Матвій Бідний перетворив Міністерство спорту на «золоте дно» для обраних, або “як правильно розподілити 11 мільярдів”

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.

Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.

А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».

Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.

Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”

І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.

Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!

Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали

Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.

А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.

Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.

Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.

До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?

Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!

Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.

Схожі статті

Біохакінг: шлях до оптимізації тіла і розуму

Сьогодні поняття "біохакінг" уже не асоціюється тільки з науковими дослідженнями або складними генетичними експериментами. Це явище вийшло за межі лабораторій і стало доступним кожному, хто прагне поліпшити якість свого життя. Біохакінг — це не просто мода або філософія, це конкретний підхід до оптимізації фізіологічних та психологічних процесів, заснований на наукових даних. Завдяки йому ми можемо ефективно контролювати такі аспекти, як здоров’я, енергія, сон, концентрація, а також загальний стан організму.

Ключовим принципом біохакінгу є використання точних даних та показників для коригування звичних процесів. Сьогодні ми можемо відстежувати свої біометричні показники — пульс, рівень цукру в крові, якість сну та інші важливі параметри — через різноманітні пристрої та додатки. Це дозволяє нам більш свідомо підходити до власного самопочуття і своєчасно вносити корективи в щоденну рутину, щоб покращити фізичну та розумову працездатність.

Короткі голодування (Intermittent Fasting)Дослідження показують, що правильне обмеження часу прийому їжі може покращити роботу мозку, нормалізувати рівень інсуліну та навіть продовжити життя. Популярні схеми — 16/8 або 5:2.

Кріотерапія та холодні душіКонтрастні температури активізують імунну систему, прискорюють метаболізм і підвищують рівень ендорфінів. Лідери стартапів та спортсмени давно включають цю практику у щоденний режим.

Моніторинг сну за допомогою технологійРозумні браслети та матраци дозволяють відстежувати фазу сну, його якість і навіть визначати, коли найкраще прокидатися. Хороший сон — ключ до здорового серця, стабільного настрою та продуктивності.

Пробіотики та мікробіомНаука про кишкову флору стрімко розвивається. Баланс бактерій у кишечнику впливає не лише на травлення, а й на імунітет, гормони та навіть психіку. Сучасні біохакери підбирають раціон і добавки індивідуально.

Нейроактивні вправи та медитаціяТренування мозку через вправи на концентрацію, дихальні практики та короткі сеанси медитації допомагають зменшити стрес, підвищити креативність і покращити пам’ять.

Біохакінг не обов’язково означає складні технології чи дорогі гаджети. Він про свідомий підхід до власного здоров’я і щоденні маленькі рішення, які дають великі результати. В умовах постійного стресу та високих навантажень сучасного життя це інструмент виживання і процвітання одночасно.

Почніть з одного методу і відстежуйте результат.

Використовуйте сучасні гаджети для контролю біометрії.

Пам’ятайте, що біохакінг — це не екстремальні експерименти, а науковий підхід до покращення життя.

Звертайте увагу на реакцію свого тіла і консультуйтеся з лікарем перед новими експериментами.

Біохакінг показує, що здоров’я — це не лише про медичні обстеження, а про активний, усвідомлений спосіб життя. Навіть невеликі зміни щодня здатні перетворити тіло та мозок на найпотужніший інструмент продуктивності і довголіття.

Кавова гуща — непомітна загроза для планети

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

Tesla Tiny House: революційний підхід до доступного житла від Ілона Маска

Ілон Маск продовжує змінювати світ, цього разу — у сфері житла. Компанія Tesla представила інноваційний проєкт Tesla Tiny House — компактний і енергоефективний будинок площею 76 м², що став справжнім проривом у сфері доступного житла. Ціна цього будинку складає всього $7 789, а його установка не потребує покупки землі чи сплати податків, що робить його ще більш привабливим для потенційних власників. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії Маска, спрямованої на вирішення кризи доступності житла, яка охоплює багато країн світу.

Tesla Tiny House — це модульне житло, що поставляється вже в готовому вигляді. Завдяки цьому процес установки стає максимально простим і швидким, без необхідності будівництва або тривалих процедур. Такий підхід дозволяє значно знизити витрати на зведення будинку, що робить його доступним для широкого кола людей. Особливістю проекту є використання передових технологій, включаючи сонячні панелі, акумуляторні системи для зберігання енергії та інтелектуальну систему управління ресурсами. Завдяки таким інноваціям, Tesla Tiny House здатний забезпечувати автономне функціонування в будь-яких умовах, з мінімальними витратами на енергоресурси.

Незважаючи на площу в 76 м², будинок розрахований на повноцінну сім’ю: всередині розташовані вітальня, кухня, санвузол та спальні зони, оформлені в мінімалістичному стилі. Компактний формат дозволяє встановлювати будинок практично в будь-якому місці, що робить його актуальним для тимчасових поселень або віддалених регіонів.

Проєкт має великий соціальний потенціал, особливо в країнах з високою вартістю нерухомості. Акцент на автономності та енергоефективності робить його привабливим не лише для США, але й для Європи та Азії. Tesla Tiny House вписується у стратегію компанії щодо створення сталої екосистеми, поєднуючи електромобілі, сонячну енергетику та автономне житло.

Однак проєкт викликає питання щодо реальної вартості, доступності та серійного виробництва. Важливо зрозуміти, чи включає обіцяна ціна доставку та встановлення, а також як вирішуватимуться юридичні аспекти з землею та податками. Якщо Tesla реалізує обіцяне, це може стати справжньою революцією на ринку нерухомості, започаткувавши еру компактного, розумного та сталого житла.

Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.