Фінансовий удар для айтішників: НБУ різко обмежив валютні платежі за кордоном

З 10 травня 2025 року Національний банк України ще більше обмежив можливості розрахунків українців за кордоном із валютних рахунків. Нові обмеження торкнулися одразу восьми категорій послуг, і тепер загальний ліміт на витрати з валютної картки за цими напрямами становить не більше 500 тисяч гривень на місяць.

Ці обмеження запроваджено постановою НБУ №53 і стосуються таких категорій оплат:

  • рекламні послуги,

  • консалтинг, PR, менеджмент,

  • юридичні та бухгалтерські послуги,

  • державні послуги,

  • особисті послуги,

  • а також усі інші «не класифіковані» професійні сервіси.

Це вже друге подібне рішення регулятора. Уперше ліміт у 500 тисяч гривень був запроваджений ще 10 вересня 2024 року, але тоді він стосувався лише оплат агентських та рієлторських послуг за кордоном. Тепер же він поширюється на всі згадані вище напрямки разом — не по кожному окремо.

Для порівняння, з гривневих карт ліміти на закордонні витрати вже давно встановлені:

  • не більше 100 тис. грн на товари й послуги,

  • не більше 12,5 тис. грн на тиждень (і 50 тис. грн на місяць) на зняття готівки,

  • p2p-перекази з валютних карт — не більше 100 тис. грн.

Мета — запобігти «витоку» валюти з країни, особливо через сумнівні або сірі фінансові схеми, пояснюють експерти. Як зазначив представник одного з системних банків, НБУ відстежує напрями, де валюта витрачається найактивніше, і вводить обмеження, щоби стримати нецільове виведення коштів.

«Регулятор переконаний, що частина цих витрат — не реальна потреба громадян за кордоном, а прикриття для схем. Хоча серйозні “гравці” вже давно перейшли в крипту, НБУ намагається перекрити хоча б банківські канали», — зазначив банкір у коментарі «Страні».

Водночас для бізнесу правила пом’якшили. Зокрема:

  • підвищено ліміт на зняття готівки з корпоративних гривневих карт за кордоном до 17,5 тис. грн на тиждень (було 12,5 тис.),

  • піднято ліміт на оплату товарів і послуг з бізнес-карт до 150 тис. грн на місяць (було 100 тис.),

  • дозволено розрахунки за судові, реєстраційні, форвардні контракти за кордоном.

Таким чином, НБУ продовжує курс на посилення валютного контролю в умовах війни, водночас намагаючись не зупинити операційну діяльність українських підприємств за кордоном.

Схожі статті

Дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років ставить під загрозу майбутнє країни

Після дозволу Кабміну чоловікам віком 18–22 років безперешкодно перетинати кордон дедалі більше студентів українських вишів почали оформлювати академічні відпустки або переходити на онлайн-навчання, щоб виїхати за кордон. Така тенденція викликає занепокоєння серед демографів і економістів. За словами заступника директора Інституту демографії та досліджень імені Михайла Птухи НАН України Олександра Гладуна, це рішення може мати серйозні […]

Харківська лікарня №25 витратила понад 20 млн грн на ремонти із завищеними цінами

КНП “Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25” Харківської міської ради у 2025 році уклала п’ять угод на ремонтні роботи на понад 20 млн грн. Йдеться не про відбудову корпусу, а про поточні ремонти окремих кабінетів і поверхів. Проте аналіз кошторисів показав суттєві ознаки завищення вартості матеріалів та обладнання. Моніторинг закупівель виявив, що ціни на будматеріали у […]

Скільки українці платитимуть за світло восени

Тариф на електроенергію турбує багатьох українців, адже ціни на послуги та товари постійно зростають. Ми з’ясували, що відбувається з оплатою за світло зараз і чого чекати найближчим часом. Наразі побутові споживачі платять 4,32 гривні за кіловат-годину. Для власників двозонних лічильників у нічні години (з 23:00 до 7:00) тариф удвічі менший. А при тризонному обліку електроенергії […]

Буський консервний завод отримав контракти на 8,3 млрд грн, коли власники були під слідством

Корупційні схеми в оборонних закупівлях в Україні не зупиняють навіть арешти фігурантів. Попри перебування Ігоря Гринкевича під слідством, його родина та бізнес-партнери продовжують вигравати мільярдні тендери Міністерства оборони. Ключову роль у цих оборудках відіграє ТОВ «Буський консервний завод» (ЄДРПОУ 00376403). Підприємство, співвласником якого є бізнесмен Олександр Лапшин — давній партнер і кредитор Гринкевича, залишається головним […]