Інвестиція в нерухомість під час війни: новий об’єкт Максима Зеленського в Івано-Франківську

Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський не зупиняється на досягнутому і продовжує активно інвестувати в нерухомість, навіть під час повномасштабної війни. В його декларації з’явився новий об’єкт – квартира в Івано-Франківську, оцінена в 1,52 млн гривень. Формально ця нерухомість поки що є об’єктом незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, але правовласність була оформлена депутатом у березні 2024 року.

Цей крок можна розглядати як частину стратегії, яку депутат реалізує вже кілька років. У попередні роки він неодноразово поповнював свій портфель нерухомості, що підтверджується даними його декларацій. За час своєї політичної кар’єри Зеленський сформував значний набір активів, що включає різноманітні об’єкти нерухомості, які, ймовірно, забезпечують йому не лише фінансову стабільність, а й вплив у різних регіонах країни.

Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.

Схожі статті

Різкі коливання цін на електрозарядні станції в Україні на початку 2026 року

На початку 2026 року український ринок електрозарядних станцій зазнав несподіваного цінового стрибка. На деяких локаціях тарифи на зарядку електромобілів досягали 46–60 гривень за кВт·год, що викликало занепокоєння серед автовласників та аналітиків. Проте вже через кілька днів ціни почали поступово знижуватися, повертаючись до більш звичного рівня.

За словами співвласника мережі електрозарядних станцій Flash Дениса Косого, основною причиною різкого подорожчання не було збільшення попиту на електроенергію. Зростання тарифів було спричинене тимчасовими технічними та логістичними факторами, серед яких нестача компонентів для стабілізації роботи станцій і короткочасні перебої в постачанні електроенергії на окремі регіони. Такий збіг обставин створив тимчасовий дисбаланс між пропозицією та попитом, що і відобразилося у різкому, хоча й нетривалому, стрибку цін.

Косой пояснює, що після підвищення прайс-кепу один із великих гравців ринку — Ionity — скоригував свої тарифи, а за ним підтягнулися й інші оператори. EcoFactor, як і низка конкурентів, почав переглядати ціни, орієнтуючись не лише на власну собівартість, а й на дії лідерів ринку. У результаті тарифи на багатьох станціях зросли автоматично та нерівномірно.

На окремих локаціях різке підвищення пояснювалося поєднанням кількох чинників: закупівлею електроенергії за піковими цінами, страхом можливого дефіциту через воєнні ризики, а також відсутністю оперативної інформації про реальну собівартість у конкурентів. Частина операторів підняла ціни «про запас», не маючи чіткого розуміння подальшої динаміки ринку.

Водночас не всі мережі пішли цим шляхом. За словами Косого, мережа Flash підвищила тарифи лише на 1–2 гривні. Він зазначає, що навіть за зростання собівартості до 20 гривень за кВт·год економічно обґрунтованою була б ціна близько 30 гривень, однак компанія спершу орієнтувалася на рівень до 26 гривень і надалі коригувала тарифи залежно від ситуації.

Різке подорожчання викликало масову негативну реакцію користувачів. Після цього оператори почали повертатися до економічно обґрунтованих рівнів. Уже за кілька днів ціни на більшості зарядних станцій знизилися. Наразі тарифи коливаються в межах 20–24 гривень за кВт·год залежно від локації, типу станції та умов закупівлі електроенергії. В окремих випадках ціна становить 18–22 гривні.

Попри цінові коливання, обсяги зарядок не зменшилися. За оцінками операторів, ринок приблизно порівну ділиться між домашньою та комерційною зарядкою. Через аварійні та планові відключення електроенергії водії дедалі частіше змушені користуватися комерційними станціями, що дозволяє деяким мережам фіксувати рекордні показники.

Косой пояснює, що навіть за невеликої ємності батареї електромобіля запасу ходу вистачає лише на обмежену відстань, після чого водії змушені звертатися до швидкісних зарядних станцій. Там за кілька годин можна підзарядити авто повністю або принаймні наполовину, що підтримує стабільний попит навіть у періоди високих тарифів.

У лютому, за оцінками співвласника Flash, середня собівартість зарядки може зрости до 18 гривень за кВт·год, що потенційно змусить частину операторів знову переглянути ціни. Водночас навесні ринок традиційно входить у більш сприятливий період.

Зі зростанням частки сонячної генерації, зменшенням пікових навантажень і посиленням конкуренції між операторами тарифи зазвичай знижуються. Попри наявні в Україні близько 18 гігават потужностей відновлюваних джерел енергії, не всі вони працюють одночасно через балансування мережі та воєнні ризики. Якщо ситуація залишатиметься стабільною, навесні ціни на зарядку електромобілів можуть знову піти вниз, а травень традиційно стане одним із найкращих періодів для ринку.

Трамп дав чіткий сигнал Путіну щодо агресії Росії

Президент США Дональд Трамп ясно висловив свою позицію щодо дій Росії під керівництвом Володимира Путіна, підкресливши, що жодна агресія чи порушення міжнародних норм не залишаться без відповіді. Він наголосив, що США продовжують захищати своїх союзників та підтримувати стабільність у світі, водночас демонструючи рішучість у відстоюванні демократичних цінностей.

За словами Трампа, будь-які спроби тиску або втручання у внутрішні справи інших держав будуть зустрінуті рішучою реакцією американської адміністрації. Він окремо підкреслив, що стратегія США ґрунтується не лише на дипломатії, а й на чітких заходах безпеки, які спрямовані на стримування агресивних дій і забезпечення стабільності у регіоні.

«Ми спробуємо це припинити, але можуть бути й сфери співпраці», — сказав віцепрезидент.

Венс пояснив, що такий підхід випливає з ключового принципу зовнішньої політики Дональда Трампа — «Америка понад усе», який ґрунтується на прагматизмі, а не на ідеологічному поділі світу.

За його словами, позиція Трампа не передбачає поділу держав на «друзів» і «ворогів». Натомість мова йде про роботу з союзами, інтересами та конкретними цілями.

«Можна не погоджуватися з країною в більшості питань, але шукати спільне в окремих. Ключова відмінність підходу Трампа — готовність говорити з будь-ким як інструмент завершення конфліктів», — наголосив Венс.

На цьому тлі в адміністрації США згадують і нещодавні контакти щодо війни в Україні. 29 січня Трамп заявив, що особисто звернувся до Путіна з проханням утриматися від ударів по Україні протягом тижня в період сильних морозів. За його словами, російський лідер нібито погодився на цю пропозицію.

«Я особисто просив Путіна не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, поки стоять сильні холоди. Він погодився це зробити», — сказав Трамп.

Уже 4 лютого президент США повідомив, що домовленість про так зване «енергетичне перемир’я» з Росією діяла з неділі по неділю та на той момент завершилася.

«Перемир’я було з неділі до неділі. Воно вже закінчилося. І Путін дотримав свого слова», — заявив Трамп.

Директор Департаменту транспортної інфраструктури Сергій Підгайний у відпустці, поки у столиці колапс через неприбраний сніг

Поки у столиці транспортний колапс через неприбраний сніг, новий директор Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської адміністрації Сергій Підгайний відсутній на робочому місці “через відпустку”. Нагадаємо, Сергій Підгайний являється соратником екс-мера Одеси Геннадія Труханова, який після відставки Труханова працевлаштувався у Віталія Кличка.

Землетрус на Буковині: вечірні підземні поштовхи 4 лютого

Пізно ввечері 4 лютого на території України було зафіксовано сейсмічну активність. Підземні поштовхи відчулися о 23:44 у Дністровському районі Чернівецької області. За попередніми оцінками сейсмологів, магнітуда землетрусу становила 1,7, що свідчить про слабкий характер коливань, які зазвичай не спричиняють руйнувань і часто залишаються непоміченими для більшості людей.

Осередок землетрусу розташовувався на невеликій глибині — близько 3 кілометрів. Саме мілке залягання епіцентру може пояснювати те, що поштовхи могли бути локально відчутні, попри невисоку магнітуду. Подібні сейсмічні явища характерні для цього регіону, оскільки Буковина перебуває в зоні впливу Карпатської сейсмічної системи.

Будь-яких повідомлень про руйнування, пошкодження інфраструктури або звернення громадян не надходило.

Зазначимо, що це вже не перший сейсмічний випадок в Україні за останні дні. 2 лютого землетрус було зафіксовано в акваторії Азовського моря. Тоді підземні поштовхи виявилися значно сильнішими і відчувалися мешканцями одразу кількох регіонів країни, зокрема Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Епіцентр того землетрусу знаходився в Азовському морі приблизно за 30 кілометрів від узбережжя тимчасово окупованого Криму. Глибина осередку становила близько 10 кілометрів. За класифікацією фахівців, він належав до сильно помірних.

За даними сейсмологів, у межах Азовського регіону протягом останніх 20 років було зафіксовано сім землетрусів із магнітудами до 4,9. Усі їхні епіцентри розташовувалися в морі, однак через глибину осередків такі поштовхи можуть відчуватися на значній відстані вглиб материкової частини України. Саме тому як під час землетрусу 2 лютого, так і під час попередніх сейсмічних подій слабкі коливання фіксувалися в радіусі до 300 кілометрів від епіцентру.

Фахівці наголошують, що подібні сейсмічні явища є характерними для окремих регіонів України та не свідчать про підвищену сейсмічну загрозу.