Торговельно-офісний комплекс Gulliver, один із найвідоміших об’єктів комерційної нерухомості в центрі Києва, офіційно перейшов під контроль державних банків — «Ощадбанку» та «Укрексімбанку». Цей актив, вартість якого експерти оцінюють приблизно у $130 мільйонів, став предметом стягнення в рамках процесу повернення боргів, пов’язаних з непогашеними кредитами. Попри цей крок, близько $370 мільйонів боргових зобов’язань залишаються у центрі судових суперечок як в українських судах, так і за кордоном.
Учасники ринку зазначають, що наразі держбанки не змогли досягти узгодженої позиції щодо подальшого управління цим важливим об’єктом. Джерела в банківських колах вказують на наявність серйозних розбіжностей між кредиторами: зокрема, «Ощадбанк» виступає за стабілізацію управлінських процесів, перезапуск операційної діяльності комплексу та оновлення договірної бази з орендарями. Такий підхід має на меті поступове відновлення комерційної привабливості об’єкта та збереження його ринкової вартості.
У «Ощадбанку» аргументують свій крок тим, що колишній власник — компанія «Три О» — нібито спрямовував кошти не на погашення кредиту, а на відновлення іншого заставного майна, зруйнованого під час ракетних ударів. Цю версію у «Укрексімі» офіційно не підтверджували, посилаючись на різні оцінки економічної доцільності утримання комплексу.
Паралельно Gulliver опинявся в полі зору АРМА: агентство призначило тимчасового управителя через аукціон, після чого в медіа з’являлися повідомлення про можливі зв’язки нового управителя з фактичним власником активу та скарги на процедуру торгів. Представники контролюючих органів поки не оприлюднили остаточних висновків щодо законності тих процедур.
Бюро економічної безпеки повідомляло про кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків у період 2019–2021 років у зв’язку з діяльністю компанії-колишнього власника — вказана сума податкових претензій становить близько 146 млн грн; справа перебуває на розгляді в суді. Журналістські розслідування також звертали увагу на окремі репутаційні ризики, пов’язані з поведінкою кінцевих власників, які потребують додаткової перевірки в офіційних інстанціях.