Мороховський від “слуг” потрапив у скандал з терміналом “Олімпекс”

Одеський банкір та голова фракції “Слуга народу” у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом “Олімпекс”. Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об’єктом — зерновим терміналом “Олімпекс”. Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал “Олімпекс” є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

Схожі статті

Олена Мозгова поділилася архівним фото зі своїм чоловіком, спогади з якого розчулили шанувальників

Олена Мозгова нещодавно опублікувала архівне фото, на якому зображена разом із чоловіком. Це зображення стало справжнім подарунком для її шанувальників, адже через свою щирість і емоційний заряд воно викликало велику кількість захоплених коментарів. Ділячись з підписниками таким особистим моментом, Олена продемонструвала важливість підтримки та кохання у своєму житті. Знімок став символом не лише теплих сімейних стосунків, але й глибокої прив'язаності, що може бути насправді цінним у будь-яких життєвих обставинах.

Цей момент на фото справді вражає, адже на ньому видно гармонію і душевну близькість пари. Така публікація нагадує, як важливо цінувати миті щастя, що трапляються в повсякденному житті, і як значно вони можуть впливати на сприйняття світу. Відданість і взаємна підтримка завжди були невід’ємними складовими стосунків, і Олена не приховує цього, ділиться своїми емоціями та важливими моментами із своїми підписниками.

Мозгова наголосила, що на старті стосунків не всі вірили в їхнє майбутнє. Попри скептичні прогнози та труднощі, пара змогла зберегти відносини й залишатися разом. Вона підкреслила, що підтримка та взаємна довіра допомогли пройти через складні періоди.

Олена Мозгова та Девід Аксельрод познайомилися у грудні 2005 року. Через десять років вони одружилися та стали батьками доньки Соломії. Після початку повномасштабної війни співак долучився до територіальної оборони. Згодом стало відомо про серйозну травму коліна, яка потребувала операцій і тривалої реабілітації.

Публікація архівного фото викликала активне обговорення серед підписників, які привітали пару з річницею та побажали їм міцності й подальшої підтримки одне одного.

Важливість ранкових напоїв для підтримки здоров’я серця і контролю рівня холестерину

Здоров’я серцево-судинної системи безпосередньо залежить від багатьох факторів, і однією з найбільш простих, але ефективних звичок є вибір правильних ранкових напоїв. Дієтологи активно підкреслюють, що напої, які ми вживаємо вранці, можуть істотно впливати на рівень холестерину та загальний стан серця. За словами експертів, деякі напої мають здатність знижувати рівень ЛПНЩ, або так званого «поганого» холестерину, тим самим допомагаючи зберігати серце здоровим.

Серед найбільш корисних для серцево-судинної системи напоїв фахівці виділяють гранатовий сік, томатний сік і зелений чай. Відомо, що гранатовий сік містить антиоксиданти, які можуть знижувати окислення холестерину, що є важливим для попередження серцевих захворювань. Томатний сік, в свою чергу, багатий лікопіном — потужним антиоксидантом, що також допомагає боротися з шкідливими формами холестерину. А зелений чай, завдяки високому вмісту катехінів, сприяє поліпшенню ліпідного профілю і знижує рівень «поганого» холестерину.

Гранатовий сік вважається одним із найефективніших природних напоїв для підтримки здоров’я серця. Він містить поліфеноли — потужні антиоксиданти, які допомагають захищати ЛПНЩ від окиснення. Саме цей процес сприяє утворенню бляшок у судинах. Дослідження свідчать, що регулярне вживання гранатового соку може знижувати рівень тригліцеридів, зменшувати ЛПНЩ і підвищувати рівень ЛПВЩ («хорошого» холестерину).

У невеликих дослідженнях учасники, які щодня вживали склянку гранатового соку протягом двох тижнів, демонстрували покращення показників ліпідного профілю. Також є дані про можливе зниження артеріального тиску, що особливо актуально для людей із гіпертонією та підвищеним холестерином.

Дієтологи радять обирати 100% гранатовий сік без доданого цукру та обмежувати порцію до половини або однієї склянки на день. Напій можна також додавати до смузі разом із фруктами, зеленню та насінням льону.

Серед альтернативних варіантів експерти виділяють томатний сік, який містить лікопін — антиоксидант, що може сприяти підвищенню рівня ЛПВЩ. Важливо обирати версії з низьким вмістом натрію. Ще один корисний напій — зелений чай. Завдяки антиоксидантам він може сприяти помірному зниженню загального рівня холестерину та підтримувати судини.

Фахівці підкреслюють, що здоров’я серця залежить від комплексного підходу. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування та контроль показників крові разом дають найкращий ефект. Навіть невеликі, але сталі зміни в щоденному раціоні можуть позитивно впливати на довгострокове самопочуття. За наявності проблем із холестерином рекомендується консультація лікаря.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала позов щодо спецконфіскації активів Олега Ящука

Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до суду з вимогою про спецконфіскацію активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України, Олега Ящука. Позов був поданий до Вищого антикорупційного суду на основі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Вимога стосується двох автівок, які, згідно з дослідженнями, належать Ящуку, ймовірно, незаконно здобутим шляхом корупційної діяльності.

Ця справа є частиною широкої кампанії з боротьби з корупцією в державних структурах, яка охоплює перевірку активів високопосадовців та посадових осіб правоохоронних органів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура прагне забезпечити повернення державних ресурсів, що були незаконно присвоєні, до державного бюджету.

BMW X3 зареєстровано на Богдана Зубець — сестру дружини Ящука, яка працює вчителькою. За версією слідства, щоб ускладнити ідентифікацію авто, були змінені номерні знаки на W07070A, які належать іншому транспортному засобу. Такі дії розглядаються як потенційне перешкоджання встановленню фактичного власника.

Toyota Camry оформлена на Анатолій Слепенчук — близького знайомого Ящука. Правоохоронні органи також перевіряють походження коштів у розмірі близько 30 тисяч доларів, які пов’язують із цією особою, оскільки пояснення щодо їхнього походження наразі відсутні.

Окрім автомобілів, у межах перевірки фігурує інформація про нерухомість, яка може перебувати у власності або користуванні Ящука в Дубаї та Відні. Ці дані також аналізуються в контексті можливого приховування активів.

Загальна вартість двох автомобілів, які стали предметом позову до ВАКС, оцінюється майже у 4 млн гривень. Позов стосується виключно транспортних засобів, питання щодо інших активів розглядається окремо. Паралельно щодо Ящука проводяться слідчі дії.

Рішення суду щодо спецконфіскації ще не ухвалене. У разі доведення необґрунтованості походження активів вони можуть бути стягнуті в дохід держави відповідно до чинного законодавства.

Кадрові питання та роль радників у Міністерстві молоді та спорту: виклики та можливості

У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.