Демографічна криза в Україні: війна поглибила давні проблеми із тривалістю життя та народжуваністю

Україна вже тривалий час перебуває у складній демографічній ситуації, яку повномасштабна війна лише зробила ще гострішою. Про це наголосила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України. За її словами, проблеми населення не зводяться лише до низької народжуваності, адже серйозним викликом залишається коротка тривалість життя, особливо серед чоловіків.

Ще до початку повномасштабної агресії середньоочікувана тривалість життя в Україні суттєво відставала від європейських показників — різниця становила близько десяти років. У 2007–2008 роках спостерігалося певне покращення, однак позитивна тенденція швидко зійшла нанівець, поступившись місцем новому погіршенню. Війна лише посилила ці негативні процеси: висока смертність на фронті, вимушена еміграція, погіршення доступу до медичних послуг та психологічний стрес значно впливають на демографічний баланс.

Крім безпосередніх втрат внаслідок бойових дій, Україна зіткнулася з масовим виїздом громадян за кордон. За оцінками, дефіцит робочої сили становить від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. При цьому понад 10 мільйонів людей залишаються платниками Єдиного соціального внеску, частина з них — навіть перебуваючи за кордоном. Водночас у структурі економіки переважає зайнятість у сільському господарстві та торгівлі — секторах із низькою продуктивністю та оплатою. Зарплати у таких критично важливих сферах як освіта і медицина є нижчими, ніж у сільському господарстві. Ткаченко зазначає, що така ситуація ненормальна, особливо з огляду на високу кваліфікацію та емоційне навантаження працівників бюджетного сектору.

Українська промисловість продовжує занепадати. Багато людей уже не мають навичок або бажання працювати у виробничій сфері. Суспільне уявлення змістилося в бік офісної праці, і тепер праця за станком сприймається як виняток, а не норма. Проблема дефіциту робочої сили ускладнюється тим, що роботодавці часто не готові платити гідні зарплати. Це створює ілюзію дефіциту, який насправді є результатом небажання бізнесу інвестувати в працівників. Часто умови нагадують феодальні — з мінімальними виплатами та відсутністю соціальних гарантій.

Щодо імміграції, Ткаченко скептично оцінює можливість залучення іноземних працівників. Вона зазначає, що Україна не має колоніального минулого, тому не може розраховувати на потік мігрантів, як це відбувається у Франції чи Великій Британії. Зарплати в Україні недостатньо високі, щоб конкурувати за іноземних спеціалістів. Навіть спрощення процедур громадянства навряд чи кардинально змінить ситуацію. Повернення українських громадян із-за кордону після війни також не гарантоване. Багато залежатиме від політики приймаючих країн та здатності українців закріпитися там. Дані опитувань часто не відображають реальні наміри — відповіді базуються більше на емоціях, ніж на конкретних планах. Ще однією тривожною тенденцією є зростання частки працюючих пенсіонерів — вже близько 30% отримувачів пенсії продовжують працювати. Причина — низькі пенсійні виплати. У більшості випадків пенсії становлять 3–5 тисяч гривень на місяць, що не дозволяє покрити навіть базові потреби. Ситуація у сфері тривалості життя також погіршується. За оціночними даними 2024 року, середня тривалість життя в Україні становить 64 роки, зокрема, 57 років для чоловіків і майже 71 — для жінок. Це значно нижче, ніж у країнах Європейського Союзу. Наприклад, у Швеції середня тривалість життя чоловіків перевищує 82 роки, у Франції — понад 80.

Науковиця підкреслює, що різке скорочення тривалості життя в Україні зумовлене не лише війною, але й емоційним виснаженням, яке призводить до зростання кількості серцево-судинних, психічних та інших захворювань. Крім того, чоловіки мають більше шкідливих звичок, частіше працюють на важких і небезпечних роботах, менше слідкують за здоров’ям і гірше переживають стреси.

У 2024 році в Україні була затверджена стратегія демографічного розвитку. Але, за словами Ткаченко, без серйозних змін у структурі економіки, політиці оплати праці та підходах до соціального забезпечення, позитивні зрушення в демографії залишаться недосяжними.

Схожі статті

Зростання обсягів контейнерних перевезень у морських портах України: позитивна динаміка за 2025 рік

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

Зловживання службовим становищем: заступника начальника ТЦК Харкова підозрюють у фальсифікаціях

Заступнику начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Харкова висунуто підозру в зловживанні службовим становищем. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України. За інформацією слідства, майор, використовуючи доступ до автоматизованої системи "Оберіг" та власний цифровий ключ, вчиняв незаконні дії, що мали серйозні наслідки для роботи системи обліку військовозобов'язаних.

Під час розслідування встановлено, що підозрюваний вносив неправдиві відомості щодо військовозобов’язаних, ставлячи їх на облік без їх фактичної присутності в територіальному центрі комплектування. Крім того, майор незаконно знімав з розшуку осіб, які не з’являлися на відповідні виклики до ТЦК та соціальної підтримки. Ці дії могли мати негативні наслідки для виконання державних оборонних зобов'язань та безпеки.

Правоохоронці встановили, що офіцер вніс неправомірні зміни стосовно щонайменше 29 військовозобов’язаних.

Наразі йому повідомлено про підозру, триває подальше досудове розслідування.

Рада ЄС 13 жовтня ухвалить рішення щодо перегляду тарифних квот для аграрних товарів з України

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Оборона України: Захист на сході та півдні триває, армія РФ не припиняє штурмів

2 жовтня 2025 року українські Сили оборони відзначилися черговою перемогою, зупинивши масовані штурми російських військ на сході та півдні країни. За даними Генерального штабу ЗСУ, протягом доби було зафіксовано 102 боєзіткнення, що свідчить про інтенсивність бойових дій та високий рівень підготовки українських підрозділів. Найзапекліші бої точаться на Покровському та Новопавлівському напрямках, де ворог намагається прорвати оборону, однак кожен наступ російської армії успішно відбивається.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках українські військові також не дали можливості ворогу здійснити прорив. У цих районах було зупинено дві атаки російських військ, що стало черговим свідченням стійкості та професіоналізму наших воїнів. Бої на сході не припиняються вже кілька місяців, але українські сили виявляють неймовірну витримку, що дозволяє стримувати агресію ворога.

На Південно-Слобожанському напрямку армія РФ шість разів намагалася прорвати оборону біля Вовчанська, Вовчанських Хуторів та Кам’янки.

На Куп’янському напрямку окупанти тричі штурмували позиції біля Куп’янська та Богуславки.

На Лиманському напрямку відбулося п’ять атак у районах Колодязів, Шандриголового, Торського та Дробишевого. Два бої ще тривають.

На Сіверському напрямку ворог тричі намагався просунутися біля Ямполя та Івано-Дар’ївки.

На Краматорському напрямку зафіксовано дві ворожі атаки в районах Часового Яру та Предтечиного.

На Торецькому напрямку українські воїни зупинили 11 штурмів, зокрема біля Торецька, Щербинівки, Іванопілля та Русин Яру.

На Покровському напрямку противник здійснив рекордні 28 штурмів, намагаючись прорватися в районах Володимирівки, Новомиколаївки, Молодецького та низки інших населених пунктів. Нині там триває ще один запеклий бій.

На Новопавлівському напрямку ворог атакував 19 разів поблизу Новохатського, Комишувахи, Січневого та Березового. Вісім боєзіткнень усе ще не завершені.

Також бої зафіксовано на Гуляйпільському (4 штурми), Оріхівському (3 атаки) та Придніпровському напрямках (3 атаки біля Антонівського мосту).