Колишня чиновниця Одеської міськради прагне стати оперуповноваженою у ДБР: скандальна декларація та майно

Юлія Полтавець, колишня співробітниця юридичного департаменту Одеської міської ради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка змінила своє ім’я на Аміна, намагається отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань (ДБР). Її кандидатура привернула увагу не тільки через професійний бекграунд, але й завдяки певним суперечливим моментам, які викликали питання щодо її фінансових активів.

Аналіз декларації Полтавець виявив наявність значного майна, включаючи кілька об’єктів нерухомості та інших активів, що можуть викликати сумніви з огляду на її попередню службу в державних установах. За документами, вона володіє чотирма об’єктами нерухомості, що є непростим для пояснення, враховуючи її попередні доходи. Така ситуація не залишилась поза увагою громадськості, і підняті питання про походження цього майна вже стали предметом обговорення в юридичних колах та серед правозахисних організацій.

житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

Схожі статті

Ілля Парфенюк: як “Врубай” став хітом і який фінансовий успіх приніс трек

Популярний співак Ілля Парфенюк, більш відомий під сценічним ім'ям Parfeniuk, став справжнім відкриттям української сцени після виходу свого треку «Врубай». Композиція, що побачила світ понад рік тому, швидко завірусилася в соцмережах і миттєво принесла артисту популярність. Пісня стала справжнім хітом, який не лише завоював серця шанувальників, а й значно підняв кар'єрний рівень співака.

Нещодавно команда Parfeniuk поділилася цікавими подробицями щодо створення цієї композиції та розповіла про фінансові результати, яких досяг трек. Як зазначили представники артиста, для виробництва «Врубай» було інвестовано близько 16 тисяч євро. Ця сума включала витрати на саунд-дизайн, зйомку кліпу та просування треку. Команда співака підкреслила, що інвестиції у створення хіта окупилися сторицею, оскільки «Врубай» став не лише популярним в Україні, а й здобув визнання за кордоном.

Інвестиції повністю виправдали себе: лише за рік композиція зібрала 136 мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах. Прибуток від пісні склав 98,7 тисячі євро.

Креативний продюсер проєкту Олександра Степенко пояснила феноменальний успіх треку. На її думку, слухачів зачепив легкий і веселий вайб композиції, яких давно бракувало в українській поп-музиці. Важливим фактором стала й успішна TikTok-кампанія: відео, де Parfeniuk танцює під власну пісню, запустило справжній флешмоб у мережі.

Таким чином, «Врубай» став не лише музичним хітом, а й прикладом того, як продумана стратегія просування може перетворити інвестиції в десятки тисяч євро на майже стотисячний прибуток.

Корупційна схема на ремонті траси Київ–Одеса: розслідування САП і НАБУ

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Зірки шоу-бізнесу, які офіційно змінили своє ім’я та прізвище: історії відомих артистів

Багато артистів для сцени обирають звучні та яскраві псевдоніми, але є й ті, хто вирішує зробити крок далі і офіційно змінити своє ім’я чи прізвище в документах. Це може бути частиною створення сценічного образу, який, на їхню думку, більше відповідає їхній творчій суті або звучить більш привабливо для публіки. Радіо МАКСИМУМ, посилаючись на видання «Люкс», розповіло про знаменитостей, які пішли цим шляхом та офіційно змінили свої дані.

Однією з таких зірок є популярна співачка Тіна Кароль. Її сценічне ім’я стало відомим ще під час участі в конкурсі «Нова хвиля», де вона виступала під цим ім’ям. Тіна Кароль, на той час, була ще молодою артисткою, але вже здобула серйозне визнання завдяки своїй вокальній майстерності та харизмі. З часом, після того як ім’я стало популярним, вона вирішила офіційно змінити свої дані в паспорті, закріпивши за собою сценічне ім’я, що вже стало частиною її публічного образу.

Артистка зізнавалася, що з дитинства мріяла мати інше ім’я. Вона вважала, що «Інна» не підходить її характеру. В дорослому віці співачка здійснила мрію, ставши за документами Златою Огнєвіч.

У 2018 році співак офіційно став Девідом Аксельродом. Це прізвище він обрав на честь свого дідуся, вшановуючи родинну історію.

Для сцени артистка обрала ім’я Слава, а після шлюбу з Едгаром Камінським узяла його прізвище. Навіть після розлучення співачка залишила Камінську у паспорту.

Відома виконавиця вирішила виправити помилку, допущену в паспортному столі. Її рідне прізвище завжди було «Білик», тож вона офіційно відновила правильний варіант.

Такі зміни показують: для зірок сценічне ім’я може стати настільки важливою частиною особистості, що воно переходить і у реальне життя.

Шахрайство у сфері криптовалют: як чоловік з Миколаївщини ошукав інвестора на 14,6 мільйона гривень

Поліція Житомирської області викрила шахрая, який через інтернет здійснив масштабне шахрайство в галузі криптовалют, заволодівши значними фінансовими коштами. Слідство встановило, що 44-річний чоловік з Миколаївщини, використовуючи підроблену репутацію фахівця в інвестиціях, обманом отримав від потерпілого понад 14,6 мільйона гривень.

Уся справа розпочалася ще в 2022 році, коли потерпілий познайомився з підозрюваним через месенджер. Той представляв себе як досвідченого консультанта в інвестиціях, що спеціалізується на віртуальних активах. Йому вдалося швидко завоювати довіру чоловіка, переконуючи його в надійності та вигідності інвестицій у криптовалюти. Під виглядом професійних порад і обіцянок високих доходів шахрай змусив потерпілого перерахувати великі суми грошей на різні криптовалютні рахунки.

Улітку 2024 року зловмисник запропонував житомирянину перевести криптовалюту з обмінного сервісу на гаманець. Для цього він надіслав спеціальний багатознаковий код, який нібито мав спростити транзакцію. Довірившись знайомому, потерпілий ввів комбінацію у свій акаунт. Після цього його активи миттєво опинилися на рахунках шахрая.

Загальна сума викраденого склала 14 647 262 гривні. Надалі підозрюваний провів низку транзакцій, аби легалізувати та обготівкувати незаконно отримані кошти.

Правоохоронці встановили його причетність до злочину та повідомили про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України:

шахрайство в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 190),

легалізація майна, здобутого злочинним шляхом (ч. 2 ст. 209).

Наразі триває досудове розслідування. Чоловіку загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.