Нардеп Камельчук може бути причетним до схеми розкрадання коштів «Львіввугілля»

Державне підприємство «Львіввугілля» знову опинилося у центрі корупційного скандалу. Після призначення у січні 2025 року виконувачем обов’язків генерального директора Павла Овчіннікова, правоохоронні органи відкрили досудове розслідування щодо можливого привласнення коштів під час закупівлі гірничо-шахтного обладнання та реалізації вугільної продукції.

Серед підозрюваних — сам Овчінніков, т.в.о. заступника генерального директора з матеріально-технічного постачання, транспорту, тендерів і збуту Сергій Стародубцев, директор з економіки та фінансів Олександр Абрамов та заступник генерального директора з правових питань Олексій Жеребко.

За даними слідства, керівники підприємства змушували працівників шахт підписувати фальшиві акти приймання-передачі обладнання та документи про нібито виконані ремонтні роботи. У дійсності ці послуги не надавались, а роботи виконували фірми, підконтрольні самому «Львіввугіллю». Така схема, на думку слідчих, дозволяла виводити державні кошти під виглядом розрахунків із підрядниками.

Особливу роль у схемі, за даними джерел, виконував заступник директора дирекції з МТП, транспорту, тендерів та збуту Андрій Ластовиченко, який контактував із постачальниками для узгодження розмірів «відкатів».

Ще один елемент оборудок — завищення вартості перевезень працівників. Цим займався ФОП Петро Танчин, який разом із пов’язаними підприємцями вносив у бухгалтерські документи неправдиві обсяги послуг, завдяки чому отримував додаткові бюджетні кошти.

Керівник ГО «Дорожній контроль Захід» Олександр Клімов стверджує, що за схемою може стояти народний депутат від «Слуги народу» Юрій Камельчук, якого він називає можливим бенефіціаром виведення грошей через фіктивні документи та підрядників.

Розслідування триває, і якщо причетність посадовців та політика буде доведена, йдеться про багатомільйонні збитки для державного підприємства і можливу кримінальну відповідальність для організаторів.

Схожі статті

Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня. Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики. “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до […]

Одеса залишається під впливом Труханова – джерела

За інформацією нашого джерела, місцеві еліти відмовились співпрацювати з новопризначеним очільником Одеської МВА Сергієм Лисаком та “продовжують робити ставку на Труханова”. Як зазначає джерело, “поки що ні переговори, ні тиск на співробітників мерії не дали Лисаку можливості взяти під контроль фінансові потоки Одеси”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що головним завданням новопризначеного голови Одеської МВА, Сергія […]

Обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча: Деталі та версії подій

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

Тривожна тенденція: у столичних школах знижується рівень використання української мови

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.