Корупційний скандал у Дніпрі: у посадовиці екоінспекції виявили елітні статки, які не відповідають офіційним доходам

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

На тлі повномасштабної війни українська система охорони здоров’я працює в умовах постійного перевантаження, а пацієнти дедалі частіше стикаються з необхідністю економити навіть на базових лікарських засобах. У такій ситуації фармацевтичний ринок опинився під особливою увагою, адже саме доступність і вартість препаратів безпосередньо впливають на якість лікування та загальний стан здоров’я населення.

Воєнні дії, руйнування логістичних ланцюгів і зростання витрат на виробництво та імпорт ліків призвели до системного подорожчання медикаментів. Аптеки та дистриб’ютори змушені закладати у ціну додаткові витрати, пов’язані з транспортуванням, енергоресурсами та безпековими ризиками. У результаті багато пацієнтів повідомляють, що регулярне придбання необхідних препаратів стає серйозним фінансовим навантаженням.

Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

У столиці правоохоронні органи завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо 24-річного водія таксі. За версією слідства, чоловік під час виконання службових обов’язків вчинив дії, які стали підставою для висунення йому офіційного обвинувачення. Матеріали справи вже передані до суду для розгляду по суті.

Як встановили слідчі, інцидент стався під час поїздки з пасажиром у межах Києва. Під час конфліктної ситуації, що виникла між водієм та клієнтом, дії таксиста, за оцінкою правоохоронців, вийшли за межі закону. Потерпілий звернувся до поліції, після чого було відкрито кримінальне провадження та розпочато комплекс слідчих дій.

Водій відреагував агресивно. Замість того щоб допомогти пасажирці, він зупинив авто, висадив жінку на вулиці та двічі вдарив її кулаком по обличчю. Після цього чоловік залишив місце події.

Потерпіла звернулася по медичну допомогу. Лікарі діагностували у неї забої та перелом щелепи. Отримані травми кваліфікували як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Правоохоронці встановили особу нападника — ним виявився 24-річний мешканець Києва, який працював таксистом. Слідчі Дніпровського управління поліції повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України — умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Наразі досудове розслідування завершено, а матеріали справи передано до суду. У разі доведення вини обвинуваченому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) спільно з Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про підозру колишньому керівнику Державної прикордонної служби України у вчиненні ряду корупційних злочинів. Це повідомлення стало важливою подією в рамках боротьби з корупцією, яка нещодавно набрала нових обертів на тлі серйозних суспільних очікувань.

Підозра була висунута на основі результатів тривалого розслідування, яке встановило численні факти зловживань службовим становищем та розкрадання державних коштів під час виконання службових обов’язків. Особа, що обіймала високу посаду, користувалася своїм статусом для організації схем, що мали на меті особисте збагачення. Одним з основних напрямків розслідування стало незаконне присвоєння коштів, які були призначені для закупівлі техніки та забезпечення діяльності прикордонників.

Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.