Росія, вперше за тривалий час, змушена імпортувати бензин морським шляхом через дефіцит пального на внутрішньому ринку. Причиною цього стали численні удари українських дронів по нафтопереробним підприємствам РФ, що значно обмежили виробництво бензину та дизельного пального. Про це повідомили джерела Reuters в енергетичному секторі.
Згідно з інформацією агентства, найближчим часом очікується прибуття морського вантажу бензину до одного з західних портів Росії з азійського регіону. Хоча країна-відправник поки що не розголошується, відомо, що російські влади раніше розглядали можливість закупівлі пального в Китаї, Сінгапурі та Південній Кореї.
Повернення до імпорту бензину стало показником серйозних проблем у російській економіці. Як один з найбільших виробників нафти та нафтопродуктів, Росія раніше стабільно експортувала великі обсяги пального. Однак нинішня ситуація вказує на значні труднощі в нафтопереробній галузі.
З початку 2024 року українські безпілотники регулярно атакують російські нафтопереробки, нафтобази та інші важливі об'єкти паливної інфраструктури. Ударів зазнали підприємства в Татарстані, Краснодарському краї, Самарській області, Рязані та Нижньому Новгороді. Стратегія України полягає у зниженні військового потенціалу РФ через ураження критично важливих об'єктів, що постачають паливо армії.
Однією з найбільш резонансних атак стала операція 12 червня на об'єкти в Татарстані, в результаті якої компанія «Татнефть» була змушена обмежити відпуск пального на автозаправних станціях. Цей крок викликав занепокоєння серед споживачів та бізнесу.
У відповідь на дефіцит, Москва почала активно закуповувати бензин у Білорусі та зверталася до Казахстану з проханням розширити постачання. Проте обидві країни не мають достатніх потужностей для повної компенсації втрат, що змушує Росію шукати постачальників в Азії.
За даними аналітиків Energy Intelligence, обсяги переробки нафти в Росії на початку червня 2026 року впали до найнижчого рівня за 21 рік, склавши менше ніж чотири мільйони барелів на добу. Близько 30% потужностей російських НПЗ внаслідок атак залишилися без дії, що вже викликало ризики дефіциту та підвищення цін на пальне.
Щоб уникнути паливної кризи, уряд РФ дозволив деяким нафтопереробникам виробляти бензин та дизель під маркуванням «Євро-5», хоча його фактичний стандарт відповідає «Євро-3». Цей крок став компромісом між екологічними нормами та потребами ринку.
Експерти попереджають, що використання пального низької якості може негативно вплинути на технічний стан автомобілів і екологію. Проте для російської влади на першому місці стоїть забезпечення внутрішнього ринку достатніми обсягами пального.
Атаки на російську нафтову інфраструктуру стали серйозною проблемою для Кремля, оскільки нафтогазовий сектор виступає основним джерелом доходів для країни. Будь-які перебої у роботі НПЗ негативно впливають не лише на внутрішній ринок, а й на можливості експорту нафтопродуктів.
У відповідь на ці виклики російська влада посилила охорону енергетичних об’єктів, однак українські дрони продовжують успішно здійснювати атаки на значній відстані від кордону.
Імпорт бензину до Росії свідчить про серйозні наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі. Якщо тенденція збережеться, країна може зіткнутися з подальшими труднощами у виробництві пального, залежністю від зовнішніх постачальників та новими економічними викликами. Для держави, що роками вважалася енергетичною наддержавою, необхідність імпорту бензину є символом нинішніх проблем у паливній галузі.