МОЗ України затвердило перелік хвороб для призначення медичного канабісу

0
23

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Дозування та режим приймання лікарського засобу на основі канабісу визначить лікар індивідуально з урахуванням віку, ваги, стану здоров’я, супутніх захворювань пацієнта та інших чинників.

Дітям також можна призначати такі ліки, однак винятково за умови, що співвідношення канабідіолу до тетрагідроканабінолу в них становить понад 20:1, а максимальна добова доза не перевищує 25 мг/кг ваги тіла.

Водночас ліки на основі медичного канабісу не призначають вагітним і жінкам, які годують груддю, пацієнтам з відомою або підозрюваною особистою чи сімейною історією шизофренії або іншого психотичного розладу, а також у разі, якщо в пацієнта є важкі розлади особистості (виняток – депресія, пов’язана з основним захворюванням).

Серед протипоказань – підвищена чутливість до канабіноїдів або будь-якої іншої допоміжної речовини лікарського засобу. Пацієнтам, які мають помірні або тяжкі порушення функції печінки, призначати лікарські засоби канабісу не рекомендується або ж дозволяється при зменшенні дозування.

Прийом лікарського засобу на основі канабісу має бути припинений, якщо протягом 4-12 тижнів не буде отримано бажаного терапевтичного ефекту або у разі серйозних побічних реакцій (у тому числі пов’язаних із психічним станом).

Перелік хвороб:

– злоякісні новоутворення;

– діабетична нейропатія;

– розсіяний склероз;

– ураження трійчастого і лицьового нерва;

– невралгії внаслідок оперізувального лишаю;

– ураження нервових корінців і сплетінь;

– компресія нервових корінців і сплетінь у разі хвороб;

– мононевропатія кінцівок,

– поліневропатія та інші ураження периферичної нервової системи;

– церебральний параліч та інші паралітичні синдроми;

– травми спинного мозку;

– внутрішньочерепні травми;

– нудота і блювання внаслідок хіміотерапії при лікуванні новоутворень;

– хвороба Паркінсона, синдром де ля Туретта;

– рефрактерна (фармрезистентна) епілепсія;

– захворювання, що призводять до судомних нападів у дитячому віці: синдром Леннокса-Гасто, синдром Драве, туберозний склероз;

– втрата ваги, пов’язана з анорексією у пацієнтів із хворобами, спричиненими вірусом імунодефіциту людини.