У кулуарах Банкової розгортається новий раунд політичного протистояння. За інформацією з джерел, наближених до Офісу Президента, Андрій Єрмак відчуває втрату впливу на Володимира Зеленського та шукає способи відновити контроль. Один з таких — тотальна рокіровка в уряді, яку він намагається провернути ще до того, як остаточно втратить важелі впливу.
Ключова ціль — заміна Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На його місце, за задумом Єрмака, готується перший віцепрем’єр Юлія Свириденко — лояльна, контрольована, з досвідом, але головне — повністю залежна від голови ОП.
Втім, проти такого сценарію активно виступив олігарх Рінат Ахметов. Для нього Шмигаль — гарант певної економічної стабільності й прогнозованості. Саме тому, за даними джерел, Ахметов запустив публічну кампанію на захист Прем’єра, яку опосередковано веде ексспікер Дмитро Разумков. Він збирає підписи за нібито добровільну відставку Шмигаля в Раді, хоча мета — навпаки: дискредитувати саму ідею зміни Прем’єра зараз.
У цьому контексті варто згадати нещодавній викривальний матеріал у Politico про кулуарні ігри Банкової. За припущенням співрозмовника з ОП, такий «антиєрмаківський накид» міг бути організований особисто Давидом Арахамією — лідером фракції «Слуга народу» й одним із тих, хто також претендує на «вуха Зеленського».
Арахамія, втративши низку своїх людей у фіскальному блоці, намагається повернути вплив хоча б через інформаційні атаки. Тому не виключено, що він причетний до останніх скандалів за участі міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, і навіть лояльного до ОП міністра Мінцифри Олександра Борнякова.
Зараз коло осіб, які можуть напряму впливати на Зеленського, суттєво звузилося. За словами джерела, залишилися лише троє:
– Марія Левченко — давній кадровий «кварталітет»,
– сам Єрмак,
– керівник особистої охорони Олексій Дубовик («Дава»).
«Малюк» — прізвисько заступника голови ОП Ростислава Шурми — не рахується як повноцінний гравець. А колишній фаворит Єрмака Буданов (керівник ГУР МО) уже фактично відсунений на другий план.
Попри роздуту гру з перевірками міністрів, обшуками, постійними чутками про зміни в Кабміні, головне питання залишається незмінним: хто контролює щоденний доступ до Президента, а отже — порядок денний країни.
У цій боротьбі Єрмак діє швидко, розуміючи, що лояльність Зеленського — не вічна. Але й опоненти, як-от Ахметов і Арахамія, демонструють, що мають важелі для стримування його апетитів.