2024 рік може стати вирішальним для економіки України, що опиняється в складному фінансовому становищі. Народний депутат Ярослав Железняк, цитуючи матеріали міжнародних видань, зокрема The Economist, зазначив, що відсутність чітких рішень Євросоюзу щодо подальшої підтримки може призвести до того, що Україна опиниться на межі банкрутства вже до лютого наступного року. Така ситуація може мати катастрофічні наслідки для державного бюджету, що вже сьогодні вимагає значних фінансових вливань з боку міжнародних партнерів.
Один із найбільших ризиків, на які звертає увагу Железняк, полягає не лише в кількості обіцяних коштів, а й у тому, чи вдасться європейським країнам узгодити спільну стратегію допомоги Україні. Відсутність чіткого механізму фінансової підтримки створює серйозні невизначеності для українського уряду, який залежить від зовнішніх інвестицій та кредитів для покриття дефіциту бюджету.
У результаті маємо парадокс: про великі суми говорять, але жодної впевненості немає — ні коли вони надійдуть, ні на що саме їх дозволять витрачати. Железняк каже, що нині під питанням не тільки сам кредит у сотні мільярдів євро під російські активи, а й сфери його використання: оборона, бюджетні дірки, відновлення інфраструктури. Кожна з країн намагається нав’язати власні умови, і це затягує рішення.
Ще один чутливий момент, на який звертає увагу The Economist і який цитує депутат, — ставлення партнерів до ризику корупції в Україні. Західні уряди визнають, що українська оборонна промисловість навчилася швидко виробляти дрони та інші технології, які реально працюють на фронті. Але при цьому залишається недовіра до прозорості розподілу коштів. Для частини європейських столиць це аргумент не поспішати з прямими інвестиціями у військові програми всередині України.
Узагальнюючи цю позицію, Железняк описує ситуацію так: запас міжнародної підтримки обмежений у часі; у лютому ми можемо підійти до точки, коли без зовнішніх грошей бюджет просто не зведеться; навіть якщо ЄС погодиться на новий пакет, немає впевненості, що ці кошти справді підуть на критичні потреби, а не застрягнуть у політичних торгах між столицями Євросоюзу. І все це відбувається на тлі того, що український уряд всередині країни продовжує анонсувати програми підтримки бізнесу й соціальні ініціативи, тоді як зовнішні партнери бачать першочерговим питанням виживання бюджету й фінансування оборони.
Таким чином, і The Economist, і цитований ним Железняк описують один і той самий ризик: фінансова стійкість України тепер залежить не стільки від суми обіцяної допомоги, скільки від здатності ЄС домовитися й довіряти Києву в питанні використання цих грошей.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Саудівської Аравії провів нічну зустріч у Джидді зі спадкоємним принцом Мухаммадом бін Салманом. Про це повідомляють джерела, обізнані з перебігом переговорів. За їхніми даними, зустріч відбулася у вузькому колі. У переговорах також взяли участь начальник Генерального штабу Андрій Гнатов, міністр оборони Рустем Умєров та постійний представник України […]
Як повідомляють наші джерела, з квітня місяця відбудеться значне посилення мобілізаційних заходів, що передбачатиме підвищення “планів мобілізації” в деяких регіонах та залучення цивільних до їх виконання. Також, за інформацією джерела, Міністр оборони Михайло Федоров лобіює блокування банківських рахунків тих, хто в розшуку, подачу в розшук їхніх автомобілів та позбавленні їх водійських прав. “З квітня знову […]
У Франції 26 березня стартує зустріч міністрів закордонних справ країн “Групи семи” (G7), у якій також візьме участь державний секретар США Марко Рубіо. Як повідомляють джерела, особлива увага під час дводенного заходу буде приділена Україні. До участі в окремій сесії запрошено міністра закордонних справ України Андрія Сибігу. За словами французьких дипломатів, перша сесія у п’ятницю […]
За інформацією джерел видання 360ua.news, Верховна Рада має сьогодні зібратись для голосування по всім ключовим для Офісу Президента законопроектам. “Верховна Рада сьогодні збереться і проголосує за необхідні закони, принаймні вчора Давид Арахамія пообіцяв це Президенту та провів переговори з групами і фракціями. Групи та фракції мають свої вимоги, які необхідно задовольнити для розблокування роботи парламенту, […]