Масштабні порушення в “Київзеленбуді”: аудит виявив ризики на понад 985 мільйонів гривень

Аудит Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської державної адміністрації виявив серйозні порушення в роботі комунального об’єднання «Київзеленбуд», які призвели до фінансових ризиків на загальну суму майже 985 мільйонів гривень за період з 2022 по 2024 роки. Зокрема, понад 826 мільйонів гривень аудитори віднесли до операцій, що мають високий ризик втрат бюджетних коштів, що ставить під сумнів ефективність використання міських ресурсів.

Звіт, датований 14 жовтня 2025 року, був оприлюднений із затримкою, що додатково підігріло підозри щодо намагання приховати масштаби порушень. Як стало відомо, більшість рекомендацій, що були запропоновані ревізорами для виправлення ситуації, не були реалізовані керівництвом «Київзеленбуду», що ще більше загострює питання про ефективність і прозорість діяльності цієї комунальної установи.

За висновками аудиторів, у різних сегментах діяльності комунального об’єднання були зафіксовані порушення фінансової дисципліни, неефективне використання майна та системні управлінські збої. Йдеться як про прямі втрати бюджету, так і про ситуації, які створювали умови для зловживань і подальшого розкрадання коштів.

Окремий блок зауважень стосувався закупівель. Аудитори встановили, що тендерна документація «Київзеленбуду» нерідко містила непрозорі та дискримінаційні вимоги до учасників, але при цьому не визначала чітких критеріїв якості товарів і робіт. У низці випадків пропозиції, які не відповідали технічній специфікації, не відхилялися, а більш вигідні за ціною учасники усувалися з формальних причин.

Також фіксувалися договори, у яких не було чітко визначено вимоги до якості товарів або обсягів робіт. Це створювало ризики неналежного виконання зобов’язань і фактично позбавляло замовника інструментів контролю. В окремих випадках «Київзеленбуд» не стягував штрафні санкції з підрядників за порушення умов договорів, що, за оцінками аудиторів, призвело до ризику втрат бюджету щонайменше на 1,64 млн грн.

У звіті наведено і приклади конкретних договорів. Зокрема, при закупівлі дизельного палива у 2023 році комунальне об’єднання погодило підвищення ціни за одиницю товару непропорційно реальному коливанню цін на ринку. Інший договір, укладений для хімічної ліквідації карантинних бур’янів, не містив чіткої інформації про місця і площі обробки, що створювало ризики фіктивного виконання робіт.

Аудитори також звернули увагу на практику підписання актів приймання виконаних робіт раніше, ніж ці роботи фактично були виконані. Частину таких робіт у реальності виконували районні управління зелених насаджень за договорами субпідряду, хоча саме вони і так є балансоутримувачами парків і скверів. За 2023 рік та десять місяців 2024-го було укладено 32 договори субпідряду на суму понад 12 млн грн.

Окрема критика стосувалася використання посадкового матеріалу. Попри наявність у міському декоративному розсаднику «Теремки» понад 50 тисяч саджанців, районні КП забезпечувалися ними лише частково. Водночас за бюджетні кошти закуповувалися аналогічні саджанці на десятки мільйонів гривень. Лише за вибірковими підрахунками аудитори встановили зайві витрати щонайменше на 5,4 млн грн, а під час капітальних ремонтів і реконструкцій — ще на понад 1,3 млн грн.

Крім того, «Київзеленбуд» реалізовував власний посадковий матеріал за цінами, значно нижчими за ринкові, а потім оплачував схожі саджанці за завищеними цінами у межах підрядних договорів. Це, на думку ревізорів, призвело до упущеної вигоди майже на 1 млн грн.

Аудит зафіксував і серйозні проблеми з управлінням майном та землею. Комунальне об’єднання роками не реєструвало право постійного користування низкою земельних ділянок, що створило ризик їх втрати. У звіті прямо вказано на випадки, коли частина таких земель була передана в оренду або забудована сторонніми структурами.

Ситуацію ускладнює зникнення великого масиву документації. Аудитори не змогли ідентифікувати понад 200 договорів з додатками та актами виконаних робіт, укладених у 2021–2023 роках. Частина документів була вилучена правоохоронцями під час десятків обшуків і тимчасових доступів у межах кримінальних проваджень, що, за оцінкою ревізорів, унеможливило повне встановлення реальних масштабів порушень.

Загалом аудитори надали керівництву «Київзеленбуду» 58 рекомендацій. Станом на момент оприлюднення звіту лише 9 з них були виконані повністю, ще 2 — частково, а 47 залишилися без реагування. Зокрема, комунальне об’єднання проігнорувало рекомендації щодо звернення до суду та правоохоронних органів для недопущення втрати земельних ділянок і впровадження чіткої системи обліку та архівування первинної документації.

На тлі цього аудит КМДА фактично підтвердив те, про що правоохоронці заявляють уже кілька років: «Київзеленбуд» є одним із лідерів серед столичних комунальних підприємств за кількістю кримінальних проваджень, підозр і підстав для перевірок. І попри зміну керівників, управлінська модель, яка створює умови для розпилу бюджету та втрати майна, продовжує працювати.

Схожі статті

Олена Тополя про новий етап у житті після розлучення та можливість возз’єднання з Тарасом Тополею

Українська співачка Олена Тополя розповіла, що після розлучення вже почала відчувати підвищену увагу з боку чоловіків, але ставиться до цього дуже обережно. В інтерв’ю артистка поділилася своїми почуттями з приводу нового етапу у своєму особистому житті, зазначивши, що поки не готова до серйозних стосунків. Олена наголосила, що вона зосереджена на своїй кар'єрі та особистому розвитку, тому не шукає нових романтичних відносин на цей момент.

Під час розмови з журналістами артистка також вперше публічно відповіла на запитання, чи можливе возз’єднання з її колишнім чоловіком — Тарасом Тополею, фронтменом популярного українського гурту «Антитіла». Олена зауважила, що на питання про поновлення стосунків вона не дасть категоричної відповіді, пояснивши, що таке рішення є складним і не можна сказати, що це абсолютно неможливо. Вона підкреслила, що на сьогоднішній день не бачить очевидного повернення до колишніх стосунків, але й не виключає цього у майбутньому.

При цьому Олена наголосила, що формальні речі для неї не є визначальними. За її словами, штамп у паспорті чи офіційні процедури не завжди відображають реальний стан стосунків між людьми.

Говорячи про причини розлучення, артистка свідомо уникала конкретики, дотримуючись спільного рішення з Тарасом Тополею не виносити особисті деталі на публіку. Втім, у її роздумах прозвучали узагальнення, які дають зрозуміти, з якими труднощами може стикатися пара з роками.

Співачка зазначила, що в багатьох родинах люди не завжди говорять одне одному те, що насправді думають, намагаючись не образити партнера або уникаючи розмов про власні бажання. Такі замовчування, за її словами, можуть накопичуватися й з часом серйозно впливати на стосунки.

Окремо Олена Тополя зупинилася на темі браку часу для щирих розмов, особливо коли обидва партнери мають насичений робочий графік і постійні поїздки. У таких умовах непроговорені моменти залишаються «непропрацьованими» й можуть мати руйнівні наслідки для спільного життя.

Імен у цьому контексті співачка не називала, однак сенс її слів читався між рядків — йшлося про універсальні проблеми, з якими стикаються пари, навіть якщо ззовні їхні стосунки здаються міцними.

Мобілізаційне шахрайство в порту “Південний”: розслідування щодо фіктивного бронювання

У морському порту «Південний» правоохоронці розпочали кримінальне розслідування щодо можливих випадків фіктивного бронювання працівників від мобілізації під час воєнного стану. Згідно з інформацією, справу відкрито за частиною 5 статті 361 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання за незаконне втручання в роботу електронних інформаційних систем, вчинене в умовах воєнного стану.

Це провадження стало результатом численних перевірок, під час яких було виявлено ймовірні маніпуляції з документами та електронними базами даних, що дозволяли деяким працівникам порту уникати призову до Збройних сил України. За попередніми даними, зловмисники використовували різноманітні схеми для створення підроблених бронювань, що надавали таким особам право залишатися на роботі, а не відправлятися на фронт.

За даними слідства, у період з 9 по 15 вересня начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту порту вносив до державного вебпорталу недостовірні відомості щодо бронювання працівників. Зазначені дії, за версією правоохоронців, здійснювалися за вказівкою тимчасово виконуючого обов’язки директора підприємства.

Ключовим епізодом справи є те, що посадовець використав кваліфікований електронний підпис директора, який на той момент перебував під цілодобовим домашнім арештом і фізично не міг здійснювати управлінські дії.

Слідство вважає, що внесення недостовірних даних до електронних систем могло бути використане для незаконного уникнення мобілізації окремими працівниками, що є особливо чутливим питанням в умовах воєнного стану.

Наразі правоохоронні органи встановлюють коло осіб, причетних до можливих зловживань, обсяг неправомірно внесених даних та мотиви дій посадових осіб порту. Остаточні правові оцінки діям фігурантів справи будуть надані після завершення досудового розслідування.

Затримання колишнього керівника СБУ в Харківській області: нові звинувачення у державній зраді та організації незаконного захоплення будівель

Державне бюро розслідувань повідомило про нове затримання колишнього начальника управління Служби безпеки України в Харківській області Романа Дудіна, який уже мав справу з підозрою у державній зраді. Затримання сталося під час спроби підозрюваного вийти з-під варти після сплати понад 4,2 мільйона гривень застави, яку було внесено раніше. Проте, у зв’язку з новими обставинами, правоохоронці оголосили Дудіну додаткову підозру за новим фактом.

Згідно з даними слідства, Роман Дудін підозрюється в організації незаконного захоплення будівлі Харківської обласної військової адміністрації під час перших годин повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За версією слідчих, саме Дудін, зловживаючи своїм службовим становищем, організував спробу усунення керівництва обласної адміністрації та захоплення важливого об'єкта, що мало суттєві наслідки для координації оборонних дій та організації роботи на місцях у критичні моменти.

Дії колишнього керівника управління СБУ в Харківській області кваліфіковано за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 109 та статтею 341 Кримінального кодексу України. Йдеться, зокрема, про замах на захоплення державної влади та незаконне захоплення будівлі, що забезпечує діяльність органу державної влади.

Слідство встановило, що підозрюваний володів інформацією про підготовку наступальної операції з боку РФ та був переконаний у її успішності. За версією правоохоронців, за таких обставин він організував спробу захоплення державної влади та блокування роботи обласної військової адміністрації з метою перешкоджання її нормальному функціонуванню.

У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із можливістю конфіскації майна. Наразі суд має обрати йому новий запобіжний захід з урахуванням оголошеної підозри.

Громадська рада доброчесності ставить під сумнів кандидатуру Тетяни Шевиріної на посаду судді апеляційного суду

Громадська рада доброчесності висловила сумніви щодо відповідності судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області Тетяни Шевиріної вимогам доброчесності та етики, зокрема у зв’язку з її поїздками до Російської Федерації та тимчасово окупованого Криму після початку російської агресії проти України. Ці поїздки, як зазначає ГРД, стали основною причиною для перегляду її кандидатури на посаду судді апеляційного суду.

Згідно з інформацією, наданою Громадською радою доброчесності, Шевиріна відвідувала Москву у серпні 2015 року разом із чоловіком та малолітнім сином. Крім того, чоловік судді здійснював кілька поїздок до Росії ще в 2014 році, а пізніше двічі відвідував окупований Крим. Ці факти викликають питання щодо того, чи відповідає поведінка судді етичним стандартам, які повинні дотримуватись представники судової влади, особливо в умовах війни та агресії з боку Росії.

Батько Тетяни Шевиріної, за інформацією ГРД, перебував у Росії в травні 2014 року, а також відвідував Крим у квітні 2017 року. Ще більш інтенсивними були поїздки з боку родичів чоловіка судді. Свекор і свекруха Шевиріної перебували на території РФ у 2014–2015 роках, у тому числі впродовж тривалого періоду, що охоплював кілька місяців. Крім того, у 2018–2021 роках свекор судді здійснив ще вісім поїздок до Росії та двічі відвідував тимчасово окупований Крим.

Під час проходження кваліфікаційного оцінювання у 2018 році Шевиріна підтвердила факт своїх поїздок до Росії, пояснивши їх родинними обставинами. У письмових поясненнях до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона зазначила, що в Москві проживають родичі її чоловіка, а також її власні родичі, там поховані дід і бабуся. Аналогічними родинними причинами суддя пояснила й поїздки батька до Криму.

Водночас Громадська рада доброчесності наголошує, що в умовах триваючої збройної агресії Росії проти України будь-які поїздки до держави-агресора або на тимчасово окуповані території мають оцінюватися не лише з огляду на особисті обставини, а й з урахуванням ризиків для державної безпеки. Йдеться, зокрема, про загрозу затримання, тиску або вербування, що може мати наслідки не лише для конкретної особи, а й для національних інтересів України.

Саме сукупність таких поїздок — як самої судді, так і членів її родини — ГРД розцінює як обставину, що потребує особливої оцінки під час розгляду питання про призначення Шевиріної до апеляційного суду.