Фінляндія вживає заходів для підвищення обороноздатності у світлі загрози можливих провокацій з боку Росії, які можуть включати використання захоплених українських безпілотників. Міністр оборони країни Антті Хякканен висловив побоювання, що Москва може спробувати організувати операцію під чужим прапором, щоб звинуватити Україну або перевірити реакцію НАТО на нестандартні загрози.
У Гельсінкі вважають, що Росія може створити штучну кризу, що загострить відносини між Альянсом і Кремлем. Хякканен підкреслив, що такі дії можуть мати на меті не лише тестування військової реакції, а й вплив на політичну ситуацію в Європі, зокрема, зменшення підтримки України з боку її союзників.
Особливу тривогу у фінських чиновників викликає можливість використання українських дронів, захоплених під час бойових дій. Литовська розвідка зазначає, що Росія може застосувати такі безпілотники для створення провокацій, намагаючись видати їх використання за атаку з українського боку. Ця стратегія відома як операція під чужим прапором, де одна країна намагається покласти відповідальність на іншу.
Міністр оборони також наголосив на важливості бути готовими до широкого спектру загроз, не лише до традиційних сценаріїв, але й до більш складних операцій. Він нагадав, що ще за часів холодної війни в Росії відбувалися настільки хитромудрі дії, що виключати подібні випадки сьогодні було б нерозумно.
Для Фінляндії, яка має понад 1300 км спільного кордону з Росією, питання безпеки стало ще більш актуальним після вступу в НАТО. Хякканен зазначив, що навіть якщо Росія використовуватиме українські компоненти, це не дозволить повністю приховати справжнє походження таких операцій, оскільки фахівці здатні провести аналіз і встановити, звідки походять ці дрони.
Міністр вважає, що будь-яке пряме застосування військової сили проти країни НАТО стане серйозним кроком для Росії, оскільки це може активувати механізм колективної оборони Альянсу. Однак це не означає, що регіон може ігнорувати менш очевидні загрози, такі як провокації, кібератаки та інформаційні маніпуляції.
Наступні кілька місяців можуть виявитися критичними для країн регіону, про що попереджав прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він закликав громадян бути уважними, не піддаватися паніці, але також і не недооцінювати ризики.
На фоні цих заяв країни Північної та Східної Європи активно посилюють свою оборону і співпрацю у сфері безпеки, зокрема, зосереджуючись на виявленні безпілотників і контролі повітряного простору. Фінляндія, враховуючи свою географічну близькість до Росії, має особливу потребу у вдосконаленні систем спостереження для виявлення можливих загроз.
Фінська влада не стверджує, що Росія вже готує конкретну операцію з дронами, але підкреслює важливість бути готовими до такого сценарію при плануванні оборони. Хякканен закликав прогнозувати різноманітні варіанти розвитку подій, включаючи складні дезінформаційні кампанії. Таким чином, загроза російських провокацій у Балтійському регіоні залишається актуальною, і фінська сторона враховує всі можливості для своєї безпеки.