Криптобіржа WhiteBIT: як Володимир Носов та екснардепи Шенцеви фігурують у схемах відмивання коштів і співпраці з російськими спецслужбами

Криптовалютна біржа WhiteBIT, яку в Україні офіційно очолює Володимир Носов, позиціонує себе як сучасний та надійний фінансовий майданчик. Проте за фасадом респектабельного бізнесу приховується низка гучних скандалів, пов’язаних із проросійськими політичними діячами, офшорними схемами, підозрами у співпраці зі спецслужбами країни-агресора та шахрайстві з коштами клієнтів. Журналістські розслідування вказують на тісні зв’язки WhiteBIT з впливовим сімейством Шенцевих, відомим своїми проросійськими поглядами та діяльністю, а також на використання біржі як інструменту для відмивання грошей і ухилення від податків. У цій статті ми розглянемо, як криптобіржа, що декларує прозорість та безпеку, опинилася у центрі міжнародних скандалів і підозр у фінансуванні ворожих інтересів.

Таємне життя улюбленців російських спецслужб криптобіржі WhiteBIT

Криптобіржа WhiteBIT не раз опинялася у центрі скандалів, пов’язаних із звинуваченнями у шахрайстві та співпраці з російськими спецслужбами. У 2023 році Національний банк Грузії видав ліцензію новому цифровому банку Hash, одним із засновників якого виступив Володимир Носов, відомий як власник WhiteBIT. Опозиційна партія “Єдиний Національний рух” заявила, що цей банк може стати інструментом для відмивання російських грошей та впливу на вибори у Грузії.

Паралельно з цим криптобіржа WhiteBIT потрапила в ще один скандал: її клієнти отримали можливість торгувати монетами до офіційного початку торгів, що спричинило перенасичення ринку та падіння вартості активу. Ці інциденти лише наголошують на наявності більш глибоких проблем. У лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд України ухвалив, що НАБУ має розпочати розслідування за фактом можливого незаконного виведення коштів через WhiteBIT та її можливих зв’язків із Росією.

Хто смикає за ниточки Володимира Носова?

Офіційним власником криптовалютної біржі WhiteBIT є харків’янин Володимир Носов, який представляє компанію та підписує від її імені усі документи.

Серед його партнерів під час створення біржі значаться Марія Репешко, Ганна Янковська та Микита Шенцев. Хоча імена перших двох малознайомих широкої аудиторії, Микита Шенцев та його батько Дмитро добре відомі.

Дмитро Шенцев — один із найяскравіших прихильників «російського світу». Його політична кар’єра розпочалася за підтримки колишнього харківського губернатора Євгена Кушнарьова, який трагічно загинув під час полювання, де був присутній і Шенцев. Пізніше за це було засуджено помічника Шенцева, Дмитра Завального, проте не всі вірили, що фатальний постріл зробив саме він.

Після загибелі Кушнарьова Дмитро Шенцев став близьким до Миколи Азарова та увійшов до кола його довірених осіб. Разом із Олегом Царьовим та Вадимом Колесніченком Шенцев був активним лобістом «російської ідеї» та проекту «Новоросії», за що був нагороджений медаллю особисто від президента Росії Володимира Путіна за внесок у популяризацію російської мови. 16 січня 2014 року він голосував за так звані диктаторські закони, спрямовані на придушення Євромайдану. 2018 року Шенцев опинився серед тих депутатів, які голосували проти закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.

Його син Микита, як і тато, підтримував проросійські настрої. Він був депутатом Харківської обласної ради від партії «ОПЗЖ», а після початку війни з Росією у 2022 році склав повноваження. У ЗМІ також з’являлися повідомлення про наявність Микити Шенцева російського паспорта. Минулого року за розпорядженням президента Микиту Шенцева позбавили українського громадянства. За даними ЗМІ, обидва Шенцеві зараз перебувають у Росії.

Як криптобіржа WhiteBIT допомагає спецслужбам Росії

Значна частина доходів WhiteBIT – це переказ російських грошей через біржу не лише в Україні, а й за кордоном. У тому числі WhiteBIT допомагає своїм друзям у спецслужбах Росії закривати фінансові питання по всьому світу.

WhiteBIT складається з дев’яти компаній, одна з яких зареєстрована в Естонії, а решта — у Великій Британії. Найстарішою є естонська компанія. Британська WhiteBIT Solutions LLP має двох офшорних бенефіціарів — Whitebit LTD та Coddan Nominee, зареєстрованих на Сейшельських островах за тією самою адресою, що й офшорний реєстратор Nobel Capital Group. Coddan Nominee є частиною великої офшорної мережі і входить до засновників компанії Sofbiz.

За даними журналістського розслідування, Sofbiz підозрюється в участі у фінансуванні державного перевороту у Чорногорії у 2016 році. Слідчі з’ясували, що 1,5 мільйона євро, вкладені Sofbiz, призначалися для усунення прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича, який прагнув приєднати країну до НАТО.

Розслідування Bellingcat та його російського партнера The Insider показало, що у перевороті брали участь офіцери ГРУ Едуард Шишмаков та Володимир Мойсеєв, які співпрацювали з проросійськими політиками Чорногорії та залучили до справи сербських громадян. Незважаючи на розкриття зв’язку Coddan з переворотом, компанія не була ліквідована і стала співзасновником криптобіржі WhiteBIT, що має тісні зв’язки з проросійськими політиками в Україні.

2023 року вибухнув новий скандал, пов’язаний з WhiteBIT і російськими спецслужбами, цього разу в Грузії. Національний банк Грузії видав ліцензію на відкриття цифрового банку Hash, що викликало критику опозиції. Представники Єдиного Національного руху заявили, що новий банк може бути використаний для легалізації російських коштів на майбутніх виборах. Серед засновників Hash – грузинські бізнесмени Сулхан та Лаша Папашвілі, а також український підприємець Володимир Носов, власник WhiteBIT.

Опозиційний політик Лаша Парулава висловив побоювання, що російські гроші можуть бути використані у передвиборчій кампанії правлячої партії. Він посилається на чутки про те, що екс-міністр економіки Натія Турнава управляє російськими фінансами, що підігріває підозри щодо залучення російської підтримки через цифрові канали напередодні виборів.

Як Криптобіржа WhiteBIT обманює клієнтів та не сплачує податки

Криптобіржа WhiteBIT звинувачується в обмані клієнтів та ухиленні від сплати податків. 21 листопада 2023 біржа ввела користувачів в оману, надавши можливість обміну токенами до офіційного початку торгів. Це викликало перенасичення ринку та стрімке падіння вартості монети.

Біржа оголосила про запуск нової монети WorldToken (WORLD) від студії World Challenge Game. Багато користувачів, розраховуючи на надійність монети, поспішили стати “ранніми інвесторами” і купили токени до офіційного старту торгів. Зазвичай такі інвестори продають частину активів одразу після початку торгів, отримуючи прибуток на різниці цін. Однак WhiteBIT обдурила їх, дозволивши обмінювати монети ще до офіційного старту, що спричинило обвал ринку.

В результаті, коли торги почалися, ціна WorldToken різко впала, і багато “ранніх інвесторів”, які купили токени за долар, опинилися з активами, які значно знецінилися. Один із учасників ринку висловив своє розчарування, зазначивши, що токен ледь піднявся в ціні і майже відразу впав, завдавши значних фінансових втрат інвесторам.

Крім того, WhiteBIT звинувачують у нелегальній діяльності щодо обміну криптовалюти в Україні. За заявою Кирила Яківця, голови ГО «Нон-Стоп», у ВАКС, щоденний оборот біржі становить близько 500 мільйонів доларів, при цьому угоди відбуваються без належного обліку та оподаткування, що є порушенням українського законодавства.

Згідно зі скаргою, кошти, здобуті злочинним шляхом, переводилися через WhiteBIT у криптовалюту, яка потім зберігалася на електронних гаманцях усередині біржі або на сторонніх платформах. За допомогою технічних можливостей біржі, а також через фейкові акаунти, криптовалюта обмінювалася та брала участь у торгівлі. Яковець також стверджує, що WhiteBIT контролюється Дмитром та Микитою Шенцевими, чиї проросійські погляди та російське громадянство викликають побоювання, що ці кошти могли використовуватись для фінансування тероризму та військової агресії проти України.

На думку Яківця, діяльність WhiteBIT нагадує фінансову піраміду, через яку Володимир Носов та його соратники дурять інвесторів, привласнюючи їхні кошти без належного забезпечення. Це може призвести до краху біржі та серйозних втрат для клієнтів у майбутньому.

 

 

 

 

Схожі статті

Нардепа від “Слуги народу” викрили на неправдивих заявах про службову поїздку до Європи

Журналісти-розслідувачі Bihus.info оприлюднили нові факти, які ставлять під сумнів слова народного депутата від фракції «Слуга народу» Юрія Камельчука щодо його поїздки до Європи. За публічними заявами парламентаря, у листопаді він нібито перебував у Страсбурзі в межах офіційного відрядження. Втім, перевірка відкритих даних та розкладу роботи Верховної Ради засвідчила, що в цей період депутат фактично був присутній у сесійній залі та брав участь у голосуваннях.

Зокрема, встановлено, що 5–7 листопада Камельчук перебував у Києві і голосував за законопроєкти разом з іншими народними депутатами. Лише після цього він вирушив за кордон. Подальша подорож, як з’ясували журналісти, вже не мала ознак службової: депутат провів відпустку в Португалії та відвідав кілька європейських міст у компанії своєї супутниці Дарії Саєд.

Аналіз оприлюднених ним фото та інших матеріалів показав, що Камельчук не брав участі у форумі 5-7 листопада. Зокрема, його немає у списках спікерів та учасників заходу, а фото він використав старі – зроблені під час засідань ПАРЄ у Страсбурзі в жовтні та квітні 2025 року.

Крім того, у нардепа помітили новий кросовер Porsche Cayenne S, який не зазначений у декларації. Автомобіль зареєстрований на київську лізингову фірму, пов’язану з політиком часів Януковича Сергієм Тігіпком. Камельчук та Дарія Саєд подорожували Європою на цій автівці, що підтверджується фото у соцмережах.

Журналісти звернулися до Верховної Ради, керівництва фракції «Слуга народу» та ДБР для надання правової оцінки діям депутата.

Раніше Камельчук заявляв про вихід із партії «Слуга народу», але фактично продовжує перебувати у фракції ВРУ. Він також очолює політичну партію «Українська нація» та медіакомпанію «Бужани-прем’єр».

Колишньому заступнику міністра енергетики Юрію Шейку призначили домашній арешт у справі про заволодіння великими сумами

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Скандали та кадрові проблеми в НКЦПФР: вплив на український фондовий ринок

Депутати Верховної Ради України звернули увагу на критичний стан кадрового складу керівництва Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), що, на їхню думку, стало однією з головних причин занепаду фондового ринку та численних публічних скандалів. Особливу увагу парламентарів привернули діяльність голови Комісії Руслана Магомедова, який із 2020 року обіймає посаду позаштатного радника колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, а також його попередника Михайла Янчука, колишнього керівника офісу НКЦПФР. Янчука підозрюють у причетності до сумнівного відрядження до Фінляндії на новорічні свята, що, за інформацією деяких джерел, носило формальний характер і не відповідало службовим обов’язкам.

Критики зазначають, що на фоні таких кадрових ротацій ефективність роботи Комісії значно знизилася. Через відсутність прозорої системи контролю та належного нагляду на фондовому ринку з’явилися численні корупційні ризики, а довіра інвесторів до українських цінних паперів різко впала. Депутати наголошують, що подальше ігнорування проблем кадрового забезпечення та непрозорих фінансових операцій може призвести до ще більшого падіння інвестиційної активності та негативно позначитися на макроекономічній стабільності країни.

Депутати наголошують, що кадрова політика НКЦПФР перетворила Комісію на «карикатурний орган», а фондовий ринок через «зусилля» керівництва опинився у занепаді. Зокрема, під час підбору персоналу очільник Комісії залучав людей, які мали проблеми з корупцією та були звільнені з державних органів.

Парламентарі закликали ухвалити рішення про очищення Комісії від «альтернативно обдарованого керівництва» та притягнення винних до відповідальності, аби відновити роботу фінансового регулятора та довіру інвесторів.

Скандал із керівництвом НКЦПФР підкреслює проблеми державного управління та необхідність реформування ключових фінансових інституцій України.

Ізраїль братиме участь у “Євробаченні-2026”: рішення спричинило міжнародний резонанс

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.