Останнім часом у Росії спостерігається зміна в офіційній риториці щодо війни в Україні. Зокрема, речник президента Росії Дмитро Пєсков почав активно вживати термін "війна", що раніше вважалося неприпустимим. Від початку масштабного вторгнення в Україну державна пропаганда дотримувалася формулювання "спеціальна військова операція", що свідчило про спробу уникнути негативних асоціацій, пов'язаних з війною.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко вважає, що зміна риторики є свідомим кроком Кремля. На його думку, це може свідчити про підготовку російського суспільства до нових етапів мобілізації та запровадження внутрішніх обмежень. За словами Коваленка, Пєсков, говорячи про "повномасштабну війну", відходить від термінології, яку російська влада використовувала з 24 лютого 2022 року.
Варто зазначити, що за використання слова "війна" раніше загрожували адміністративні та кримінальні покарання. Тому нові висловлювання Пєскова заслуговують на увагу, адже вказують на можливі зміни в інформаційній політиці Кремля.
Коваленко підкреслив, що така зміна термінології може бути частиною інформаційної кампанії, що готує російське суспільство до нових, непопулярних рішень. Кремль прагне змінити сприйняття конфлікту, представляючи його як щось, що потребує значних фінансових та людських ресурсів. Експерти вважають, що нова мобілізація може бути оголошена вже восени, а разом із нею можливі й нові обмеження для населення Росії.
Зокрема, йдеться про контроль за переміщенням людей, обмеження виїзду за кордон або навіть повну заборону для деяких чоловіків призовного віку. Коваленко закликав тих, хто не бажає брати участь у війні, не чекати офіційних рішень, а вже зараз почати виїзд з країни.
Центр протидії дезінформації в Україні зазначає, що подібна тактика Кремля вже використовувалася раніше. Перед оголошенням "часткової мобілізації" у вересні 2022 року російські медіа почали акцентувати на необхідності "захисту батьківщини" та "боротьби із Заходом". Тоді мобілізація охопила приблизно 300 тисяч резервістів, але, за оцінками незалежних експертів, реальна цифра була значно вищою.
Внаслідок минулої мобілізації Росію залишили сотні тисяч громадян, які вирушили до Казахстану, Грузії, Туреччини та інших країн. Тепер аналітики вважають, що Кремль не хоче повторення цього сценарію.
Останнім часом у незалежних російських медіа також все частіше звучать припущення про нову мобілізацію, зокрема через скорочення кількості добровольців для контрактної служби. Експерти вказують, що темп набору контрактників не відповідає потребам армії, особливо з урахуванням втрат на фронті.
Андрій Коваленко зазначив, що навіть у разі нової мобілізації Кремлю не вдасться повністю компенсувати втрати. Нові призовники можуть частково закрити дефіцит, але кардинальних змін на полі бою це не призведе. Українське військове командування уважно стежить за ситуацією і готове до різних сценаріїв розвитку подій.
Зміна термінології може свідчити не лише про підготовку до нової мобілізації, але й про загальну трансформацію інформаційної політики Кремля. Якщо російська влада остаточно відмовиться від терміна "спеціальна військова операція", це може бути сигналом про тривалий конфлікт, посилення військових витрат і нові обмеження всередині країни. Однак, офіційних заяв про нову мобілізацію наразі не було. Заява Коваленка відображає лише його оцінку ситуації, спираючись на зміни у риториці російського керівництва.