Точка зору

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Наші джерела розкривають: Залужний відкриває карту своєї політичної гри

Свіжі події у політичному просторі України зафіксували, що президент Зеленський виявив невдоволення, а політична та бізнес-еліта країни розглядає публікацію Залужного на CNN як публічний запуск його передвиборчої програми. Висловлюється переконання, що стаття містить значущі підказки для армії, новаторські стратегії та перспективи для мобілізації.

Аналіз показує, що критика влади Зеленського зосереджена на його підході до мобілізації та управління країною, викликаючи втрату патріотизму та бажання боротися. Стаття визначається як політична технологічна, яка може слугувати прологом до його відставки.

Українське суспільство розглядає ідеальний план Залужного, в якому розгортаються рої дронів, ефективний державний апарат та відсутність корупції. Водночас, експерти зауважують цинічну точність цього розрахунку, передбачаючи позитивний прийом плану серед населення.

Головком висловлює побоювання щодо політичної напруженості в Україні, яка може заважати отриманню допомоги від міжнародних партнерів. Звільнення Залужного, ймовірно, стане лише часовим питанням, а його вступ у політику може об'єднати незадоволених прихильників серед політичних опонентів Зеленського.

У висновках можна відзначити наступне:

• Політичний Захід Залужного: Стаття розкриває новий етап у політичній кар'єрі Залужного, відзначаючи його публічну передвиборчу програму через публікацію в CNN. Це вказує на його активність та наміри взяти участь у політичних процесах.

• Критика влади Зеленського: Автор статті докладно аналізує критику, що спрямована на владу Зеленського за його підходу до мобілізації та управління країною. Це може вказувати на рост політичної напруженості в Україні та втрату деяких підтримки.

• Стратегія Залужного: Зазначається, що Залужний вибрав новаторську стратегію, пропонуючи власний погляд на мобілізацію та управління країною. Його план, який викликає інтерес та підтримку громадськості, може вплинути на політичну динаміку.

• Вплив на політичний ландшафт: Автор вказує на можливість відставки Залужного та його вступу до політики, що може об'єднати опозиційні сили проти Зеленського. Це може мати важливий вплив на політичний ландшафт України.

У цілому, стаття намічає важливі події та тенденції в українській політиці, викликаючи обговорення та аналіз різних аспектів сучасного політичного середовища.

Війна на фронті та інтриги в Офісі Президента: Таємниці відставки Залужного

Останні тижні позначилися напруженим конфліктом між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим Збройних Сил України Валерієм Залужним. Надійне джерело в Офісі Президента розкрило, що влада намагається свідомо вивести Залужного з військового керівництва, використовуючи кризову ситуацію в Авдіївці як привід. За звітами, на Банковій розглядають плани оточення міста під керівництвом нового головкома з метою зняття негативу зі Злетнього, виграшаючи час для реагування президента на фронті.

Також надійне джерело повідомило, що разом із відставкою Залужного, Офіс Президента має намір очистити всі військові посади, які мали його підтримку, залишаючи тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак, за інсайдерською інформацією, бажає завершити ці перестановки до закінчення повноважень президента у травні 2024 року, щоб уникнути вакууму легітимності та утримати владу під контролем. Зазначимо, що згідно з Конституцією, проведення виборів під час воєнного стану забороняється.

Висновки з цієї статті свідчать про внутрішні турбулентності в українському політичному та військовому устрої. Конфлікт між президентом Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Залужним розгортається в контексті складної ситуації в Авдіївці.

Стаття вказує на те, що можливе виведення Залужного з військового керівництва може бути спробою Офісу Президента зняти негатив із Зеленського, використовуючи кризову ситуацію на фронті. Плани оточення міста та очищення військового керівництва можуть свідчити про бажання Андрія Єрмака зміцнити контроль над владою та встановити вірних Зеленському генералів.

Зазначається, що ці дії спрямовані на завершення перестановок до завершення повноважень президента у травні 2024 року. Це може бути спробою уникнути вакууму легітимності в умовах заборони проведення виборів під час воєнного стану згідно з Конституцією.

Загалом, стаття вказує на складні внутрішні процеси та боротьбу за владу в Україні в умовах воєнного конфлікту та загостреної ситуації на сході країни.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

Надійне джерело повідомляє про серйозну загрозу безпеці України. За інформацією, що надійшла до Зеленського від американських партнерів, росіяни готуються до проведення небаченої атаки за допомогою ракет і безпілотників на території нашої країни. Протягом наступних діб по Україні може бути випущено сотні безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, спрямованими на інфраструктурні об'єкти.

Це передбачається бути масштабною атакою, що перевищує попередні за розмірами та наслідками. Джерело стверджує, що росіяни вдосконалюють технологію масованої координації атак. Попереджається, що кожна наступна атака буде ще більшою та небезпечною. Після трагічної події в Лисичанську, коли ЗСУ атакували пекарню, зазначається, що будь-який об'єкт інфраструктури в Україні може бути ціллю, розглядаючись як підтримка української армії.

Ситуація стає надзвичайно напруженою, і кожен елемент критичної інфраструктури ризикує стати об'єктом атаки. Позиваємо всіх бути обережними, оскільки війна наштовхується на нові небезпеки, і безпека громадян – найважливіше завдання.

За надійним джерелом надійшла тривожна інформація про підготовку російською стороною масштабної атаки на Україну. Американські партнери попередили президента Зеленського про можливу небачену атаку ракетами та безпілотниками, яка може спрямовуватися на інфраструктурні об'єкти протягом доби або навіть довше.

Атака передбачає використання сотень безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, що створює масштабну загрозу для України. Важливо відзначити, що кожна наступна атака має потенціал бути ще більшою та небезпечною. Зазначається, що російські війська вдосконалюють технологію масованої взаємодії для підвищення ефективності атак.

Після нещасного інциденту в Лисичанську, коли ЗСУ вдарили по мирній пекарні, стає зрозумілим, що будь-який об'єкт інфраструктури може стати об'єктом нападу, оцінюючись як підтримка україн

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

"Стратегічний Розгін: Як Захід Зраджує Київ за Рекомендацією Білого Дому"

Президент України Володимир Зеленський отримав від США відомості щодо необхідності зміни стратегії з наступальної на оборонну, вважає колумніст Bloomberg Андреас Клут. За його словами, виступаючи на форумі в Давосі, радник президента США Джейк Салліван передасть це повідомлення Зеленському. Автор статті вважає, що Зеленський розуміє сенс такого рішення, але в цьому випадку йому слід бути обережним у висловлюваннях для збереження морального духу в Україні.

Стаття також вказує на проведену Україною зустріч в Давосі, спрямовану на міжнародну підтримку формули миру Зеленського, яка, за словами автора, стала "глухим кутом", оскільки Росію та Китай не запросили. Клут вважає, що після неуспішного контрнаступу та великих втрат немає можливості говорити про новий наступ ЗСУ.

Зазначається також, що Росія зосередиться на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа до влади в США. Клут вбачає різницю в потенціалах між Україною та РФ, зазначаючи, що російське суспільство перетворено на військову економіку, що відрізняється від української реальності.

У своїх висновках автор стверджує, що запропоноване припинення вогню може виявитися рівносильним капітуляції в майбутньому, оскільки Україна під час перемир'я може не отримати достатньо грошей та зброї від Заходу. Автор підсумовує, що Захід вже зрадив Київ, і вказує на необхідність посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону.

Висновки стосовно статті вказують на те, що українська сторона отримала рекомендації від США щодо переходу з наступальної стратегії на оборонну. Зазначається, що президент Зеленський, висловлюючи схвалення такого курсу, має бути обережним у публічних заявах для збереження морального духу українців.

Стаття також відзначає неудачний результат контрнаступу та проведену в Давосі зустріч, яка виявилася "глухим кутом". Автор стверджує, що Росія спрямує свою увагу на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа.

Важливою є вказівка, що Захід, за думкою автора, зрадив Київ, тому Україні слід вимагати посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону. Автор висловлює обурення щодо можливого припинення вогню, вважаючи його еквівалентом капітуляції, оскільки Україна може залишитися без достатньої підтримки від Заходу під час подальшого вирішення конфлікту.