Львів’янин, який постачав автівки посадовцям «Газпрому», причетний до компанії, що експортує підсанкційний білоруський калій – ЗМІ

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

На початку травня 2023 року Служба безпеки України повідомила про ліквідацію масштабної схеми нелегальних постачань преміум-автівок до Росії. Згідно з даними СБУ, Віталій Бобир з серпня 2022 по березень 2023 року переправив до Росії 45 автомобілів на суму понад 3 мільйони євро. Авто купувалося в українських автосалонах, оформлювалося на підконтрольні компанії і переправлялося через територію Євросоюзу до Білорусі, а звідти – до Росії. Серед замовників були топ-менеджери «Газпрому» і співробітники телеканалу Russia Today.

Після обшуків у бізнесмена було знайдено документи і печатки компаній з України, Кіпру та Білорусі, зокрема печатку Dimicandum Invest Holding LTD. Сам Бобир стверджує, що ці документи сфабриковані і заперечує будь-яку причетність до схеми.

Dimicandum Invest Holding LTD, заснована в 2012 році, наразі фігурує у справі про порушення санкцій ЄС. У 2023 році компанія отримала контракт з «Білоруськалієм» на перевалку 3,5 мільйона тонн калійних добрив на причалах Балтійського судномеханічного заводу, що є третиною річного експорту білоруського підприємства до санкцій. За ці послуги Dimicandum мала отримати понад 68,6 мільйона доларів США.

Згідно з документами, які отримали журналісти, частина добрив перевантажувалася в Санкт-Петербурзі і далі відправлялася до Китаю, Індонезії та Бразилії. Водночас існують підозри, що Dimicandum Invest Holding LTD використовувалася як «прокладка», щоб приховати реальну суму угоди.

«Білоруськалій» підпадає під санкції США з серпня 2021 року та ЄС з червня 2022 року. Кіпрська компанія, що надає послуги цьому підприємству, порушує ці санкції. Експерти зазначають, що таке порушення може призвести до вторинних санкцій США, що охоплюють будь-які угоди з підсанкційними компаніями, незалежно від країни.

Розслідування виявило, що Dimicandum Invest Holding LTD пов’язана з високопосадовцями Білорусі, зокрема з Віктором Шейманом, колишнім керівником Управління справами президента Білорусі. Генеральний директор «Білоруськалію» і фінансовий директор Dimicandum є колишніми чиновниками, пов’язаними з Шейманом.

Згідно з розслідуванням, Андрій Свиридов, фінансовий директор Dimicandum, є екс-заступником Шеймана. Попри його заперечення, документи і підписи свідчать про його причетність до угоди.

Схожі статті

СБУ затримала командувача логістики Повітряних сил за підозрою в розкраданні коштів – джерела

За інформацією джерел видання 360ua.news у правоохоронних органах, СБУ затримала командувача логістики Командування Повітряних сил Збройних сил України, полковника Українця Андрія Петровича. Його підозрюють в організації розкрадання державних коштів під час будівництва захисних споруд на військових аеродромах. За попередніми даними слідства, посадовець міг бути причетним до схеми незаконного використання бюджетних коштів, виділених на облаштування укриттів […]

У Дніпрі ліквідували міжнародну шахрайську мережу

У Дніпрі завершено масштабну спецоперацію з викриття шахрайської мережі кол-центрів, яка діяла на території Європи, зокрема обманювала громадян Латвії та Литви. Операція отримала кодову назву «VENI, VIDI, VICI» і була реалізована українськими правоохоронними органами спільно з представниками європейських силових структур за координації Євроюсту.

За інформацією слідства, до діяльності шахрайської схеми були залучені 11 мешканців Дніпра, які організували системну роботу кол-центрів. Вони телефонували потенційним жертвам та пропонували привабливі інвестиційні проєкти у криптовалюту, обіцяючи високі прибутки за короткий термін. На практиці такі пропозиції виявлялися аферами, що призводило до значних фінансових втрат громадян країн ЄС.

На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

Нова радниця голови Івано-Франківської облради задекларувала значні активи: що відомо з декларації

У голови Олександр Сич, який очолює Івано-Франківська обласна рада, з’явилася нова радниця — Єва Могилевич. Відомо, що вона є донькою природоохоронного інспектора, а її призначення на посаду вже викликало жвавий інтерес у громадськості. Особливу увагу привернула декларація посадовиці за 2025 рік, у якій відображено як доходи, так і перелік майна.

Згідно з оприлюдненими даними, у власності радниці зазначено дві квартири. Нерухомість розташована в межах області, а також вказані додаткові об’єкти майнового характеру. Водночас задекларовані доходи за звітний період виглядають помірними у порівнянні з обсягом задекларованого майна, що й стало підставою для обговорень у публічному просторі.

Окрім нерухомості, у власності декларантки перебуває автомобіль Honda HR-V 2019 року випуску. Право власності на транспортний засіб набуте 29 листопада 2023 року. Його вартість на дату придбання також не вказана.

При цьому єдиним задекларованим доходом за 2025 рік стала заробітна плата в розмірі 21,5 тисячі гривень, отримана від Адвокатського бюро Галини Захарчук у Яремче. Інших джерел доходу, подарунків, підприємницької діяльності або роботи за сумісництвом у документі не зазначено.

У декларації також відсутня інформація про грошові активи, банківські рахунки, готівку, фінансові зобов’язання, цінні папери, корпоративні права чи інше цінне рухоме майно. Члени сім’ї не вказані.

Таким чином, офіційно задекларовані доходи радниці за 2025 рік є мінімальними порівняно з наявністю у власності двох квартир та автомобіля. Питання щодо джерел придбання майна декларація не пояснює.

Масштаби незареєстрованої вогнепальної зброї в Україні

В Україні кількість незареєстрованої вогнепальної зброї серед цивільного населення досягає приблизно п’яти мільйонів одиниць. Таку оцінку надають представники Консультативної місії ЄС, які відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення кількість необлікованих стволів зросла майже утричі. Це явище свідчить про суттєві зміни у поведінці громадян, адже багато людей прагнуть захистити себе та свої домівки у непростий воєнний період.

Наслідки такого зростання є комплексними. Поруч із підвищеним рівнем самозахисту, збільшення кількості незареєстрованої зброї підвищує ризики її незаконного використання, контрабанди або залучення до кримінальної діяльності. У державних структурах зазначають, що контроль за обігом зброї у воєнний час значно ускладнений, а відсутність повної реєстрації ускладнює статистичний та аналітичний моніторинг.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.