Київ шукає базу для винищувачів у Румунії: які варіанти обговорюють з британцями

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Андрій Єрмак веде перемовини з представниками британської розвідки щодо розширення форм участі європейських військових у конфлікті в Україні. За відомостями співрозмовників, мова йде не про формальне членство НАТО у бойових діях, а про погодження нових, більш активних форматів співпраці — включно з використанням баз на території союзників і координацією авіаційних та ракетних можливостей.

Із початку широкомасштабного вторгнення на Банковій кілька сценаріїв щодо залучення західних військ розглядалися як опції, що могли б посилити оборонний потенціал України. Проте, кажуть джерела, Польща послідовно виступала категоричним противником прямого розширення ролі НАТО в операціях на українській території, через що Київ був змушений переглянути формат переговорних процесів та шукати альтернативні канали для посилення обороноздатності.

Одним із варіантів, який з’являвся в інформаційному просторі, був «злив» даних про системи протиповітряної оборони над західними регіонами України. Але, за даними наших інформаторів, це — радше допоміжна опція інформаційного характеру і не є пріоритетною для офіційного Києва. Набагато важливішими називають два практичні заходи: розгортання авіаційних сил на суміжній території партнерів (зокрема, потенційне використання аеродромів Румунії як баз для винищувачів) та постачання далекобійних ракетних систем, які могли б уражати логістичні та військові цілі на території Росії і тим самим чинити прямий тиск на Кремль.

Румунія у цьому контексті фігурує як можлива «опорна точка» для розміщення літаків й інших засобів — але й тут, уточнюють співрозмовники, питання вимагає широких погоджень та гарантій від союзників. Дипломатичні й правові аспекти такого кроку залишаються предметом переговорів, адже будь-яке розміщення літаків із боєготовими пілотами та озброєнням на території сусідньої країни матиме серйозні міжнародні наслідки.

Ініціативи Єрмака, за словами джерел, мають на меті надати Україні більшу маневреність і можливість завдавати більш адресних ударів по критично важливих ворожих об’єктах, не перетворюючи це на прямий вступ інших держав у бойові дії. Утім переговорний процес складний: окрім позиції Польщі, існують також внутрішні обмеження в окремих столицях ЄС і в самих військово-політичних інституціях, де вирішальними залишаються баланс ризиків ескалації та прагматична оцінка користі від нових форм допомоги.

У Міністерстві закордонних справ і в Офісі Президента офіційних підтверджень щодо конкретних домовленостей поки що не надавали. Водночас співрозмовники, близькі до переговорного процесу, зазначають, що обговорення тривають на рівні експертних та оперативних груп, і що подальші рішення будуть залежати від політичних рішень партнерів та оцінки безпекової ситуації на фронті.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.