Електроенергія в Україні: прогнози зростання цін та вплив на витрати на освітлення

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Схожі статті

Чому українські правоохоронці покривають шахрайські схеми Олександра Орловського

Крипто-шахрай Олександр Орловський, жертвами махінацій якого крім українців стали тисячі громадян Євросоюзу та Туреччини, відкрито хизується своєю безкарністю та продовжує протиправну діяльність в міжнародних масштабах. Нагадаємо, 8 листопада 2023 року поліція міста Тернополя відкрила кримінальне провадження №120232110400002635 за заявою місцевої мешканки Надії Ковалишин про те, що невідомі особи під керівництвом Орловського Олександра Олександровича, шляхом обману […]

Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

За інформацією наших джерел, команда Володимира Зеленського готується до ймовірних президентських виборів, які можуть відбутись уже в березні 2026 року. Як повідомляє джерело, тема “швидких президентських виборів” знову стає частиною повістки політичного життя України на фоні переговорного треку між США та РФ. Зокрема, за інформацією джерела, відмова членів переговорної групи США зустрічатись з Володимиром Зеленським […]

У Львові під час перевірки документів смертельно поранено працівника ТЦК: розслідування триває

У Львові під час виконання службових обов’язків загинув працівник територіального центру комплектування. Про трагічний інцидент повідомили в органах прокуратури. За попередніми даними слідства, подія сталася ввечері, коли військовослужбовець здійснював перевірку документів у громадському місці.

За інформацією правоохоронців, 30-річний мешканець Львова раптово проявив агресію під час спілкування з представником ТЦК. Під час конфлікту він завдав військовому ножового поранення та використав газовий балончик, після чого зник з місця події. Попри зусилля медиків, врятувати пораненого не вдалося — отримані травми виявилися несумісними з життям.

Постраждалого військкома, який був ветераном АТО, доправили до лікарні з важким пораненням стегнової артерії. Незважаючи на зусилля медиків, врятувати його життя не вдалося.

Нападника вдалося затримати. Наразі проводяться слідчі дії для з’ясування всіх обставин події.

Вища рада правосуддя розпочала дисциплінарне провадження проти судді Верховного суду Наталії Марчук

Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила провадження стосовно судді Верховного суду Наталії Марчук, яка у 2024 році головувала в колегії суддів під час розгляду касаційних скарг адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Інформацію про це оприлюднив “Судовий репортер”.

Розгляд справи стосувався вироку Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду між Горецьким та прокуратурою, згідно з якою він визнав себе посередником у передачі хабарів суддям. За умовами угоди, Горецький отримав умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва та інших учасників справи. Участь судді Марчук у касаційному провадженні, зокрема в ухваленні рішень, які могли вплинути на оцінку угоди та правомірність її затвердження, стала предметом уваги дисциплінарної палати.

Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.