Відмова в застосуванні запобіжного заходу екс-садовцю Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у схемах під час придбання боєприпасів для Збройних Сил України на півтора мільярда гривень, викликала хвилю обурення в громадськості. Адвокат Назар Кульчицький вказав, що суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, відправивши його під цю умову у СІЗО. Проте, під час розгляду справи прокурор, з невідомих причин, не був присутній. Справу повернули в Національну поліцію, а НАБУ і САП не виявили достатніх доказів для продовження обвинувачення. Суддя Ярослав Шкодін висловив здивування відсутністю підстав для судового переслідування, наголошуючи на необхідності належного доказового матеріалу. Варто зазначити, що відсторонений від посади Лієв перебував під вартою заставою у 50 мільйонів гривень, проте через закінчення строку утримання під вартою, він опинився на волі. На жаль, за рішенням ВАКС, що повторно розглянув клопотання щодо запобіжного заходу, Лієв залишився без належного контролю, що викликає серйозне занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.
Висновки до цієї статті виявляються досить загостреними. На фоні розслідувань щодо причетності екс-садовця Міноборони Олександра Лієва до схем з боєприпасами для Збройних Сил України стоїть серйозне питання ефективності судової системи. Відмова в застосуванні запобіжного заходу, необгрунтована відсутністю належних доказів і відсутністю прокурора на засіданні, створює серйозні сумніви у розумному рішенні. Бездіяльність у виявленні достатніх доказів з боку НАБУ і САП підштовхує до роздумів щодо їхньої ефективності та незалежності. Відмова у відновленні обвинувачення ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією та неспроможність судової системи відповідно реагувати на такі складні ситуації.
