Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством

Державне бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну корупційну схему за участю представників Нацполіції, Офісу генпрокурора та адвокатів. Йдеться про хабар у розмірі $150 тисяч, який вимагали у бізнесмена за припинення кримінального переслідування та повернення його майна.

Як розкрили схему

За даними слідства, співробітник Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександр Маслов пообіцяв власнику низки компаній вирішити його проблеми із законом за $150-180 тисяч. Гроші, за його словами, мали отримати також старший слідчий ГСУ Нацполіції В’ячеслав Поталапа та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Грицан.

Маслов гарантував підприємцю уникнення обшуків, арештів та вилучення майна. У липні 2023 року він зустрівся з братом бізнесмена та озвучив умови угоди. У березні 2024 року Маслов тричі контактував із посередником через адвоката, а в квітні отримав гроші та був затриманий.

Угода зі слідством і умовний вирок

Після арешту Маслов визнав свою провину та уклав угоду з прокуратурою. У лютому 2024 року суд визнав його винним за ч. 4 ст. 368 КК України (отримання неправомірної вигоди) та призначив три роки умовного терміну.

Цікаво, що Маслову повернули заставу в розмірі 3 млн грн, яку внесла компанія ТОВ «Азовсіті». В обмін на м’яке покарання він погодився надати докази проти В’ячеслава Поталапи та Андрія Грицана.

Прокурор під підозрою, але на посаді

Попри корупційний скандал, Андрій Грицан продовжує працювати у Спеціалізованій екологічній прокуратурі Офісу генпрокурора.

Згідно з його декларацією за 2024 рік, він отримав:

  • зарплату в Офісі генпрокурора — 1,24 млн грн;
  • дохід від продажу майна у квітні 2024 року;
  • купив у 2023 році Jeep Renegade (2016) за 400 тис. грн;
  • зберігає 100 тис. грн та $5 тис. готівкою.

У декларації Грицана немає жодної інформації про членів родини, хоча він користується квартирою в Києві, що належить жінці з його прізвищем.

Попри гучний скандал, Офіс генпрокурора досі не коментує можливе звільнення Грицана. Справу продовжує розслідувати НАБУ та САП.

The post Корупція в Офісі генпрокурора: поліцейський, засуджений за хабар у $150 тисяч, пішов на угоду зі сліством first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Бельгія схвалить “репараційний кредит” на €140 млрд для України за рахунок заморожених активів РФ.  Джерела

Як повідомляють наші джерела в Брюсселі, європейські партнери України планують “дотиснути” Бельгію на передачу €140 млрд  із заморожених російських активів накопичених в Euroclear до кінця тижня. Як додатковий аргумент необхідності передачі Україні заморожених російських активів будуть наведені факти ударів РФ по об’єктах української атомної енергетики. “В Європи немає іншого варіанту тому Бельгію планують дотиснути до […]

Одеса залишається під впливом Труханова – джерела

За інформацією нашого джерела, місцеві еліти відмовились співпрацювати з новопризначеним очільником Одеської МВА Сергієм Лисаком та “продовжують робити ставку на Труханова”. Як зазначає джерело, “поки що ні переговори, ні тиск на співробітників мерії не дали Лисаку можливості взяти під контроль фінансові потоки Одеси”. Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що головним завданням новопризначеного голови Одеської МВА, Сергія […]

Обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча: Деталі та версії подій

10 листопада детективи Національного антикорупційного бюро України провели обшуки у бізнесмена та співвласника студії "Квартал 95" Тимура Міндіча. За інформацією видання “Українська правда”, ці події відбуваються в Києві, але на момент публікації матеріалу офіційних заяв від НАБУ чи самого Міндіча ще не було. Співробітники антикорупційного бюро поки що не надають коментарів щодо причин та мети обшуків.

Згідно з джерелами в правоохоронних органах, дані заходи можуть бути частиною розслідування по справах, пов'язаних з корупцією або фінансовими зловживаннями. Проте, жодних конкретних деталей щодо справи на цей момент не розголошено. У свою чергу, за інформацією деяких співрозмовників “Української правди”, ця ситуація може бути пов’язана з діяльністю одного з відомих бізнесменів у сфері шоу-бізнесу та медіа.

За даними джерел, Тимур Міндіч покинув територію України того ж дня — 10 листопада, лише за кілька годин до початку слідчих дій. Наразі невідомо, чи його від’їзд пов’язаний із розслідуванням, яке веде антикорупційне бюро.

Міндіч є відомим українським бізнесменом, співвласником студії “Квартал 95” та давнім соратником президента Володимира Зеленського. Він також був причетний до бізнес-проєктів у медіа та розважальній сфері.

Деталі справи поки не розголошуються, проте джерела припускають, що обшуки можуть бути частиною ширшої операції НАБУ, пов’язаної з перевіркою фінансових потоків у медіа- та енергетичному секторі.

Офіційні коментарі від правоохоронців очікуються найближчим часом.

Тривожна тенденція: у столичних школах знижується рівень використання української мови

У навчальних закладах Києва зафіксовано значне скорочення частки використання української мови під час освітнього процесу. Такі висновки були оприлюднені заступником керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергієм Сиротенком на основі результатів спільного моніторингу, проведеного Державною службою якості освіти України та Офісом мовного омбудсмена.

Дослідження засвідчило, що у столиці 24% педагогів під час уроків переходять на недержавну мову, а під час перерв цей показник зростає до 40%. Такі дані суттєво перевищують середні по країні, де мовний закон порушують 14% учителів у навчальний час і 21% у позаурочний.

Не краща ситуація і серед самих школярів. Згідно з результатами опитування, 66% київських учнів зізналися, що розмовляють недержавною мовою під час уроків, а 82% — на перервах. Тільки 18% столичних школярів заявили, що спілкуються виключно українською.

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Всі показники нижчі, ніж по країні. Молоде покоління застосовує російську мову навіть частіше, ніж їхні батьки. Це результат інформаційного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — зазначив Сиротенко.

Він наголосив, що ситуація потребує системного підходу та контролю: необхідно посилити правову й ціннісну просвіту серед учителів та учнів, а також забезпечити дієвий внутрішній моніторинг у школах.

Представник мовного омбудсмена підкреслив, що саме Київ, як культурна столиця, має бути прикладом у дотриманні мовного законодавства, а не навпаки.