Мережеве обладнання для Києва купували у 2,5 раза дорожче: слідство вийшло на посадовців

У Києві триває серія розслідувань щодо можливих розтрат та зловживань у комунальних підприємствах, що займаються цифровою інфраструктурою столиці. Фігурантами нових і старих справ стали СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” — структури, підпорядковані Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.

Правоохоронці ведуть щонайменше два кримінальні провадження — від серпня 2024-го та березня 2025-го. В одному з них досліджується закупівля мережевого обладнання “Київтелесервісом” у 2021 році за договором із ТОВ «ВМ Констракшн Україна» на 172 млн грн. Судова експертиза показала, що вартість комутаторів і блоків живлення була завищена більш ніж у 2,5 раза, що могло призвести до переплати в 50,9 млн грн.

14 липня цього року підозру за ч.2 ст.367 КК України оголосили начальниці відділу публічних закупівель “Київтелесервісу”, яка на момент тендеру очолювала відділ супроводу міських цільових програм і була головою тендерного комітету. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але відмовився відстороняти від посади.

Інше провадження стосується КП “Інформатика” та зникнення у 2018 році обладнання вартістю 466,6 тис. грн, придбаного для міського “Єдиного диспетчерського центру моніторингу транспорту”. 3 липня 2025 року Шевченківський райсуд звільнив від відповідальності заступника директора підприємства Ігоря Буряка через закінчення строків давності, попри те що прокуратура підготувала обвинувальний акт.

СКП “Київтелесервіс” і КП “Інформатика” вже не вперше стають об’єктом уваги слідчих. Раніше поліція та БЕБ розслідували закупівлі програмного забезпечення, мережевого обладнання та систем відеоспостереження із завищеними цінами та сумнівною необхідністю в умовах війни. Аудитори КМДА у 2022 році виявили фінансові порушення на майже 275 млн грн, з яких понад 61 млн — прямі втрати бюджету.

Незважаючи на гучні звіти та кримінальні провадження, більшість посадовців залишаються на робочих місцях, а деякі, як у випадку з екскерівницею “Інформатики” Веронікою Малковою, повертаються до виконання обов’язків після відсторонення.

Контроль над обома підприємствами здійснює Департамент ІКТ КМДА, який з серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович, а політичний нагляд нині здійснює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Схожі статті

Яніна Соколова емоційно відповіла на зізнання співака Валерія Харчишина про роман

Журналістка та телеведуча Яніна Соколова вперше публічно відреагувала на відверті зізнання свого колишнього партнера, фронтмена гурту «Друга Ріка» Валерія Харчишина. Його слова про їхній роман стали справжньою сенсацією і викликали бурхливу дискусію в соціальних мережах, де користувачі активно обговорювали особисті стосунки публічних осіб.

Хоча журналістка не назвала імен і не вказала конкретних деталей стосунків, вона дала зрозуміти, що відчуває себе зрадженою. «Вперше в житті чоловік зрадив мою довіру», — написала вона, підкресливши, що досі такі ситуації траплялися лише з жінками.

У тексті Соколова різко висловилася про «лицемірних істот без совісті і честі», які після розриву мають «прагнення до помсти». Її підписники по-різному сприйняли ці слова.

Одна з користувачок докорила Соколовій, що вона «виносить особисте в інформаційний простір». На це журналістка відповіла: «У пості немає імен. Ви про що? І про кого саме?»

У коментарях знайшлися й ті, хто вважає допис проявом мізогінії, оскільки Соколова наголосила, що саме чоловіки не зраджували її довіри — до тепер. Водночас чимало підписників підтримали телеведучу, поділившись власним досвідом зради й розчарування.

«Всі помиляються в людях. Це нормально. Неможливо знати чи дізнатися про людину все, навіть якщо ти живеш із нею все життя», — пишуть користувачі.

«Не переймайтесь. Він вас не вартує! Жінку з дитиною хворою залишив, вас зрадив — Фігаро…» — зазначає інший коментатор.

Саме визнання Харчишина про стосунки з Яніною Соколовою кілька днів тому стало медійною сенсацією. Він уперше публічно підтвердив роман із журналісткою, однак наголосив, що їхні шляхи вже розійшлися.

Вдова Ігоря Поклада готує позов проти співачки Тоні Матвієнко

Українську співачку Тоню Матвієнко звинуватили в незаконному виконанні пісень, створених для її матері — видатної співачки Ніни Матвієнко. Ці заяви зробив композитор Євген Рибчинський в одному з нещодавніх інтерв’ю, що викликало значний резонанс у медіа та серед шанувальників української музики.

За його словами, Тоня виконує твори покійного композитора Ігоря Поклада, зокрема «Ой, летіли дикі гуси», але при цьому нібито жодного разу не взяла участі у концертах пам’яті митця.

«Це називається – користуватися “шарою”. Так не робиться. Дружина Поклада, Світлана, є його спадкоємицею. І вона готує позов до суду. Каже: “Тоня жодного разу не вшанувала Ігоря на концертах, але їздить і співає його пісні”», – наголосив Рибчинський.

Він також додав, що сам готовий допомогти розв’язати питання з авторськими правами інших композицій, якими користується Матвієнко.

У коментарях під інтерв’ю сотні українців висловили підтримку позиції композитора та вдови Поклада, наголошуючи, що авторське право потрібно поважати.

У Кропивницькому розслідують переплату на 19 млн грн при закупівлі автобусів для «Електротрансу»

У Кропивницькому правоохоронці розпочали розслідування щодо можливої корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею автобусів для комунального підприємства «Електротранс». Згідно з даними розслідування, ця угода могла обійтися місту на майже 19 мільйонів гривень більше, ніж було б доцільно.

За даними слідства, кожен уживаний автобус Mercedes-Benz Citaro O 530 G, з пробігом до 800 тисяч кілометрів, комунальники придбали за 4,41 млн грн. У той час митна вартість техніки становила лише 2,43 млн грн. Таким чином переплата склала близько 1,97 млн грн за кожну одиницю транспорту, а загальна — майже 19 млн грн, що дорівнює 43% від вартості контракту.

Як з’ясували журналісти «Антикорупційного виміру», у липні 2024 року КП «Електротранс» замовило десять автобусів у ТОВ «Торговий дім Літан» на суму 44,07 млн грн через систему «Прозорро». При цьому пропозицію конкурента з новішими автобусами відхилили.

Розслідуванням займаються слідчі Кіровоградської поліції, які відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.364 КК України (зловживання службовим становищем, вчинене групою осіб). Фігурантами є директор «Електротрансу» Олександр Шкуруп та начальник управління транспорту міськради Віктор Житник.

Додатково встановлено, що під час торгів було подано три комерційні пропозиції. Однак одна з них надійшла з електронної адреси, якою користувалося саме КП «Електротранс». Це може свідчити про підробку документації та імітацію конкуренції.

ТОВ «Торговий дім Літан», засноване підприємцями Олегом Суховим та Дмитром Науменком з Дніпра, є постійним постачальником транспорту для комунальних підприємств по всій Україні. Станом на липень 2024 року компанія мала 97 контрактів на понад 1,1 млрд грн.

Слідчі вже отримали доступ до електронної пошти постачальника та комунального підприємства, щоб перевірити переписку та підтвердити можливу змову між учасниками закупівлі.

У Міноборони годували військових небезпечними продуктами за завищеними цінами – журналісти

Заступник міністра оборони Микола Шевцов та тимчасово виконуючий обов’язки генерального директора ДП «Державний оператор тилу» Андрій Созанський потрапили в епіцентр масштабного корупційного скандалу. За інформацією громадської організації «НОН-СТОП Україна», ці посадовці стали фігурантами розслідування, яке вказує на організацію схеми розкрадання бюджетних коштів через підконтрольні компанії. Згідно з даними розслідування, через ці компанії в армію постачались продукти сумнівної якості за завищеними цінами.

У держзакупівлях брали участь «свої» фірми – ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва» та інші. Тендерна документація прописувалась так, щоб саме вони ставали переможцями.

Далі продукти постачалися за цінами у 2–3 рази вище ринкових. Наприклад, вершкове масло та твердий сир закуповувалися по 300–400 грн за кілограм, тоді як на ринку їхня вартість не перевищувала 170 грн.

Ба більше, справжні продукти замінювалися сурогатами:

замість масла військовим відправляли спреди;

замість сиру — сирні продукти з 93–99% немолочних жирів.

Щоб замаскувати оборудки, чиновники використовували десятки фіктивних підприємств. Через них оформлювали документи, завищували ціни, переводили гроші у готівку та легалізовували їх.

Центральну роль у схемі відігравав «Молокозавод Самбірський», який відповідав за перепродаж документів, заниження податкового кредиту та відмивання коштів.

За результатами експертиз, поставлена продукція не відповідала ДСТУ і була небезпечною для споживання. Фахівці попереджають: вживання таких продуктів могло призвести до харчових отруєнь і загрожувало здоров’ю військових.

Держава втрачала сотні мільйонів гривень щороку. Лише у 2024 році збитки сягнули близько 600 мільйонів.

Справу вже вивчають правоохоронні органи, однак, за словами експертів, без політичної волі вона може повторити долю багатьох резонансних розслідувань і залишитися безкарною.