Місце Поворозника в команді Кличка може зайняти його протеже Володимир Репік

За інформацією наших джерел, Першим заступником Віталія Кличка замість Миколи Поворозника може стати директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік.

Директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік раніше був підконтрольний Миколі Поворознику та вважався “його людиною”.

Після гучного корупційного скандалу та відкритої кримінальної справи, Микола Поворозник був вимушений повністю “лягти під Офіс”, що допомогло у вирішенні його “питань” у судах.

Протеже Миколи Поворозника директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, за інформацією джерела, також готовий на тісну співпрацю з Офісом. Водночас, Офіс готовий “дотиснути” призначення Володимира Репіка через Кабмін.

В контексті ймовірного майбутнього підвищення Володимира Репіка, нагадаємо декілька корупційних скандалів за його участі, які потрапили в поле зору ЗМІ.

Так, влітку 2023 року журналісти столичного видання Київ Влада звернули увагу на причетності Володимира Репіка до розкрадання 40 мільйонів гривень, виділених на ремонт актової зали для київських ветеранів.

Нагадаємо, на капітальний ремонт актової зали  Київського пансіонату ветеранів праці за участі афілійованої з Володимиром Репіком ТОВ “Експорта” (код ЄДРПОУ: 42464713) було виділено понад 40 млн гривень.

ТОВ “Експорта” належить Андрію Репіку, компанії якого раніше отримували коштовні підряди на реставрацію київської оперети та капремонт Маріїнського парку, який в результаті обріс кримінальним провадженням за підозрою в “розпилі” бюджетних коштів.

Свого часу Андрій Репік балотувався до Київради, але безуспішно. Натомість останні щонайменше десять років він, імовірно, має підтримку та опору в КМДА через родинні зв’язки з нинішнім директором Департаменту фінансів столичної адміністрації  Володимиром Репіком.

Як стало відомо KВ з даних оголошення системи ProZorro, 5 липня 2023 року Київський пансіонат ветеранів праці уклав з ТОВ “Експорта” договір на проведення капремонту актової зали своєму корпусі Д по вулиці Кубанської України, 2 в Деснянському районі Києва. Ціна договору склала 40,65 млн гривень.

Договір передбачав виконання підрядником до 20 грудня 2024 року демонтажних та загальнобудівельних робіт, облаштування систем каналізації, водопостачання, опалення, вентиляції, кондиціонування, пожежної сигналізації, блискавкозахисту та заземлення, монтаж обладнання та благоустрій прилеглої території.

Підряд дістався ТОВ “Експорта” без конкуренції, адже бажаючих взяти участь у вказаному тендері більше не було. А оскільки закупівлю провели через “відкриті торги з особливостями”, з цим підрядником і уклали договір. Нагадаємо, що у разі подання для участі у такій закупівлі однієї пропозиції, ця закупівля одразу переходить на стадію розгляду цієї пропозиції, а не відміняється, як у відкритих торгах.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Експорта” зареєстровано в 2018 році в Києві. Статутний капітал – 300 тис. гривень. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Засновник – ТОВ Арсис Груп”, кінцевий бенефіціарний власник – Андрій Репік. Керівником значиться Валентин Гончар.

За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Експорта” отримало 6 замовлень майже на 145 млн гривень. Усі підряди у компанії від столичних комунальних підприємств, а також управлінь райдержадміністрацій (РДА) Києва.

Разом з тим Андрій Репік активно отримував столичні підряди через інші свої фірми. Зокрема, в 2016-2019 роках йому належало ТОВ “БК “Новітні технології”, у якого в цей період Київський національний академічний театр оперети замовляв реставрацію та реконструкцію своєї прибудови на загальну суму понад 40 млн гривень (в 2015 році – на 4,8 млн гривен, в 2016 році – 19,65 млн гривень, в 2017 році – за 10,25 млн гривень та 6,01 млн гривень). Окрім цього в 2016 році компанія отримувала замовлення від КО “Київзеленбуд” на капремонт Маріїнського парку за 1,2 млн гривень, яке згодом стало одним з предметів кримінального розслідування Нацполіції за підозрою в розтраті бюджетних коштів.

У 2020-2021 роках Андрій Репік був засновником ТОВ “Оператив Буд”, яке в 2019 році отримало від Управління освіти Дарницької РДА підряд на реконструкцію з надбудовою дитсадку № 345 за понад півсотні мільйонів гривень.

Крім активної бізнесової діяльності Андрій Репік мав політичні амбіції та, ймовірно, має зв’язки в Київській міськдержадміністрації. В 2015 році він балотувався в Київраду від партії “Єдність” екс мера Києва нині покійного Олександра Омельченка. А протягом останніх років Андрій Репік має спільне майно з нинішнім директором Департаменту фінансів КМДА Володимиром Репіком та його дружиною Анною Репік, про що вказано в їхніх деклараціях. Про яке саме майно йдеться та ким доводиться Андрій Репік подружжю Репіків, зясувати не вдалося, адже в умовах воєнного стану тексти декларацій приховані. Однак можна стверджувати, що вони явно мають родинні зв’язки, а не є однофамільцями.

Відзначимо, що Володимир Репік до призначення в КМДА в 2010 році очолював департамент фінансування та економічного аналізу МінЖКГ, а до цього багато років працював на різних посадах у Держказначействі, зокрема й у київському управлінні цього відомства. Володимира Репіка називали протеже екс керівника Києва Олександра Попова, який в 2010 році з голови якраз МінЖКГ був назначений керувати столицею.

Ще один гучний скандал з явно корупційним присмаком відбувся у 2024 році – через дотичність Володимира Репіка до розкрадання уже на 215 млн гривень на ремонті Биківнянської школи, який без конкурсу віддали тій же ТОВ “Експорта”.

Гучні корупційні скандали за участю Володимира Репіка відбуваються на фоні постійного збільшення його офіційної зарплати в КМДА.

Так, за 2024 рік  Володимиру Репіку  на посаді директора Департаменту фінансів було нараховано 1 178 758,7 грн. Це в середньому 98 230 грн на місяць.

Враховуючи, що за увесь 2021 рік Володимиру Репіку було нараховано 758 277,3 грн, то під час повномасштабної війни з Росією зарплата чиновника, який являється фігурантом ряду гучних антикорупційних розслідувань,  фактично зросла на 55%.

Схожі статті

Листопадові закупівлі Києва: куди спрямували 4,45 млрд гривень бюджетних коштів

У листопаді 2025 року столичні розпорядники бюджетних коштів активізували укладання договорів, загальна вартість яких сягнула 4,45 мільярда гривень. Такі показники зафіксовані в публічному аналітичному модулі BI.Prozorro, який відстежує використання державних і муніципальних фінансів. Протягом місяця було підписано понад 7,27 тисячі контрактів, що свідчить про високу ділову активність наприкінці бюджетного року.

Ключовим напрямом витрат у листопаді стали будівельні та ремонтні роботи. Саме на ці потреби Київ спрямував понад 2,5 мільярда гривень, що становить більше половини всього обсягу місячних видатків. Основний акцент робився на реконструкцію інфраструктурних об’єктів, проведення капітальних ремонтів і технічне оновлення систем, які мають критичне значення для життєзабезпечення міста.

Серед інших дороговартісних проєктів місяця — реконструкція кремаційного обладнання Київського крематорію за 156,9 млн гривень, замовлена з третьої спроби, а також продовження реконструкції та технічного переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у селі Підгірці на 140,17 млн гривень. Окремим рядком пройшов капітальний ремонт пошкодженого внаслідок обстрілів дитячого садка №440 у Голосіївському районі — на це виділили 60,88 млн гривень.

Другу позицію за обсягом фінансування у листопаді посіли закупівлі лікарських засобів, медичного обладнання та засобів гігієни — 363,87 млн гривень. Найдорожчою стала закупівля ендоскопічної хірургічної системи майже за 90 млн гривень для Київської міської клінічної лікарні №3. Загалом на ліки витратили понад 97 млн гривень, зокрема на препарати для нефрології, лікування розсіяного склерозу та онкогематологічних захворювань. Ще понад 23 млн гривень пішло на засоби гігієни, а майже 19,5 млн — на ендопротези для лікарні №7.

Третю сходинку серед найбільших статей витрат зайняли електроенергія, тепло та паливо — понад чверть мільярда гривень. Найбільшими замовниками у цій категорії стали лікарня №8, ПрАТ «АК “Київводоканал» та керуюча компанія Дарницького району.

Абсолютним лідером серед замовників листопада стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало 248 договорів на 853,77 млн гривень. Окрім масштабних проєктів із когенерації, підприємство витрачало кошти на закупівлю автомобіля для ремонтних бригад, оренду спецтехніки, проєктні та ремонтні роботи на об’єктах, пошкоджених обстрілами, а також відновлення покриттів після аварій на тепломережах.

Найбільшим підрядником місяця стало ТОВ «Гарант Енерго». Саме цій компанії «Київтеплоенерго» віддало два найбільші підряди — на 164,09 млн гривень (монтаж металоконструкцій, вентиляції та кондиціонування) та на 118,9 млн гривень (улаштування стін і колон захисних споруд). Обидва контракти пов’язані зі збільшенням потужності об’єкта шляхом встановлення когенераційної установки. При цьому розслідувачі «Наших грошей» виявили у кошторисі одного з договорів ознаки завищення цін, зокрема на опалубку.

За даними Youcontrol, ТОВ «Гарант Енерго» входить до бізнес-групи, пов’язаної з Михайлом Ревою та його сином Андрієм. До 2022 року Андрій Рева був співзасновником компаній, які належали до орбіти чинного депутата Чернігівської облради Віктора Кияновського. Чи вплинули ці зв’язки на отримання підрядів у столиці — питання відкрите. Водночас компанія вже фігурує у кількох кримінальних провадженнях, де йдеться про можливе заволодіння бюджетними коштами.

На цьому тлі додаткові запитання викликає закритість інформації про витрати на захист об’єктів критичної інфраструктури. У «Київтеплоенерго» відмовилися надавати зведені дані щодо таких робіт, посилаючись на інтереси національної безпеки, хоча окремі закупівлі доступні в Prozorro. Тим часом експерти й окремі народні депутати наголошують, що саме інженерний захист ТЕЦ і теплоенергетичних об’єктів є одним із ключових факторів стійкості столиці під час масованих атак.

Листопадові закупівлі вкотре продемонстрували масштаб бюджетних потоків Києва та водночас оголили проблеми ефективності й прозорості витрачання коштів, особливо у сфері критичної інфраструктури, яка перебуває під постійною загрозою.

Анна Саліванчук про особисте життя після розлучення: чому акторка уникає побачень

Яскрава, харизматична та впевнена у собі Анна Саліванчук після розлучення з чоловіком — народним депутатом — продовжує залишатися у статусі холостячки. З огляду на популярність і публічність акторки, багато хто вважає, що вона не може мати проблем із увагою з боку чоловіків. Втім, сама Анна зруйнувала цей стереотип, зробивши відверте зізнання про своє особисте життя.

Акторка розповіла, що фактично не ходить на побачення. Причина полягає не у браку пропозицій, а у внутрішньому виборі та певному розчаруванні у форматі сучасного спілкування. За її словами, чоловіки, які проявляють ініціативу та пишуть їй у соцмережах, зазвичай не викликають у неї зацікавлення. Натомість ті, хто справді привертає її увагу, часто не наважуються зробити перший крок.

Саліванчук переконана, що потенційних кавалерів відлякує її сильна енергетика та емоційність. Вона наголошує, що йдеться не про фінансові можливості, а саме про внутрішню готовність бути поруч із жінкою з потужним характером.

«Пишуть ті, хто не може потягнути Анну Саліванчук. І я зараз не про фінанси, а емоційно. Вони просто бояться навіть моєї енергії, на жаль», — відверто поділилася акторка.

Зірка також зазначила, що постійно відчуває сексуальний інтерес з боку чоловіків, однак далі поглядів справа зазвичай не заходить. За її словами, чоловіки звертають на неї увагу, але не наважуються підійти та проявити ініціативу.

«Я дивлюся, як на мене реагують чоловіки — вони дивляться, вибачте, слинку ковтають, але підійти не підійдуть. Ну то навіщо мені такі чоловіки? Мені потрібен той, хто не буде боятися», — заявила Саліванчук.

Водночас акторка не приховує, що відкрита до нових стосунків. Вона зізнається, що шукає сильного партнера, поруч із яким зможе дозволити собі бути не лише впевненою й самодостатньою, а й слабкою жінкою.

Її головне бажання звучить просто і щиро: «Я хочу… просто, щоб мене хтось обійняв».

ЄС погодив масштабну фінансову підтримку України: 90 мільярдів євро стануть доступними вже на початку року

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.

Статки поза деклараціями: що відомо про майновий стан заступника екологічної інспекції Дмитра Шибка

Заступник начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через можливу невідповідність між офіційними доходами та рівнем життя. Журналістські розслідування, оприлюднені OBOZ.UA з посиланням на відкриті реєстри та матеріали правоохоронних органів, вказують на активи, які посадовець нібито контролює без прямого відображення у власних деклараціях.

Згідно з офіційними даними, задекларований дохід Шибка на державній службі становить менш ніж 43 тисячі гривень на місяць до оподаткування. Водночас журналісти повідомляють, що він проживає в елітному заміському комплексі «Рівер-Клаб», де вартість оренди нерухомості істотно перевищує можливості, які випливають із задекларованих заробітків. Окрім житла, увагу привертає й інше майно, оформлене на близьких осіб або пов’язані структури.

Окрему увагу привертає особа Владислава Бордуна, якого ЗМІ називають імовірним персональним водієм та охоронцем чиновника. Формально Бордун є власником кількох компаній і двох квартир загальною площею понад 140 квадратних метрів разом із паркомісцем у ЖК «Панорама» в Дніпрі — одному з найдорожчих житлових комплексів міста. Орієнтовна вартість такого майна становить близько 250 тисяч доларів. Водночас у сервісах ідентифікації номерів телефонів користувачі підписують його як «водій Шибка» або «водій шефа».

Як випливає з матеріалів кримінального провадження №757/55802/25-к, які аналізували журналісти, під час негласних слідчих дій Бордун нібито повідомляв знайомим, що елітні квартири в ЖК «Панорама» фактично оформлені на нього за дорученням Дмитра Шибка. Ці обставини наразі перевіряються слідством.

Активи оформлені й на родичів посадовця. Зокрема, на доньку Шибка Марію у 2022 році, коли їй було 22 роки, за договором дарування оформили чотирикімнатну квартиру площею понад 246 квадратних метрів у центрі Києва на вулиці Богдана Хмельницького. Орієнтовна вартість такого житла нині становить близько 600 тисяч доларів. На сина Романа, який працює адвокатом, зареєстрована квартира на вулиці Бойчука в столиці, а також автомобіль BMW 750Li, придбаний у 2016 році приблизно за 100 тисяч доларів. За даними ДБР, фактичним користувачем авто був сам чиновник.

Окрема історія стосується дорожньо-транспортної пригоди у березні 2025 року. Згідно з постановою поліції, Дмитро Шибко, керуючи автомобілем Mercedes-Benz GLC 200 своєї знайомої — дніпровської косметологині Марини Лазарєвої, — не впорався з керуванням і виїхав за межі проїзної частини. У документі зазначено, що від водія був запах алкоголю, а від проходження алкотесту він відмовився. За інформацією слідства, для компенсації шкоди чиновник придбав Лазарєвій новий автомобіль Mercedes-Benz вартістю понад 4,5 мільйона гривень із додатковими опціями ще на 74 тисячі гривень — загалом понад 110 тисяч доларів.

Журналісти також звертають увагу на майно 85-річного тестя посадовця. На нього та пов’язану компанію ТОВ «Серпень-9» зареєстровано нежитлову нерухомість загальною вартістю на десятки мільйонів гривень, зокрема приміщення площею понад 330 квадратних метрів і будівлю майже на тисячу квадратних метрів.

Контексту ситуації додає і той факт, що Державна екологічна інспекція є органом із широкими повноваженнями щодо накладення багатомільйонних штрафів на підприємства за порушення екологічного законодавства. За версією правоохоронців, в інспекції могла діяти схема, коли чиновники ініціювали перевірки і пропонували підприємствам або укладати договори з пов’язаними структурами, або сплачувати значні штрафи. Під час одного з обшуків у працівниці Придніпровської Держекоінспекції було виявлено готівку в еквіваленті понад мільйон доларів.

Сам Дмитро Шибко вже фігурував у кримінальних зведеннях: у 2019 році його затримували за підозрою в отриманні хабара, однак тоді провадження було закрите, і він продовжив роботу в системі.

Наразі всі наведені факти є предметом журналістських розслідувань і матеріалів досудового слідства. Остаточну правову оцінку діям посадовця та його оточення має дати суд.