Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці

В Україні формується нова культура читання. У 2024 році понад три чверті прочитаних книг були україномовними, що на 20% більше порівняно з 2023 роком. Такі дані оприлюднив Український інститут книги за підсумками дослідження, проведеного у вересні.

Що читають українці?

  • 76% прочитаних книг – україномовні видання.
  • Лише 21% книг – російською, а 3% припадає на інші мови.
  • Найпопулярнішими жанрами залишаються українська класика (40%), сучасна українська література, зарубіжна класика та твори сучасних іноземних авторів. Молодь віком до 29 років більше цікавиться творами зарубіжних письменників.

Українці поступово відмовляються від телебачення на користь інтернету, а друковані книги все ще залишаються найпоширенішим форматом читання. Однак, спостерігається зростання популярності електронних і аудіокниг.

Причинами читання найчастіше називали:

  • любов до літератури;
  • прагнення саморозвитку;
  • відпочинок та отримання задоволення.

Серед причин, чому люди не читають:

  • брак часу;
  • фізичні труднощі (наприклад, поганий зір);
  • відсутність бажання чи потреби.

Хоча загальні показники читацької поведінки залишаються стабільними, у 2024 році збільшилась кількість тих, хто купує книги. Респонденти зазначили, що завдяки обмеженням на ввезення російської видавничої продукції ринок наситили якісні українськомовні книги.

Дослідження також виявило зростання кількості дітей, які читають книги:

  • 52% дітей читають для задоволення (на 13% більше, ніж у 2023 році).
  • Частка дітей, які не читають взагалі, скоротилася з 15% до 10%.

Активні читачі в сім’ях, де дорослі теж читають, демонструють більшу зацікавленість у літературі та охочіше діляться враженнями.

Також зростає практика врахування думки дітей при купівлі книг, що стимулює їхнє бажання читати.

Методика дослідження

Дослідження провели методом опитування:

  • серед дітей (6–17 років) — 1076 респондентів;
  • серед дорослих (16+ років) — 1018 респондентів.

Опитування охопило питання читацьких звичок, витрат на книги, частоти відвідування бібліотек та причин відмови від читання.

Результати свідчать: українці обирають україномовну літературу дедалі частіше, і ця тенденція стає частиною загальнонаціональної культурної трансформації.

The post Дослідники назвали чим найбільше люблять займатися українці first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Влад Яма та його дружина Ліліана зустріли батьків після чотирирічної розлуки: емоційний момент у Маямі

Хореограф Влад Яма та його дружина Ліліана пережили неймовірно емоційний момент, коли після чотирирічної розлуки зустріли своїх батьків у Маямі. Микола Петрович і Любов Миколаївна прилетіли з Запоріжжя, щоб нарешті побачитися з сином та його родиною. Ця зустріч була довгоочікуваною, адже через різні обставини родина не мала змоги зустрічатися протягом тривалого часу.

Момент зустрічі в аеропорту був надзвичайно зворушливим: Влад Яма не зміг стримати емоцій і сліз, коли побачив батьків після такої довгої розлуки. Він одразу поринув у обійми з рідними, а атмосфера наповнилася теплом і радістю. Для Влада цей момент був особливо важливим, адже незважаючи на свій насичений графік і кар'єру, він завжди залишався тісно пов'язаний з батьками і сумував за ними.

Ліліана у своєму Instagram зазначила, що родина не бачилася чотири роки, і ця зустріч була особливо щемливою. Леон вже втретє за останні дні задув свічки на святковому торті разом із бабусею та дідусем, продовжуючи святкування свого дня народження.

«Ми не бачилися 4 роки. Нарешті будемо обійматися. Всі за кадром, бо тільки сльози радості», — поділилася Ліліана, додавши сімейне фото до свого посту.

Наталія Могилевська відповіла на критику щодо материнства та доньки: “Кожен має право на своє щастя”

Українська співачка Наталія Могилевська відверто відповіла на критику, яка на адресу її материнства та доньки Соні прозвучала в соцмережах. Артистка поділилася особистою історією про свою родину, розповівши, як пережила складні моменти та як важливо для неї бути підтримкою та опорою для своєї дитини.

У своєму пості в Instagram Могилевська зазначила, що рішення стати матір'ю було свідомим і важким, а також підкреслила, що кожна родина унікальна, і ніхто не має права оцінювати чи критикувати те, що приносить щастя іншим. Вона поділилася, як важливо для неї бути з Сонечкою, як вона допомагає їй зростати і як відкриває для себе нові радості материнства.

Співачка також розповіла про свій підхід до роботи з емоціями дитини. Наталія навчає Соню безпечно проживати злість — через активні рухи, стрибки або «випуск пари» на подушку. За словами Могилевської, так дитина вчиться розуміти себе, а мама показує, що і вона може помилятися.

Втім, у коментарях під дописом знайшлися й критичні зауваження. Користувачі нагадали, що Могилевська є названою мамою, і поставили під сумнів глибину її зв’язку з донькою. Деякі писали, що кровний зв’язок є вирішальним.

Співачка відповіла на ці коментарі і запевнила, що справжня любов та повага не залежать від кровного споріднення. «Чоловік або подруга теж із вами не однієї крові, але люблять вас усе життя, якщо є щира любов і повага», — наголосила Могилевська.

Підозра в незаконному збагаченні: екс-посадовцю ДСНС у Запорізькій області інкримінують 13 мільйонів гривень

Колишньому посадовцю Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Запорізькій області повідомлено про підозру в незаконному збагаченні на суму майже 13 мільйонів гривень. За інформацією Офісу генерального прокурора, підозра була оголошена 17 грудня 2025 року.

Як повідомляється, правоохоронці з'ясували, що посадовець, перебуваючи на державній службі, накопичив значні кошти, походження яких не відповідає його офіційному доходу. Враховуючи його посадовий рівень і фінансові операції, слідчі вважають, що цей факт свідчить про можливе незаконне збагачення.

Серед виявленого майна – грошові кошти, вилучені під час обшуків, а також елітні автомобілі: Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2022 року, Mercedes-Benz EQC 400 2021 року та Volkswagen Touareg 2020 року. Щоб приховати незаконне походження активів, право власності оформлювали на дружину та довірену особу.

Кримінальне провадження розпочато на підставі висновку НАЗК щодо моніторингу способу життя посадовця. Дії підозрюваного кваліфіковані за статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення.

Продаж будівлі на Позняках: що сталося з соціальною інфраструктурою району?

У Києві на Позняках виставлено на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району. Йдеться про приміщення на Позняках-2, яке за первісним планом забудови було передбачено для створення дитячого центру. Ця ситуація викликала серйозну занепокоєність серед мешканців району та громадських активістів, оскільки плановані соціальні об’єкти, серед яких дитячий будинок творчості, музична школа та спортивний комплекс, повинні були стати основою для розвитку культурної та освітньої інфраструктури.

Початковий проєкт забудови Позняків передбачав створення цілісного соціально-культурного простору, де молодь та сім’ї з дітьми могли б розвиватися, займаючись спортом, творчістю та отримуючи освіту. Але наразі, як свідчать місцеві жителі, багато з цих об’єктів або не були реалізовані взагалі, або їхній статус залишає бажати кращого. Теперішній продаж будівлі, яка мала стати важливою частиною цієї інфраструктури, викликає побоювання, що місто відмовляється від планів щодо розвитку соціального середовища на Позняках.

Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.