Війна

Начальник поліції Житомирської області Олександр Ковтун опинився у центрі уваги через значні розбіжності між задекларованими доходами його родини та реальною вартістю їхнього майна. Аналіз даних з декларації посадовця та відкритих реєстрів свідчить про низку невідповідностей, які викликають запитання щодо прозорості походження активів.

Одним із ключових фактів є отримання Ковтуном службової квартири в Києві. У лютому 2024 року, коли він ще керував управлінням дізнання Національної поліції, йому було надано житло загальною площею 89,4 квадратного метра. Така нерухомість у столиці традиційно має високу ринкову вартість, однак у задекларованих документах оцінка цього об’єкта виглядає суттєво нижчою, ніж середні показники по ринку. Це вже спричинило дискусії про можливу занижену вартість, яка не відображає реальної ціни квартири такого класу та параметрів.

Другий син, Денис Ковтун, також прописаний у цьому столичному житлі. Торік він проживав у гуртожитку Національної академії внутрішніх справ у Віті-Поштовій, де навчається на другому курсі безплатно, як курсант державного закладу.

Після призначення начальником поліції Житомирської області у листопаді 2024 року, Ковтун почав орендувати окрему квартиру площею 58,9 квадратного метра в Оліївці, неподалік Житомира. Орендодавцем виступає місцевий підприємець Дмитро Герасимчук, який пов’язаний із низкою бізнесів у регіоні — від виробництва військової техніки до торгівлі будматеріалами та діяльності громадського формування “Корпус охорони Полісся”.

Декларація Ковтуна містить і корисну інформацію про рухоме майно. Ще у 2020 році він придбав Hyundai Avante 2017 року випуску за 210 тисяч гривень, хоча ринкова вартість аналогічної моделі нині становить щонайменше 400 тисяч. Його дружина минулого року стала власницею Toyota RAV-4 Hybrid 2021 року за 1,9 мільйона гривень. За офіційними доходами це майже сім її річних зарплат.

Фінансові надходження начальника поліції за 2024 рік склали понад 1,2 мільйона гривень зарплати, а також 7,2 тисячі гривень соціальної допомоги та 50 тисяч гривень від продажу мотоцикла BAJAJ BOXER BM 150. Дещо раніше сам Ковтун оцінював його значно дешевше — менше ніж у 30 тисяч гривень.

Його дружина, Людмила Ковтун, яка працює у столичній дитячій лікарні, отримала 292 тисячі гривень зарплати та 460 тисяч гривень від продажу автомобіля KIA CEED. Водночас у декларації Ковтун раніше вказував вартість цього авто на рівні 189 тисяч гривень — удвічі нижче фактичної суми продажу.

Готівкові заощадження подружжя задекларовані як спільна власність. Родина тримає вдома 175 тисяч гривень, 35 тисяч доларів і 15 тисяч євро. На банківських рахунках начальник поліції має 53 тисячі гривень та 1 250 доларів, його дружина — 90 тисяч гривень і близько 200 доларів. Син Денис задекларував 18 тисяч гривень на рахунках. Загальні заощадження родини сягають 2,6 мільйона гривень.

Дані викликають питання щодо способу придбання дорогих авто, співвідношення доходів і витрат, а також щодо заниження вартості майна, яке Ковтун і члени його родини продавали останніми роками. Усе це може свідчити про ухилення від оподаткування або приховування реальних фінансових потоків.

Правоохоронні органи України проводять активне розслідування діяльності розгалуженої злочинної мережі, яку, за даними джерел, пов’язують із громадянином Білорусі Артуром Гранцом — відомим бізнесменом та одним із співвласників мережі магазинів дьюті-фрі. Неформальний вплив Гранца також згадується у контексті гемблінгового бренду Vbet, однак офіційні звинувачення наразі не висунуто. Попередня інформація, яку отримали слідчі, свідчить про комплексну схему, що охоплює контрабанду підакцизних товарів, уникнення податкових зобов’язань та відмивання коштів через низку підконтрольних структур и онлайн-платформ.

Однією з центральних ланок механізму, за версією розслідування, є використання компаній, оформлених як оператори безмитної торгівлі. Зокрема, згадуються «Д’ЮТІ ФРІ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 14285992) та «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (ЄДРПОУ 36953886). Джерела вказують, що через такі структури могла здійснюватися реалізація підакцизних товарів поза митним контролем, що створювало умови для значних фінансових порушень. За попередніми оцінками, саме оформлення бізнесу як дьюті-фрі давало можливість мінімізувати перевірки, спрощувати логістичні операції та відводити увагу контролюючих органів.

Окрему роль у схемі відіграє гемблінговий сегмент під брендом Vbet, який в Україні працює через ТОВ «ВБЕТ Україна» (ЄДРПОУ 43904440). За даними джерел, оперативне управління мережею здійснювалося через керівників компанії, які пов’язувалися з Гранцом. Серед них згадують колишнього директора Гіоргі Гігішвілі та чинного керівника Олександра Блохіна. Слідство вказує на системні маніпуляції з програмним забезпеченням онлайн-казино, що дозволяло занижувати виплати та завищувати збитки користувачів, у результаті чого реальні прибутки суттєво відрізнялися від офіційної звітності.

Ще один механізм, описаний у матеріалах, — міскодинг. За цією схемою транзакції з азартних ігор, яким у міжнародній класифікації відповідає код 7995, змінювалися на код комп’ютерних ігор (7994) або звичайні перекази. Це дозволяло мінімізувати податкове навантаження та легалізувати значні обсяги коштів, зокрема ті, що могли бути виведені в напрямку РФ та окупованих територій.

Схема, пов’язана з Артуром Гранцом, охоплює одразу кілька секторів — від дьюті-фрі до онлайн-гемблінгу — та, за оцінками джерел, приносила її учасникам мільярдні прибутки. Серед установ, пов’язаних із перевіркою цих фактів, називають податкові та правоохоронні органи. Офіційних коментарів від компаній і Гранца наразі немає.

Скандально відомий генерал-майор Державної прикордонної служби Сергій Мул знову опинився в центрі суспільної уваги після того, як його декларації непомітно зникли з відкритого реєстру НАЗК. Подія, яка для пересічного чиновника була б абсолютно неможливою через суворі норми законодавства, для високопоставленого офіцера виявилася лише «технічним кроком», що викликає запитання щодо рівності громадян перед законом.

Ситуація з Мулом стала черговим прикладом того, що в українській силовій структурі, попри багаторічні реформи, все ще співіснують дві паралельні реальності: одна — для звичайних службовців, що зобов’язані звітувати про кожну зміну в майновому стані, інша — для впливових осіб, які можуть уникати публічної прозорості без очевидних наслідків.

Про Мула заговорили ще у 2023 році, коли в мережу потрапило відео його конфлікту з патрульними. Поліцейські зупинили його авто серед ночі та попросили пройти тест на алкоголь. Мул відмовився, а тон його розмови з інспекторами прозвучав як пряма демонстрація недоторканності.Після суспільного тиску його зняли з посади начальника Південного регіонального управління — але не усунули, а перевели до Києва, де він фактично зберіг повноваження і вплив.

Ще один скандал — поїздка його пресофіцерки до Парижа на Новий рік у розпал вторгнення. Резонансну історію завершили звільненням співробітниці. Мул, який курував її роботу, жодної відповідальності не поніс. Усі стрілки перевели вниз по вертикалі, а сам генерал знову залишився безкарним.

І тепер — новий епізод. Декларації Мула зникли з відкритого реєстру НАЗК. Жодних пояснень, юридичних підстав або реакції від державних органів. Створюється враження, що генерал просто вирішив викреслити непотрібні рядки зі свого публічного досьє — і йому за це нічого не буде.

У країні, яка вимагає прозорості та підзвітності від кожного, особливо у час війни, дії Мула демонструють системну проблему. Поки силова еліта може безкарно «йти в тінь», будь-які розмови про справедливість, реформи та оновлення виглядають цинічно.

Українцям знову показали: у державній системі є люди, для яких дія закону — опція, а не зобов’язання.

У період активної мобілізації тема придатності до служби за станом здоров’я стає надзвичайно важливою для багатьох українських родин. Міністерство оборони визначило чіткі медичні критерії, які регламентують, хто може бути призваний, а хто отримує відстрочку чи непридатність. Наказ №402 містить детальний перелік офтальмологічних діагнозів, що є безумовною підставою для непридатності до військової служби, акцентуючи увагу на серйозних порушеннях зору, що обмежують можливість бачити або координувати рух очей.

До таких станів належать, зокрема, повна або значна втрата зору на одному або обох оках, тяжкі форми косоокості, що унеможливлюють бінокулярне бачення, а також складні патології сітківки або кришталика, які значно знижують здатність до орієнтації в просторі. У наказі окремо зазначено хронічні офтальмологічні захворювання, що потребують регулярного лікування та можуть прогресувати, створюючи ризик для безпечного виконання військових завдань.

– глибокі анатомічні зміни повік, орбіти чи кон’юнктиви, що впливають на зорову функцію;– прогресуючі ураження рогівки, склери, райдужки, кришталика та судинної оболонки;– важкі помутніння та рубцеві зміни, які стабільно знижують гостроту зору.

Окремі діагнози одразу ставлять крапку у питанні придатності. Будь-який розрив чи відшарування сітківки — незалежно від причини — автоматично означає непридатність. Так само і глаукома на будь-якій стадії.Не підлягають службі й ті, хто має тяжкі порушення склоподібного тіла, ураження очного яблука, неврит зорового нерва або паралічі очних м’язів, що викликають постійне двоїння.

Наказ також враховує низку інших патологій. Непридатними визнають людей зі:

– зрощенням повік;– тяжким рубцюванням після виразкового блефариту;– хронічною трахомою;– серйозними порушеннями слізних шляхів, що не піддаються лікуванню.

До переліку входить і птоз — опущення повіка. Якщо повіка закриває понад половину зіниці на одному оці або понад третину — на обох, і це неможливо компенсувати, людину не можуть визнати придатною.

Закон визначає й конкретні значення діоптрій, за яких служба неможлива:

– короткозорість або далекозорість від 12 діоптрій і більше;– астигматизм понад 6 діоптрій.

Проблемою стає і низька гострота зору:

– 0,2 і менше на обох очах;– нижче 0,1 — на одному;– або повна сліпота.

Якщо одне око не бачить або його немає зовсім, інше повинно мати гостроту не вище 0,3 — інакше призовника визнають непридатним.

Критичними також вважаються:

– спадкові дегенерації сітківки;– кератоконус III–IV ступеня на обох очах;– тяжкі ускладнення після кератопластики чи кератопротезування;– значні втрати периферичного зору, зокрема геміанопсія;– атрофія зорових нервів, підтверджена дослідженнями.

Наказ №402 залишається базовим документом, який визначає придатність до служби за офтальмологічними показниками. Він чітко окреслює, коли особа може бути мобілізована, а коли — ні, усуваючи простір для маніпуляцій та суб’єктивних рішень.

У Житомирі поліцейським вдалося встановити особу матері новонародженої дитини, яку ввечері 19 листопада місцева жителька знайшла біля смітника на вулиці Покровській. Немовля негайно передали медикам, і його госпіталізували для проведення необхідних обстежень та надання медичної допомоги. Паралельно правоохоронці розпочали комплексні заходи, спрямовані на встановлення матері та з’ясування обставин події.

За повідомленням Головного управління Національної поліції в Житомирській області, слідчим вдалося оперативно зібрати дані з камер відеоспостереження, опитати мешканців прилеглих будинків і провести першочергові слідчі дії. Завдяки зібраній інформації правоохоронці встановили, що дитину народила 15-річна місцева дівчина.

За фактом залишення дитини в небезпеці слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 135 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі.

Над сім’єю неповнолітньої матері зараз працюють ювенальні поліцейські. У межах розслідування призначено низку експертиз, зокрема щодо психічного стану дівчини, а також буде встановлено особу батька дитини.

Медики повідомили, що дитині надають необхідну допомогу. Її стан контролюють лікарі.

Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та ексочільника НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Відповідний запис нещодавно з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України». Згідно з інформацією, позов було зареєстровано 21 жовтня, а відповідачем у справі значиться сам Олексій Чернишов, який на цей момент є фігурантом кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення.

Суд оперативно визначив склад колегії, що розглядатиме матеріали справи. Процедура поділу майна подружжя зазвичай передбачає аналіз джерел походження активів, часу їх набуття та правових підстав для розподілу, однак у цьому випадку процес може мати додаткові нюанси з огляду на паралельне кримінальне розслідування. Експерти припускають, що судді можуть зіткнутися з необхідністю вивчення значного масиву документів, пов’язаних із фінансовими операціями та власністю родини.

18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.

Через тимчасово окупований Маріуполь зафіксовано значне переміщення російської військової техніки та особового складу у бік Пологів і Гуляйполя, що свідчить про чергове посилення угруповання окупаційних військ на південному напрямку. Інформацію про це оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, який наголосив на безпрецедентних масштабах пересування техніки в межах міста.

За його даними, маріупольці помітили конвої, що рухалися чітко організованими колонами. Серед них — сім тягачів, навантажених броньованою технікою, у тому числі бойовими машинами, підготовленими до передислокації на передову. Крім того, через місто проїхали п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом. Колону супроводжували автомобілі забезпечення та спостереження, які координували рух та контролювали його безпеку.

Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.

«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.

Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.

За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.