У сучасному світі технології проникають у всі сфери нашого життя, від роботи та освіти до розваг і спілкування. Щодня ми користуємося смартфонами, комп’ютерами та різноманітними гаджетами, не замислюючись про те, наскільки вони спрощують наші дії та відкривають нові можливості. Завдяки інноваційним рішенням люди можуть працювати дистанційно, навчатися онлайн та залишатися на зв’язку з друзями і родиною, незалежно від географічного розташування.

Технологічний прогрес також змінює спосіб отримання інформації. Інтернет і соціальні мережі дозволяють миттєво дізнаватися про події у світі, але одночасно ставлять перед нами завдання критично оцінювати джерела. Важливо вміти відрізняти достовірну інформацію від фейкових новин і користуватися технологіями відповідально, адже вони несуть як користь, так і потенційні ризики.

Саме тому українські військові дедалі частіше відмовляються від електричних обігрівачів на позиціях. Те, що в мирних умовах виглядало б базовим засобом комфорту, у фронтовій реальності перетворюється на небезпечний сигнал. Натомість бійці використовують хімічні грілки — вони дають мінімальну теплову сигнатуру і дозволяють підтримувати циркуляцію крові без різкого «світіння» у тепловізорі.

Це показовий приклад того, як технології змінюють саму фізику війни. Якщо раніше головним завданням у холодну пору було зберегти тепло, то тепер — зробити це максимально непомітно.

Другий вимір проблеми — енергетичний. Портативні акумулятори, павербанки, зарядні станції стали таким самим елементом спорядження, як бронежилет або рація. Без живлення не працюють дрони, планшети, засоби зв’язку. Але батареї на морозі швидше розряджаються, а їх кількість обмежена. Це створює додаткове навантаження на логістику і змушує підрозділи економити енергію буквально по годинах.

Мороз впливає і на озброєння. Застигають мастила, уповільнюється робота механізмів, зростає ризик відмов. Бійці змушені адаптувати технічні рішення — використовувати інші суміші, змінювати частоту обслуговування. Холод стає фактором, який прямо впливає на боєздатність.

Окремий аспект — фізичне виснаження. Тривале перебування на мінусових температурах, навіть за наявності мінімального обігріву, поступово знижує концентрацію, швидкість реакції і загальну витривалість. Ротації на позиціях доводиться робити частішими, але це теж пов’язано з ризиками: переміщення — одна з найнебезпечніших фаз на фронті.

Додаткову загрозу становлять перепади температури. Волога форма після відлиги знову замерзає, а переохолодження може настати дуже швидко. Сухий одяг перетворюється на критичний ресурс, який доставляють так само, як боєприпаси чи воду.

Попри екстремальні умови, інтенсивність атак не зменшується. Зима не стала паузою у бойових діях. Навпаки, замерзлий ґрунт спрощує пересування техніки і піхоти на відкритих ділянках, що створює нові виклики для оборони.

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

12 лютого в Україні не належить до переліку державних свят і залишається звичайним робочим днем. Проте ця дата має глибше наповнення — історичне, духовне й культурне. Вона поєднує в собі події минулого, церковні традиції та міжнародні вшанування, що формують ширший контекст сприйняття цього дня як важливої частини національної та світової спадщини.

В історичному вимірі 12 лютого позначене подіями, які вплинули на розвиток суспільства в різні епохи. Хоча вони не завжди мають статусу офіційних пам’ятних дат, саме такі календарні дні нагадують про безперервність історичного процесу. Історія складається не лише з гучних свят чи визначних річниць, а й із менш помітних, проте значущих кроків, що змінювали політичний, культурний та науковий ландшафт.

За новим церковним календарем православні вшановують митрополита всієї Русі Олексія, якого вважають святим із даром зцілення, а також святого Мелетія Харківського. Цього дня проводять богослужіння і на честь Іверської ікони Божої Матері, оригінал якої зберігається на Афоні.

За старим стилем 12 лютого згадують трьох великих учителів Церкви — Григорія Богослова, Іоанна Златоуста та Василія Великого.

У світі 12 лютого відзначають День Чарльза Дарвіна — англійського натураліста, автора теорії еволюції, яка стала однією з найвпливовіших наукових концепцій в історії. Дата приурочена до дня народження вченого і покликана популяризувати науку та знання.

Крім того, цього дня проводять соціальну акцію — День протесту проти використання дітей у війні. Вона покликана привернути увагу до проблеми залучення неповнолітніх до збройних конфліктів у різних країнах світу.

Серед інших неофіційних міжнародних дат — День шлюбних агентств, День репродуктивного здоров’я, День бюстгальтера та День печива біскотті.

У народному календарі 12 лютого пов’язане з прикметами та спостереженнями за погодою. Вважалося, що червонуватий місяць уночі віщує сильний вітер. Сніжна хуртовина обіцяє дощову весну, ясне небо — заморозки, а танення снігу на дахах — ранню весну.

Наші предки молилися Іверській іконі про зцілення, захист від пожеж і негараздів. Образ часто розміщували над входом до оселі як оберіг. Також день вважався вдалим для риболовлі та приготування рибних страв — вірили, що це принесе здоров’я на весь рік.

За народними віруваннями, 12 лютого не слід ділитися своїми планами навіть із близькими, адже це може завадити їх здійсненню. Також не рекомендується розпочинати нові справи та вести необережні розмови, щоб не накликати неприємностей.

Погодні умови в Україні найближчими днями зазнають змін — синоптична ситуація сприятиме підвищенню температури повітря, а пік потепління прогнозується на 12 лютого. Саме цього дня зміни стануть найбільш помітними в більшості регіонів країни.

За попередніми метеорологічними прогнозами, тепліші повітряні маси почнуть надходити із заходу та південного заходу, поступово витісняючи холодне повітря. У денні години температура повітря підвищиться на кілька градусів, а в окремих областях стовпчики термометрів можуть перетнути позначку з плюсовими значеннями навіть після тривалого періоду морозів.

Температура вночі становитиме 15–20° морозу, на півночі місцями 22–24° морозу, вдень 7–12° морозу. На заході та півдні вночі 12–17° морозу, вдень 1–6° морозу. У Закарпатті вночі 0–5° морозу, вдень 1–6° тепла, у Криму – вночі 5–10° морозу, вдень близько 0°.

У середу, 11 лютого, у Карпатах та на Закарпатті місцями очікується невеликий дощ з мокрим снігом, на решті території опадів не передбачається. Морози трохи послабнуть: на сході та північному сході вночі 15–20° морозу, вдень 3–8° морозу; на заході та півдні вночі 4–9° морозу, вдень від 3° морозу до 2° тепла; на Закарпатті вночі близько 0°, вдень 1–6° тепла; у Криму вночі 3–8° морозу, вдень 0–5° тепла.

Найбільш відчутне потепління очікується у четвер, 12 лютого. На заході та в північних областях місцями можливий невеликий дощ з мокрим снігом, решта території залишиться без опадів. Температура на сході та північному сході вночі 8–13° морозу, вдень близько 0°, на решті території вночі 0–8° морозу, вдень від 1° морозу до 4° тепла. На Закарпатті та в Криму вночі близько 0°, вдень 4–9° тепла.

Синоптики нагадують, що протягом 10–12 лютого на дорогах країни місцями утворюватиметься ожеледиця. Вітер буде переважно південним зі швидкістю 7–12 м/с.