Політика

У Полтаві вибухнув черговий політичний скандал, пов’язаний із діяльністю місцевих депутатів. Міська територіальна виборча комісія зареєструвала В’ячеслава Тютюнника депутатом від партії «Слуга народу», хоча ще у 2022 році він залишив Україну та виїхав до Сполучених Штатів через систему «Шлях». За інформацією місцевих джерел, Тютюнник скористався можливістю виїзду під час воєнного стану і з того часу постійно перебуває за кордоном.

Попри тривалу відсутність, Тютюнник не склав мандат, що викликало хвилю критики серед громадськості та політичних аналітиків. Партія «Слуга народу» протягом двох років намагалася провести його до складу Полтавської міської ради, аргументуючи це внутрішніми партійними домовленостями. Таке рішення спричинило дискусії щодо законності та етичності участі у місцевому самоврядуванні особи, яка фактично проживає за кордоном.

Раніше ці спроби не мали успіху — у виборчій комісії не вистачало голосів, щоб ухвалити рішення про його реєстрацію. Проте нещодавно ситуація змінилася: ТВК несподівано проголосувала за включення Тютюнника до складу ради.

Примітно, що заяву на реєстрацію він подав дистанційно — просто зі США, засвідчивши її електронним підписом. Це викликало хвилю обурення серед місцевих активістів та частини депутатів, які вважають ситуацію правовим нонсенсом.

Громадські організації Полтави вже вимагають перевірки законності такого рішення, адже депутат, який фактично живе за кордоном, не може виконувати свої представницькі обов’язки.

Юристи наголошують, що законодавство не передбачає механізму для реєстрації депутата, який постійно перебуває за межами України під час воєнного стану.

Наприкінці жовтня столична корпорація "Київавтодор" уклала угоду на проведення капітального ремонту важливої магістралі Києва — вулиці Міської. Ремонтна робота охоплюватиме ділянку від проспекту Палладіна до дороги Київ-Гостомель. Загальна вартість робіт становить 501,77 мільйона гривень, що еквівалентно понад 286 мільйонів за кожен кілометр шляху. Підряд на виконання цих робіт отримала турецька компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл», яка вже не перший рік співпрацює з київською владою. Засновники компанії — турецькі підприємці Онур та Іхсан Четінджевізи — мають довгу історію роботи на українському ринку, і компанія є одним з головних підрядників, що отримують великі контракти від “Київавтодору”.

З 2016 року компанія «Онур Конструкціон Інтернешнл» отримала 17 контрактів на загальну суму понад 5,45 мільярда гривень, що підтверджує її лідерство серед інших учасників тендерів. Усі ці контракти стосуються ремонту та реконструкції доріг, а також інших об’єктів інфраструктури, що робить компанію важливим гравцем на ринку будівельних послуг України.

Тендер відбувся без конкуренції — компанія була єдиним учасником. Роботи повинні бути завершені до листопада 2026 року. Проєкт передбачає оновлення дорожнього покриття, облаштування велосипедних доріжок та тротуарів, зниження бордюрів на переходах і велопереїздах, облаштування тактильної навігації для людей із порушенням зору, а також оновлення та розширення дощової каналізації.

Вулиця Міська є магістраллю загальноміського значення. Вона була збудована у 1950 році, востаннє реконструйована у 1996-му. У КМДА підкреслюють, що ремонт був необхідний через поганий стан дорожнього покриття, численні ями, тріщини та колії.

Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” зареєстровано у 2004 році, керівник — Петро Береговий. Компанія входить до корпоративної групи “Онур”, яка має понад півсотні компаній у сфері будівництва доріг, трамвайних колій та виробництва асфальтобетону.

Співпраця “Київавтодору” та турецького підрядника неодноразово потрапляла у поле зору правоохоронних органів. У 2017 та 2019 роках слідство відкрило кримінальні провадження через ймовірні присвоєння бюджетних коштів та завищення вартості робіт.

Діяльність “Київавтодору” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким наразі керує заступник керівника Роман Лелюк, а загальний контроль здійснює голова КМДА Віталій Кличко.

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк оприлюднив свою декларацію за 2024 рік, у якій повідомив про факти свого проживання в київській квартирі площею 134 квадратні метри. Вартість цього житла оцінюється в 12 мільйонів гривень, однак примітно, що власником квартири є тесть політика — Володимир Коваль, а не сам Ярослав Железняк. Окрім цього, в декларації зазначено, що сім’я Железняка з 2024 року почала орендувати два паркомісця в Печерському районі столиці, однак точна вартість оренди цих місць у документі не вказана.

Згідно з інформацією, наданою в декларації, квартира, в якій проживає Ярослав Железняк, є значним активом у його житловому фонді, проте безпосереднім власником є не депутат, а його родич. Це викликає питання щодо фактичного володіння майном та можливих юридичних нюансів, пов'язаних із декларуванням нерухомості, що не належить самому політику.

У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

США висловили повну підтримку пропозиції Європейської комісії, яка передбачає можливість використання частини заморожених російських суверенних активів для фінансової допомоги Україні та тиску на Кремль. Йдеться про механізм, який дозволить задіяти до 185 мільярдів євро із загальної суми заморожених російських активів, що перебувають в Європі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. За інформацією агентства Reuters, цей крок передбачає використання коштів без їх формальної конфіскації, що означає збереження юридичного статусу активів, але з можливістю їхнього розподілу через спеціально створену структуру.

Ідея полягає в тому, щоб частину заблокованих активів направити на відновлення України, що сильно постраждала від російської агресії, а також на підтримку її обороноздатності та економічної стабільності. Окрім цього, ініціатива передбачає використання цих фінансових ресурсів як інструмент тиску на Кремль, що має змусити Росію піти на переговори та зупинити військову агресію проти суверенної держави.

Однак план наразі гальмується через заперечення низки держав, зокрема Бельгії — саме там зосереджена більша частина цих активів (через інфраструктуру розрахунків та зберігання фінансових інструментів). За повідомленнями, бельгійська влада вимагає «чітких і надійних гарантій» перед тим, як погодитися на використання активів. Крім того, останні інциденти з виявленням дронів над бельгійськими аеропортами і військовими об’єктами підштовхнули Берлін і Брюссель до обережності — Німеччина прямо пов’язує ці інциденти з тиском у дискусії про російські активи. Кремль заперечує причетність до випадків із дронами та попереджає про «болючу відповідь» у разі вилучення своїх коштів.

У Вашингтоні, за інформацією Reuters, підтвердили — Америка «абсолютно підтримує» кроки ЄС щодо можливості використання заморожених активів як інструменту тиску на Кремль та допомоги Україні. Джерела в США наголошують, що це узгоджується з політикою посилення економічних заходів проти Москви.

Паралельно з обговоренням механізму використання заморожених активів США продовжують посилювати санкційний тиск на російський енергетичний сектор: наприкінці жовтня американська адміністрація ввела обмеження проти великих нафтових компаній РФ, серед яких — Rosneft і Lukoil. Це рішення має на меті скоротити фінансові можливості Кремля для ведення війни та примусити його до переговорів. Reuters відзначає, що економічні заходи доповнюються можливими подальшими заходами та ретельним моніторингом наслідків санкцій.