Спорт

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Вінгер лондонського «Челсі» Михайло Мудрик, за інформацією британського видання GiveMeSport, має шанс повернутися до гри значно раніше, ніж це прогнозували після допінгового скандалу. Посилаючись на інсайдерське джерело, медіа стверджує, що українець не відбуватиме максимальний чотирирічний термін дискваліфікації, який зазвичай застосовується у подібних випадках.

За даними розслідування, клуб не втратив довіри до свого гравця й розглядає майбутнє Мудрика в довгостроковій перспективі. Усередині «Челсі» вже створюється покроковий план його повернення до змагального ритму. Головна ідея полягає у тому, щоб допомогти вінгеру швидко відновити фізичну форму та повернути впевненість після вимушеної паузи.

«Страсбур» входить до пулу клубів, пов’язаних із консорціумом BlueCo, який володіє і «Челсі», тому такий маршрут виглядає логічним з точки зору структури власності й контролю за гравцем.

Офіційних заяв від Футбольної асоціації Англії чи самого «Челсі» щодо скорочення дискваліфікації наразі немає, йдеться саме про інформацію інсайдера, яку поширюють медіа.

У грудні 2024 року стало відомо, що Михайло Мудрик склав позитивний допінг-тест, після чого його тимчасово відсторонили від футболу.

Згодом Футбольна асоціація Англії офіційно звинувачила гравця у порушенні антидопінгових правил, підтвердивши, що в організмі було виявлено заборонену речовину мельдоній. Під юрисдикцією ФА Мудрик теоретично може отримати дискваліфікацію до чотирьох років, якщо порушення буде доведено.

Українець від самого початку наполягає, що ніколи свідомо не вживав заборонених препаратів, а позитивний тест став для нього «повним шоком». Для захисту у справі він залучив спеціалізовану юридичну фірму, яка вже працювала з резонансними допінг-кейсами інших відомих спортсменів.

Наразі процес розгляду триває, і будь-яке рішення щодо остаточного терміну дискваліфікації має ухвалити відповідна дисциплінарна інстанція. Повідомлення про скорочення максимально можливого строку поки що базуються виключно на джерелах, близьких до клубу, а не на офіційному вердикті.

Якщо інформація про майбутню оренду підтвердиться, це буде сигналом, що у «Челсі» розраховують не списувати Мудрика, а поступово повернути його у великий футбол через менш тискований, але конкурентний чемпіонат. Ліга 1 уже не раз використовувалася топ-клубами як майданчик для «перезапуску» кар’єр гравців після травм чи криз.

Для українського вінгера такий варіант означатиме шанс не тільки відновити ігрову форму, а й частково реабілітувати репутацію, якщо дисциплінарні органи справді обмежаться меншим терміном покарання.

На українсько-словацькому кордоні співробітники правоохоронних органів зафіксували черговий випадок порушення митних правил. Під час перевірки на митному посту «Ужгород автомобільний» у 48-річного мешканця Харківської області було виявлено значну суму незадекларованої іноземної валюти. Інцидент стався під час стандартного огляду транспортного засобу, коли митники запідозрили невідповідність заявлених даних і вирішили провести поглиблену перевірку.

Під час детального огляду автомобіля правоохоронці натрапили на приховані пакунки, у яких містилися валютні купюри різного номіналу. За попередньою інформацією, сума значно перевищувала дозволений до бездеклараційного переміщення ліміт. Чоловік не надав жодних документів, що могли б підтвердити законність переміщення коштів, та не зазначив їх у митній декларації, чим порушив чинні норми законодавства щодо фінансового контролю на кордоні.

Оскільки кошти не були письмово задекларовані, а підтвердних банківських документів при собі чоловік не мав, митники склали протокол про порушення митних правил за ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. Законодавство передбачає штраф у розмірі 20% від суми, що перевищує дозволений ліміт у 10 тисяч євро на одну особу.

У підсумку у чоловіка вилучили 20 тисяч євро — за курсом НБУ це становить майже 1 мільйон гривень. Подальше рішення у справі ухвалюватиме суд.

На паризькому стадіоні «Парк-де-Пренс» відбувся черговий матч групи D кваліфікації чемпіонату світу 2026 року, де збірна України зазнала тяжкої поразки від національної команди Франції. Господарі продемонстрували повну ігрову перевагу та здобули перемогу з розгромним рахунком 4:0, залишивши українським футболістам мінімум шансів на будь-який позитивний результат.

Поєдинок довгий час залишався без голів, однак після перерви французи різко додали в темпі й агресії. Рахунок відкрив Кіліан Мбаппе, впевнено реалізувавши пенальті на 55-й хвилині. Українська збірна намагалася вирівняти гру, але не встигала за швидкістю та технікою суперників.

Після цієї поразки збірна України залишилася на третій позиції у групі з 7 очками, поступаючись Ісландії за різницею забитих та пропущених м’ячів. Франція з 13 балами гарантувала собі перше місце та вихід на чемпіонат світу. На останній позиції групи — Азербайджан з одним очком.

У заключному турі 16 листопада українці в номінально домашньому матчі приймуть Ісландію, а Франція на виїзді зіграє з Азербайджаном. Важливість цього матчу для України зростає, адже від результату залежатиме шанс потрапити до плей-оф відбору ЧС-2026.

Президент Української асоціації футболу Андрій Шевченко підкреслив, що участь національної збірної у Чемпіонаті світу 2026 року є стратегічним завданням не лише для спорту, а й для всієї країни. Турнір, який відбудеться у Канаді, США та Мексиці, стане одним із наймасштабніших в історії футболу, і, за словами Шевченка, Україна повинна зробити все можливе, аби бути серед його учасників.

Він наголосив, що виступ на світовій першості має символічне значення у нинішній час, коли увага міжнародної спільноти до України надзвичайно важлива. «Це більше, ніж гра. Це спосіб нагадати світові про нашу країну, про людей, які борються й не здаються. Коли український прапор знову з’явиться на полі світового турніру — це стане сигналом сили, єдності та нескореності», — зазначив очільник УАФ.

Президент УАФ підкреслив, що попереду на команду Сергія Реброва чекають два визначальні поєдинки — проти Франції та Ісландії. Саме ці матчі стануть вирішальними в боротьбі за путівку на світовий форум.

Від їхнього результату залежить формат подальшої участі: у разі позитивного сценарію Україна може пройти відбір безпосередньо або отримати шанс у стикових матчах. Якщо обидва поєдинки завершаться невдало — боротьба за вихід на Мундіаль для «синьо-жовтих» завершиться.

Шевченко назвав ці ігри моментом відповідальності не лише для футболістів, а й для всієї країни.

«Це важливо для гравців, для тренерського штабу, для футбольної спільноти. Але не менш важливо — для людей, які вболівають за Україну, вірять у команду і чекають сильного меседжу зі світу спорту», — додав він.

ЧС-2026 стане першим в історії чемпіонатом світу, який приймуть одразу три країни, а також першим турніром із розширеним форматом — 48 учасників замість 32. Це відкриває додаткові можливості для команд, які ведуть боротьбу за кваліфікацію.

Заступник начальника Головного управління Національної поліції у Харківській області та керівник слідчого управління Сергій Болвінов опинився у центрі пильної уваги громадськості. Місцеві активісти, представники бізнесу та заявники по низці кримінальних проваджень стверджують, що під його керівництвом розслідування корупційних справ часто зупиняються на півдорозі або не доходять до суду. Така ситуація, за їхніми словами, викликає підозри у вибірковості правосуддя та можливих зв’язках посадовця з окремими фігурантами резонансних справ.

Додаткову хвилю запитань спричинила відсутність у відкритому доступі декларацій Болвінова та членів його родини, що, на думку громадських спостерігачів, суперечить принципам прозорості, яких мають дотримуватися високопосадовці правоохоронних органів. Активісти наголошують: у час, коли суспільство вимагає від державних структур максимальної відкритості, приховування інформації про майно і доходи може свідчити про намагання уникнути публічного контролю.

Заявники, які направляли петиції й письмові повідомлення про підозрілу діяльність у місцевих закупівлях, нарікають на формальні відповіді і довгі «завислі» провадження без видимих слідчих дій. Там, де провадження відкривають, справи, за словами інформаторів, роками не рухаються — немає масштабних обшуків, затримань або обвинувальних актів, які б свідчили про системний тиск на корупційні схеми.

Окремою проблемою для громадськості стала масштабна мережа кол-центрів у Харкові та області, що працюють за шахрайськими схемами масових дзвінків. За оцінками місцевих фахівців, функціонує від сотні до півтори сотні таких точок; локації постійно змінюються, оператори швидко відновлюють роботу після поверхневих перевірок. Критики стверджують, що при очевидній поінформованості правоохоронців немає системних відкритих результатів розслідувань — жодних масштабних арештів або викриттів організаторів мережі.

Ще одна претензія — закритість самого посадовця. У відкритих джерелах відомостей про Болвінова — небагато; відомо, що він одружений, має доньку й двох синів, а члени родини користуються дорогим житлом і автомобілями. За даними джерел у публічних реєстрах, у доступних масивах відомостей про декларації вибірково немає, що, на думку активістів і журналістів-розслідувачів, є серйозним питанням у контексті законодавства про фінансовий контроль. Відсутність офіційної публічної інформації про доходи й майно посадовця лише посилює запитання щодо прозорості джерел коштів родини.

У матеріалах нагадують також епізоди минулого: ім’я Болвінова фігурувало у публікаціях ще в 2013 році під час обшуків у приймальні народного депутата, а в перші тижні повномасштабного вторгнення посадовець, за частиною повідомлень, тимчасово працював поза Харковом, що теж викликало суспільний резонанс.

Незважаючи на критику, офіційних відповідей від керівництва Нацполіції або НАЗК щодо ситуації навколо серйозних звинувачень у бездіяльності й відсутності декларацій станом на зараз публічно не оприлюднено. Представники регіональних органів влади та самі правоохоронці уникають публічних коментарів або обмежуються загальними фразами про дотримання законності й внутрішніх процедур.

Сукупність цих фактів викликає занепокоєння в громадському середовищі: відсутність прогресу у розслідуваннях резонансних справ і непрозорість майнових декларацій створюють у суспільстві відчуття, що слідство працює недостатньо ефективно там, де йдеться про можливі зв’язки місцевої влади й бізнесу. Жителі регіону та активісти вимагають незалежної перевірки роботи слідчого управління та публічних пояснень від вищого керівництва Нацполіції.

Українська гімнастка та олімпійська призерка Ганна Різатдінова поділилася особистими переживаннями щодо виховання свого сина Романа. Вона зізналася, що після розлучення весь тягар відповідальності за дитину ляг на її плечі, оскільки в Києві не має близьких родичів, на яких можна було б покластися. У програмі «Ближче до зірок» спортсменка розповіла, що головною опорою в повсякденному житті для неї стала няня Валентина, яку вона називає майже членом родини. Саме Валентина допомагає доглядати за Романом, якому вже скоро виповниться вісім років, супроводжує його в навчанні та розвиває його інтереси, дозволяючи Ганні поєднувати материнство із професійними обов’язками.

Ганна підкреслила, що бути одночасно мамою, професійною спортсменкою та медійною особистістю вимагає неабиякої організації та внутрішньої сили. Вона намагається щодня присвячувати час сину, підтримувати його емоційний стан та заохочувати до нових досягнень. Спортсменка відзначає, що роль няньки у житті дитини не обмежується доглядом — це справжня підтримка та партнерство, завдяки якому можна впевнено будувати баланс між особистим життям і роботою.

«Наша неймовірна Валя — це Ромина вихователька. Після початку повномасштабного вторгнення садочок припинив своє існування, а Валя залишилася з нами, а ми — з нею. Для мене це безцінна людина, тому що я одна з Ромою. У Києві в мене немає жодного родича. Навіть залишити дитину — це проблема», — зізналася Ганна.

Попри щільний графік, спортсменка намагається знайти баланс між кар’єрою і материнством. Вона запровадила традицію — «день мами та сина» щонеділі. У цей день вони разом планують дозвілля, ходять у кіно, їдять улюблену полуницю в шоколаді чи піцу.

«Ми ходимо на карате, теніс, танці й англійську. У Роми все розписано. Він завжди питає: “Куди підемо?”. У нас є своя програма — кіно, полуниця, піца. Все тримається на мені», — розповіла спортсменка.

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.