Мобілізаційна кампанія в Україні задовольняє потреби війська

У Львівській області сталася дорожньо-транспортна пригода з фатальними наслідками для родини та всієї громади. Внаслідок аварії загинула дитина, ще одна неповнолітня особа зазнала травм різного ступеня тяжкості та була госпіталізована до медичного закладу. Медики надають постраждалій необхідну допомогу та оцінюють її стан як такий, що потребує постійного нагляду.

Інформацію про трагедію оприлюднив Офіс Генерального прокурора. За попередніми даними, автопригода сталася у темну пору доби, що могло ускладнити видимість на дорозі та вплинути на розвиток подій. Правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту, зокрема технічний стан транспортного засобу, швидкість руху та можливі порушення правил дорожнього руху.

За попередньою інформацією, йдеться про Руслана Кульчицького — прокурора Шептицької окружної прокуратури Львівської області, 2001 року народження, мешканця Самбірського району.

Про це повідомив журналіст Віталій Глагола. За його даними, водій автомобіля Skoda Octavia рухався зі сторони Жовкви у напрямку Львова та здійснив наїзд на двох дітей на пішохідному переході.

У прокуратурі зазначили, що на момент ДТП водій повертався додому після роботи. Він пройшов обов’язкове медичне освідування, за результатами якого ознак алкогольного сп’яніння не виявлено. Наразі встановлюються всі обставини та причини трагедії.

Слідчі дії здійснюють працівники Державного бюро розслідувань. Провадження перебуває під особистим контролем керівництва для забезпечення повного, всебічного та неупередженого розслідування.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації активів, отриманих незаконним шляхом, та одержанні неправомірної вигоди.

Слідство встановило, що у період 2019–2021 років посадовець здійснював операції, спрямовані на легалізацію коштів, отриманих неправомірним шляхом. Зокрема, гроші використовувалися для фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційних зонах. Крім того, деталі слідства свідчать про участь у схемах із переведення коштів через бізнес-структури та компанії, афілійовані з ним, що дозволяло приховувати джерело походження капіталу.

Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

На тлі тривалих перебоїв з електропостачанням та напруженої ситуації в енергетичному секторі державна компанія Енергоатом уклала контракт на закупівлю міських автобусів на загальну суму 51,625 млн гривень. Договір було підписано 2 лютого 2026 року, і він передбачає придбання п’яти одиниць транспорту. Вартість одного автобуса становить 12,39 млн грн, що викликає суспільний інтерес з огляду на порівняння з попередніми закупівлями.

Ще у 2024 році структурні підрозділи компанії закуповували аналогічну техніку приблизно по 10,78 млн грн за одиницю. Таким чином, різниця у вартості перевищує 1,6 млн грн на кожному автобусі. Якщо екстраполювати цю різницю на весь обсяг закупівлі, загальна сума перевитрат порівняно з попередніми цінами може сягати понад 8 млн грн. Така динаміка цін потребує детального аналізу причин подорожчання.

Закупівля відбулася за процедурою з одним учасником. У тендері брало участь лише ТОВ «ТД Еталон Авто», що фактично виключило конкуренцію та можливість зниження ціни під час торгів. Відсутність альтернативних пропозицій не дозволила перевірити, чи відповідає заявлена вартість ринковим показникам.

У доступній тендерній документації не наведено детального економічного обґрунтування зростання ціни порівняно з попередніми роками. Також звертає на себе увагу зміна строків поставки: первісний термін виконання договору було продовжено майже на рік — до листопада 2026 року.

Енергоатом є стовідсотково державною компанією, а єдиним її акціонером виступає Кабінет Міністрів України. Стратегічні фінансові рішення в енергетичній сфері координуються Міністерством енергетики. Договір від імені компанії підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови правління.

Закупівля автобусів на понад пів сотні мільйонів гривень відбувається в умовах війни та значних витрат на відновлення енергетичної інфраструктури. Експерти зазначають, що великі капітальні витрати державних підприємств у нинішній ситуації мають супроводжуватися максимальною прозорістю та конкурентними процедурами.

Президент США Дональд Трамп під час виступу на спільному засіданні обох палат Конгресу заявив, що Сполучені Штати зосереджують значні політичні та дипломатичні ресурси на досягненні припинення війни Росії проти України. За інформацією Reuters, американський лідер підкреслив, що нинішня адміністрація прагне якнайшвидшого врегулювання конфлікту та веде відповідні консультації з міжнародними партнерами.

У своїй промові він наголосив, що переконаний: повномасштабного вторгнення можна було б уникнути, якби він залишався на посаді в період, що передував ескалації. За його словами, попередній досвід переговорів із російським керівництвом та жорстка позиція щодо безпекових гарантій могли стати стримувальним чинником. Трамп також підкреслив важливість демонстрації сили та рішучості на міжнародній арені, вважаючи це ключовим елементом запобігання агресії.

«Ми дуже наполегливо працюємо, щоб закінчити дев’яту війну, вбивства та різанину між Росією та Україною, де двадцять п’ять тисяч солдатів гинуть щомісяця. Подумайте про це — двадцять п’ять тисяч солдатів на місяць. Війна, якої б ніколи не сталося, якби я був президентом», — заявив Трамп.

Він не навів конкретних деталей щодо дипломатичних кроків або можливих форматів переговорів, однак підкреслив, що припинення бойових дій залишається одним із пріоритетів його адміністрації.

Раніше спеціальний посланець президента США Стівен Віткофф окреслив принципову позицію щодо потенційної мирної угоди. За його словами, ключовою умовою є гарантії того, що конфлікт не повториться в майбутньому.

Віткофф зазначив, що сторони повинні мати впевненість у безпеці та стабільності, щоб громадяни могли жити без постійної загрози відновлення війни.

Водночас президент України Володимир Зеленський прокоментував повідомлення про можливий новий дедлайн для завершення війни, який нібито озвучував Трамп. Український лідер наголосив, що Київ завжди виступає за швидке припинення бойових дій.

«Що стосується 4 липня, що США або президент Трамп хочуть закінчити війну — для мене це нова інформація. Але якщо це так, я можу лише підтримати», — зазначив Зеленський.

Попри заяви про активну роботу над миром, бойові дії тривають, а дипломатичні контакти залишаються складними. Вашингтон продовжує консультації з союзниками та представниками України щодо можливих шляхів припинення війни.

Публічні виступи Трампа засвідчують намір адміністрації США посилити дипломатичний тиск і знайти механізми для завершення конфлікту, однак конкретні параметри можливих домовленостей поки що не розголошуються.