Російський уряд ухвалив рішення продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року в умовах посиленої паливної кризи, що загострилася внаслідок атак українських сил на нафтопереробні підприємства. Віцепрем’єр Олександр Новак підтвердив, що обмеження стосуватимуться не лише виробників, а й трейдерів. Це рішення свідчить про те, що стабілізація внутрішнього ринку пального поки що не досягнута, незважаючи на раніше вжиті заходи.
Спочатку заборона мала бути знята в кінці липня, але реальність виявилася складнішою, ніж прогнозувала російська влада. Як зазначив Новак, у деяких регіонах є ознаки стабілізації, однак в Сибіру продовжують відчувати нестачу бензину та дизельного пального. Саме тому уряд вирішив не лише продовжити заборону, але й зробити це до кінця року.
Основною причиною паливної кризи стали регулярні атаки українських безпілотників на російські НПЗ. Протягом останніх місяців постраждало кілька великих заводів, які забезпечували значну частину внутрішнього виробництва пального. Це призвело до того, що Росія змушена була зменшити обсяги переробки нафти до рекордно низьких показників, що стало причиною перебоїв у постачанні пального та зростання цін у деяких регіонах.
Для покращення ситуації Кремль вже вживав ряд надзвичайних заходів, серед яких — максимальне завантаження діючих НПЗ, перенесення планових ремонтів, використання накопичених резервів та обмеження біржової торгівлі. Хоча ці дії частково покращили ситуацію, остаточно подолати дефіцит не вдалося.
Необхідно зазначити, що незабаром російська влада планує скасувати заборону на експорт дизельного пального, щоб уникнути надлишку на внутрішньому ринку та підтримати роботу нафтопереробних заводів. Водночас дефіцит бензину залишається більш нагальною проблемою, що потребує термінового вирішення.
Ситуація з нестачею пального продовжує залишатися критичною в Сибіру, де місцева інфраструктура не може швидко відновити виробництво після скорочення. Щоб компенсувати дефіцит, Росія вже почала імпортувати бензин з Казахстану і навіть розглядає можливість збільшення імпорту з інших країн. Однак, як визнають російські чиновники, можливості Казахстану обмежені, і це не зможе повністю вирішити проблеми.
Крім того, Росія активізувала пошуки нових постачальників і вже налагодила імпорт бензину з Індії. Це рішення є безпрецедентним для країни, яка традиційно була одним із найбільших експортерів нафтопродуктів у світі, і підкреслює серйозність її внутрішніх проблем.
Заборона на експорт бензину стала логічним продовженням раніше введених обмежень. Спочатку в квітні заборонили експорт бензину, у червні — авіаційного пального, а в липні — дизельного. Тепер, продовживши заборону на бензин до кінця року, російська влада показує, що не очікує швидкого відновлення нормальної роботи в нафтопереробній галузі.
Експерти вважають, що основною метою таких заходів є стримування цін на внутрішньому ринку та забезпечення стабільних постачань пального під час пікового попиту. Проте, навіть ці дії не усувають корінь проблеми — втрати виробничих потужностей через атаки на НПЗ. Ця ситуація змушує уряд обмежувати експорт, перерозподіляти пальне між регіонами та шукати нові джерела імпорту.
Кризові явища в паливному секторі стали одним із найбільш помітних наслідків українських атак на військову та енергетичну інфраструктуру Росії. Якщо раніше країна залежала від експорту нафтопродуктів для валютних надходжень, то зараз значна частина виробленого бензину залишається в країні для покриття внутрішнього дефіциту. Це призводить до зменшення експортних доходів, тиску на державний бюджет та необхідності посилення адміністративного контролю над паливним ринком.