Лікарська таємниця: законні межі розголошення медичної інформації

Медична інформація про пацієнта — це лікарська таємниця, що охороняється законом. До неї належать не лише дані про діагноз і результати обстежень, а й усі обставини, які стали відомі медичним працівникам під час лікування — включно з інтимними деталями та фактами з особистого життя.

Ваші права як пацієнта

Кожен має право на повну конфіденційність щодо свого стану здоров’я, звернень по медичну допомогу та отриманих результатів. Медичний персонал, який має доступ до цих даних, не може передавати їх третім особам без належних підстав.

Хто може отримати доступ до медичної інформації?

Медична таємниця може бути розкрита в обмежених випадках:

Самому пацієнту — ви маєте право знати свій діагноз, бачити результати обстежень і медичну документацію.
Батькам, опікунам чи піклувальникам — якщо йдеться про дитину або особу, визнану недієздатною.
Членам родини після смерті пацієнта — за їхнім зверненням або дорученням померлого.

Коли лікарська таємниця може бути розголошена?

Розкриття медичної інформації можливе лише в чітко визначених законом випадках:

За письмовою згодою пацієнта.
На вимогу органів дізнання, слідства, прокуратури або суду — за умови наявності відповідного офіційного запиту.
У разі загрози життю та здоров’ю пацієнта або інших осіб — наприклад, при діагностуванні небезпечного інфекційного захворювання.
Якщо до лікування залучені інші лікарі, для яких ця інформація потрібна для надання допомоги.

Особливий порядок — психіатрична допомога

Відомості про стан психічного здоров’я також належать до лікарської таємниці, однак можуть бути передані без згоди пацієнта у виняткових ситуаціях:

Для організації лікування осіб з тяжкими психічними розладами.
Під час досудового розслідування чи судового процесу — якщо надійшов письмовий запит від слідчих, прокурора, суду або органу пробації.