Масова підтримка: Петиція про мобілізацію правоохоронців та державних службовців отримала 25 тисяч голосів протягом лише 3 днів

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом ледь трьох днів. Це свідчить про велике значення та актуальність проблеми для громадян України. Ініціатор петиції виступає з важливою пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива вирішує одночасно дві актуальні проблеми — забезпечення зайнятості для ветеранів та підвищення ефективності державного апарату.

Цікаво відзначити, що попередня аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, знадобилася аж 87 днів для набору необхідної кількості голосів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий значний термін, петиція так і залишається на розгляді вже 4,5 місяці. Це свідчить про необхідність вдосконалення механізмів розгляду громадянських ініціатив в органах влади.

Той факт, що петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців набрала необхідну кількість голосів навіть за такий короткий період, свідчить про рост активності громадянства серед українського населення. Відмічається, що, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають підтримку вже за лічені дні. Це говорить про поступове усвідомлення населення важливості активної участі у формуванні державної політики та вирішенні соціально-економічних проблем країни.

Висновки до цієї статті є такими:

• Зростаюча активність громадян України виявляється у підтримці громадських ініціатив та петицій, що стосуються важливих соціально-економічних питань.

• Петиція про мобілізацію правоохоронців та державних службовців набрала значну кількість голосів у короткі терміни, що свідчить про актуальність проблеми для громадян та їх бажання вирішувати її шляхом громадського впливу.

• Необхідність удосконалення процесу розгляду громадських ініціатив у владних структурах, оскільки попередня петиція залишається на розгляді протягом тривалого періоду часу.

• Важливість підтримки ветеранів у вирішенні проблем зайнятості та їх інтеграції в цивільне життя через надання пріоритетного права на роботу в державних, комунальних підприємствах та правоохоронних органах.

• Загальний тренд показує, що українське суспільство дедалі більше усвідомлює свою роль у формуванні державної політики та бере активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.