Екс-чиновник Міноборони Лієв звільнений від запобіжного заходу у справі про втрату майже 1,5 мільярдів гривень

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов’язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об’єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

Схожі статті

Дружба з 1993 року: українська співачка Марія Бурмака привітала Олександра Пономарьова з днем народження

9 серпня народний артист України Олександр Пономарьов відзначив свій 52-й день народження. З цієї нагоди відома українська співачка Марія Бурмака публічно привітала свого давнього друга та колегу по сцені. У своєму дописі в Facebook Марія пригадала початок їхньої дружби, яка розпочалася ще у 1993 році на фестивалі “Червона Рута” у Донецьку. Вона поділилася архівними фотографіями, […]

Українські веслувальники тріумфують у Китаї: 4 золота, 3 срібла, 1 бронза

Збірна України з веслування на човнах «Дракон» продемонструвала неймовірний успіх на Всесвітніх іграх-2025, які відбуваються у Китаї — батьківщині цього виду спорту. Наші спортсмени здобули повний комплект медалей, піднявши Україну на третє місце в загальному медальному заліку. Бронзову нагороду українська команда виборола у фіналі на дистанції 200 метрів 10-seater. Українські веслувальники фінішували третіми з результатом […]

Як начальник відділу митниці і його кум з ДБР блокують розслідування корупції

Київська митниця давно стала осередком системної корупції, яка процвітає навіть у воєнний час. У центрі багатомільйонних схем перебуває начальник одного з відділів митниці Михайло Редько. Формально він має боротися з порушеннями, однак насправді координує корупційні схеми за підтримки керівництва митниці та під прикриттям директора Київського територіального управління ДБР Сергія Коріня, який є його кумом. Серед […]

Дивні кадрові призначення у Держфінмоніторингу: хто захищатиме фінансову безпеку країни?

У Держфінмоніторингу, органі, що займається фінансовою розвідкою та контролем за дотриманням санкцій, відбуваються викликаючі питання кадрові зміни. Команда під керівництвом Філіпа Проніна поповнюється особами, які або не мають необхідного досвіду, або мають сумнівну репутацію. На ключові посади приходять люди, пов’язані з Проніним особистими чи бізнес-відносинами. Зокрема, першим заступником очільника став Богдан Корольчук, який працював з […]