Глибинна держава це не змова а частина еволюції системи

Глибинна держава — одне з тих понять, що давно вийшло за межі політичної науки і перетворилося на медіа-феномен. У масовій свідомості вона асоціюється з невидимим урядом, змовами, глобальним контролем і силовими структурами, які «насправді всім керують». Це зручне пояснення для всього, що здається незрозумілим, непрозорим або несправедливим у функціонуванні держав.

Але чи справді глибинна держава — це таємне угруповання в тіні? Чи, можливо, мова йде про складну систему інституцій, зв’язків і процесів, яка просто не лежить на поверхні? Про те, що насправді означає поняття Deep State, чим воно є в різних країнах, і чому без «глибинної» держави не обходиться жодна справжня демократія, — у цьому блозі.

Що ж таке Deep State?

І ті, хто ставиться до цього явища нейтрально або позитивно, і ті, хто вважає його причиною всіх бід людства, зазвичай мають на увазі “непублічні механізми політики й управління суспільством та державою”. До непублічної сфери можна віднести кулуарні зв’язки, управлінські, бюрократичні чи корпоративні практики, які впливають на державу і суспільство, але не лежать на поверхні. Це може бути просто буденна робота бюрократії, яка непомітна широкому загалу.

Уявлення конспірологів або противників Deep State полягає в тому, що є певна “таємна організація”, яка сидить “нагорі” і керує суспільством винятково у власних корисливих інтересах. Звісно, це міф і так не працює.

Насправді ж управління економікою, фінансами, суспільством та державою — це складний процес, здебільшого бюрократичного і політичного характеру. У будь-якій великій структурі рано чи пізно виникає розписана, структурована бюрократія. Бюрократія не завжди ефективна і майже ніколи не буває динамічною, бо її завдання полягає в іншому — забезпечувати стабільність і керованість.

Чим складніше суспільство, тим складніше влаштована бюрократія і тим більше там різноманітних гравців. Груп впливу, професійних експертів та чиновників, які вибудовують сталі традиції та культури поведінки в певних інститутах. І все це разом (формальна бюрократія, бізнес-інтереси, неформальні правила, традиції, галузеві та регіональні еліти) й формує складну систему влади.

Ми маємо справу з безліччю взаємопов’язаних процесів, що часто суперечать одне одному і не мають єдиного центру прийняття рішень. Немає ніякої єдиної “таємної влади”. Проте є безліч відносно самостійних, формальних і неформальних структур.

Конспірологи ж, прагнучи простих пояснень, “призначають” Deep State таким собі всемогутнім координатором, який заважає “простим людям” чи “істинним реформаторам” втілювати свої геніальні ідеї. Так, трампісти та інші конспірологи-популісти вперто ігнорують складність світу, бо вона їм не зрозуміла і некомфортна.

Навіщо потрібен Deep State?

Існування такої складної “багатошарової” системи забезпечує найважливішу річ: безперервність влади та управління державою. Керованість продовжується навіть тоді, коли відбувається серйозний зовнішній чи внутрішній стрес системи.. Наприклад, в Україні у 2014 та 2022.

Також Deep State діє як запобіжник. З одного боку, може гальмувати реформи, але з іншого — рятує від необачних і небезпечних “стрибків” в інший бік.

Навпаки, якщо вся система надмірно централізується і вся влада замкнена на “вертикалі” (як у Путіна в Росії), це робить структуру дуже крихкою. Варто зникнути центру (внаслідок поразки, перевороту чи смерті правителя) — і вся конструкція може розлетітися, бо немає відпрацьованих горизонтальних зв’язків та стійких неформальних інституцій.

Як проводити реформи в умовах Deep State?

Спроби “ламати бюрократію” чи “знищувати Deep State” зазвичай призводять до дестабілізації. Водночас ігнорувати гальмівний ефект старих інституцій також нерозумно. Єдиний спосіб — усвідомлювати, що будь-які зміни потребують згуртування зацікавлених сторін. Саме так можна реалізовувати реформи:

  1. Створити коло бенефіціарів — тих, кому реформа вигідна й хто захищатиме її.
  2. Пояснити суспільству сенс змін — щоб був суспільний тиск “знизу”.
  3. Знайти компроміс з тими, хто виступає проти або остерігається змін — в умовах демократії це майже завжди необхідно.
  4. Закріпити результат — у формі законів, ринкових механізмів, неформальних правил, аби нова система стала вигідною й усталеною.

Це нескінченно далеко від “простих рішень”. Але прості рішення можуть хіба в пекло завести. США нам (світу) це дуже добре ілюструють.

 

Юрiй Богданов

Блогер

Схожі статті

Енергоринок під контролем: як формується замкнена модель впливу в Україні

Енергетичний сектор України дедалі частіше описують як замкнену систему, у якій фінансові потоки держави та платежі споживачів зосереджуються в межах обмеженого кола гравців. У матеріалах, присвячених аналізу роботи ринку електроенергії, йдеться про системні зловживання у сфері постачання, тарифоутворення та продажу ресурсу, що створюють дисбаланс між інтересами споживачів і реальними вигодонабувачами.

Ключовою фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова. Саме через компанії групи ДТЕК, а також структури, що працюють під брендом YASNO, за твердженням авторів досліджень, було вибудувано вертикаль контролю над значною частиною енергетичного ринку. Йдеться про регіональні компанії з постачання електроенергії, які обслуговують мільйони споживачів у Києві, Дніпрі та низці інших великих міст.

Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

Песимістичний сценарій завершення війни: фінансові обмеження та геополітичні ризики для України

Війна Росії проти України може наблизитися до завершальної фази вже наступного року, однак такий розвиток подій не обов’язково означатиме справедливий або вигідний мир для Києва. Подібну оцінку висловив західний політичний аналітик, який вивчав динаміку міжнародної підтримки України, а також внутрішні процеси в країнах-партнерах. У центрі його уваги — фінансові ресурси, без яких довгострокове ведення війни та післявоєнна стабілізація стають надзвичайно складними.

Ключовою проблемою експерт називає нездатність Європейського Союзу дійти спільного рішення щодо використання близько 210 мільярдів євро заморожених російських активів. Ці кошти перебувають у європейських фінансових інституціях і могли б стати потужним джерелом фінансування для України. На думку оглядача, саме вони здатні були б забезпечити бюджетну стійкість держави, дозволивши планувати оборонні витрати не на місяці, а на роки вперед.

Провал ідеї так званого «репараційного кредиту», який передбачав використання російських активів, здебільшого заморожених у фінансових установах Бельгії, позбавив Україну гарантованого джерела фінансування щонайменше на два роки. Це, на думку аналітика, суттєво послаблює позиції Києва у війні на виснаження.

Європейський Союз усе ж погодився надати Україні фінансову допомогу обсягом близько 90 мільярдів євро під гарантії бюджету ЄС. Ці кошти дозволять уникнути гострої нестачі грошей на початку наступного року, однак програма розрахована лише на два роки і не створює умов для тривалого продовження війни.

Після ухвалення цього рішення чимало європейських лідерів висловлювали обережний оптимізм і не виключали можливість додаткового кредиту в майбутньому, опосередковано пов’язаного з російськими активами. Водночас аналітик застерігає: такі очікування можуть бути передчасними, адже все залежатиме від того, на яких умовах сторони намагатимуться припинити війну.

Отримання нового спільного кредиту може виявитися складним. Деякі країни ЄС уже відмовилися від участі в програмі спільних запозичень, і не виключено, що до них приєднаються й інші. Додатковим фактором невизначеності залишається позиція США, де зміни у політичному керівництві можуть обмежити готовність Вашингтона надавати нові масштабні пакети допомоги.

Хоча окремі європейські політики називають нинішні фінансові домовленості перемогою для України та стабільності ЄС, у Кремлі цю ситуацію можуть сприймати інакше. На думку оглядача, російське керівництво бачить у внутрішніх суперечках Європи підтвердження того, що час працює на Москву.

Якщо Росія просто вичекає, може бути реанімований план припинення війни, напрацьований раніше за участі російських посадовців і представників колишньої американської адміністрації. У такому разі Україна та її європейські партнери ризикують опинитися в ситуації стратегічної розгубленості — сценарій, який у Кремлі вважатимуть ідеальним.

23 грудня в Україні: день військової звитяги, духовних традицій і пам’ятних подій

23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже саме цього дня відзначають професійне свято одного з ключових родів військ Збройних сил України — воїнів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Ці підрозділи відіграють важливу роль у захисті неба та стратегічних об’єктів, особливо в умовах повномасштабної війни, коли безпека цивільного населення та інфраструктури напряму залежить від їхньої злагодженої роботи.

Окрім військового виміру, дата має і духовне наповнення. За церковним календарем 23 грудня вшановують пам’ять християнських мучениць, які стали символом стійкості віри та внутрішньої сили. Цей день традиційно вважається часом для спокійних роздумів, молитви та добрих справ, спрямованих на підтримку близьких і тих, хто потребує допомоги.

Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.

Похмурий і холодний вівторок: якою буде погода в Україні 23 грудня

У вівторок, 23 грудня, на всій території України утримається типова для кінця року похмура та холодна погода. Денна температура повітря в більшості областей коливатиметься від -1° до +2°, створюючи відчуття сирості та зимового дискомфорту. Сонячні прояснення малоймовірні, а щільна хмарність збережеться протягом усього дня.

Найбільш м’які погодні умови прогнозують для Закарпаття та південних регіонів. Там температура буде на кілька градусів вищою, ніж у центральній та північній частинах країни. Водночас навіть у цих областях тепло залишатиметься відносним і не супроводжуватиметься істотним підвищенням температури.

На заході країни погода також буде похмурою. У Львові вночі очікується -2°, удень до +2°. У Луцьку температура коливатиметься від 0° вночі до +2° вдень. У Рівному, Тернополі та Хмельницькому вночі буде близько -1…-2°, удень до +1…+2°, можливий мокрий сніг. В Івано-Франківську та Чернівцях — хмарно, вдень до +2°, опади у вигляді мокрого снігу. В Ужгороді буде тепліше: вночі близько 0°, удень до +4°.

У центральних областях — у Вінниці, Черкасах і Кропивницькому — збережеться хмарна погода з мокрим снігом. Температура вночі становитиме близько -1°, удень до +1°. У Житомирі вночі очікується до -2°, удень близько 0°. У Полтаві температура може знижуватися до -5° вночі та підвищуватися до +1° вдень.

На півночі країни буде холодніше. У Чернігові та Сумах уночі температура опуститься до -5°, удень повітря прогріється до +1…+2°. Очікується хмарність і мокрий сніг. Подібна ситуація прогнозується і в Харкові.

На півдні України погода буде м’якшою. В Одесі вночі температура становитиме близько 0°, удень до +5°, можливий мокрий сніг. У Миколаєві вночі близько 0°, удень до +4°. У Херсоні вночі очікується 0°, удень близько +2°, без істотних опадів. У Запоріжжі температура коливатиметься від 0° вночі до +2° вдень.

На сході країни, зокрема у Дніпрі, Краматорську та Сєвєродонецьку, буде похмуро. Температура вночі становитиме близько 0°, удень — до +1…+2°. У Сімферополі прогнозують хмарну погоду з температурою від 0° до +5°.

Загалом 23 грудня в Україні переважатиме сіра зимова погода з підвищеною вологістю, мокрим снігом і невеликими температурними коливаннями протягом доби.