанкціонованим втручанням.

Відновлена охоронна зона передбачає чітко визначені межі, у межах яких заборонено проводити будівельні роботи, розміщувати сторонні об’єкти або здійснювати інші дії, які можуть загрожувати цілісності та безпеці об’єктів. Крім того, запроваджуються додаткові заходи контролю, включаючи патрулювання, встановлення інформаційних знаків та систем відеоспостереження.

Національний музей у Пирогові є одним із найбільших етнографічних музеїв просто неба в Європі. Він налічує понад 200 автентичних споруд із різних регіонів України, демонструючи традиційне житло, господарські будівлі та ремесла українського народу.

Відновлення охоронної зони дозволить забезпечити довгостроковий захист культурних цінностей та унікальної природної території музею.

Злaм лінії — чи пам’ятний рубіж української оборони?

Згідно з публікацією Financial Times, українська сторона на східному фронті опинилася у вкрай складному становищі: пряме вторгнення противника загрожує контролю над критичною інфраструктурою та містами — серед них ключовим називається місто Покровськ на Донеччині. newsukraine.rbc.ua+2komersant.ua+2

У матеріалі зазначається, що Покровськ не лише має символічне значення, а й відіграє роль важливого логістичного вузла з мережею залізниць та автошляхів, через які проходили підкріплення, боєпостачання та евакуація. komersant.ua+1 Однак через інтенсивні атаки, ослаблення сил оборони й загрозу оточення місто перетворюється на одну з ключових точок, де ситуація може вийти з під контролю. The Moscow Times+1

Український військовий Артем Карякін зазначає: «Всего цього можна було б уникнути, якби у нас було більше людей і сотні, якщо не тисячі, балістичних ракет. Для звільнення такого міста потрібна величезна кількість особового складу, а наразі її немає».

Проблему посилює зростання дезертирства. Деякі призовники залишають службу ще до прибуття на фронт, що зменшує чисельність сухопутних військ. Директор польської компанії Rochan Consulting Конрад Музика додає: «Плотність українських сил вже настільки мала, що деякі ділянки фронту фактично охороняються лише безпілотниками».

Експерти попереджають, що настирливі спроби утримати Покровськ за будь-яку ціну можуть призвести до хаотичного та кровавого відступу під обстрілами, повторюючи долю попередніх українських опорних пунктів, захоплених російськими військами. Це лише поглибить небажання людей вступати до армії та створить нові ризики для обороноздатності країни.