Події

У Києві розпочинається судовий процес проти голови гарнізонної військово-лікарської комісії Держприкордонслужби, якого звинувачують у систематичному одержанні хабарів за сприяння військовим у переведенні з передових позицій у тилові підрозділи. За даними Державного бюро розслідувань, посадовець створив механізм, який дозволяв йому отримувати кошти від військовослужбовців під час проходження військово-лікарської комісії.

Слідство встановило, що за 2 тисячі доларів полковник медичної служби оформлював рішення про обмежену придатність до служби, надавав відпустки за станом здоров’я або направляв військових на лікування без належних медичних підстав. Така діяльність, на думку правоохоронців, тривала протягом тривалого часу та охоплювала значну кількість військових, які служили на передовій.

У деяких випадках висновки комісії оформлювалися навіть без присутності військовослужбовця.

У травні 2025 року працівники ДБР викрили посадовця під час одержання чергової неправомірної вигоди, затримали його та повідомили про підозру. Під час обшуків у службових приміщеннях було вилучено медичну документацію з ознаками фіктивності.

Фігуранту інкримінують три епізоди одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, а також складання завідомо неправдивого офіційного документа (ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 366 КК України). Розслідування щодо інших можливих учасників протиправної схеми триває.

Начальник другого відділу Мукачівського територіального центру комплектування Закарпатської області Сергій Іванина при звільненні подав декларацію, яка привернула значну увагу громадськості та ЗМІ. Документ містить інформацію про суттєві обсяги готівкових коштів та численні об’єкти нерухомості, що викликає питання щодо джерел походження цих активів. Зокрема, Іванина задекларував 120 тисяч доларів та 120 тисяч євро готівкою. При цьому у декларації не зазначено наявності банківських рахунків із значними сумами, що лише підсилює інтерес до прозорості фінансових операцій посадовця.

Окрім готівки, декларація містить перелік нерухомості, якою володіє Іванина, включно з житловими та комерційними об’єктами. Поєднання великих грошових сум та численних активів викликає дискусії серед експертів з антикорупційних питань та підкреслює необхідність ретельного контролю над фінансовими деклараціями державних службовців.

Щодо нерухомості, Іванина володіє будинком площею 201,45 м² у Міжгір’ї (2008 рік), двома квартирами в Ужгороді (36,6 м² та 36,9 м², обидві 2016 року), чотирма земельними ділянками загальною площею 432 м² та нежитловим приміщенням площею 59,8 м² у Міжгір’ї.

Дружина Оксана Іванина має у власності будинок площею 245,7 м² (2017 рік) та дві квартири (66,2 м² та 97,8 м², 2013 та 2011 роки) в Ужгороді, земельну ділянку 450 м² та два нежитлові приміщення (9,3 м² та 22,3 м², 2022 рік). Крім того, на її ім’я зареєстровано три транспортні засоби: Toyota Land Cruiser 150 (2022), Hyundai Tucson (2019) та автобус Ponticelli ER-120U (1995).

За 2025 рік загальний дохід Сергія Іванини склав приблизно 748 тис. грн, основними джерелами стали грошове забезпечення від Закарпатського ОТЦК та СП, пенсія та незначні виплати, включно з кешбеком і державними програмами. Дружина отримала 4451 грн зарплати за сумісництвом через ФОП і є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Телерадіокомпанія «Міжгір’я ТВ».

У декларації не зазначено об’єктів незавершеного будівництва, цінних паперів, корпоративних прав (окрім ТОВ дружини), фінансових зобов’язань чи значних витрат.

У Хмельницькій області правоохоронні органи викрили високопосадовця обласної державної адміністрації, якого підозрюють у вимаганні неправомірної вигоди від представника сфери пасажирських перевезень. Інцидент набув розголосу після проведення комплексу слідчих дій, у межах яких було задокументовано ймовірні протиправні дії чиновника.

За інформацією слідства, посадовець використовував своє службове становище для тиску на місцевого перевізника, пропонуючи так зване «сприяння» у вирішенні питань, пов’язаних із функціонуванням міжміського автобусного маршруту. Йшлося, зокрема, про погодження документації, уникнення штучних перешкод та забезпечення стабільної роботи маршруту в обмін на грошову винагороду.

Передача грошей відбулася під час особистої зустрічі в адміністративній будівлі. За даними правоохоронців, процес контролювали оперативні служби. Одразу після отримання обумовленої суми посадовця затримали.

Фігуранту вже повідомили про підозру в одержанні неправомірної вигоди. Прокурори звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, під час обшуків у чиновника вилучили значні суми готівки в різній валюті. Загальний обсяг вилучених коштів становить майже 5,9 мільйона гривень. Слідство перевіряє походження цих грошей та можливу причетність посадовця до інших епізодів корупційної діяльності.

Правоохоронці наголошують, що досудове розслідування триває, встановлюються всі обставини справи та можливі спільники.

На Львівщині правоохоронні органи розкрили масштабну шахрайську схему, пов’язану з привласненням державних виплат, призначених військовослужбовцю, який перебував у російському полоні. За даними слідства, майже 3,8 мільйона гривень незаконно отримав рідний син військовослужбовця, використавши підроблені документи та фальсифіковані довідки.

Як зазначили у Львівській обласній прокуратурі, 47-річний військовий у квітні 2022 року потрапив у полон, і відповідно до чинного на той час законодавства право на отримання грошового забезпечення та матеріальної допомоги мали лише члени сім’ї, які фактично проживали разом із військовослужбовцем. Проте слідчі встановили, що син військового навмисно подавав документи, які створювали враження законного права на виплати, тоді як фактично він не проживав із батьком і не мав законних підстав для отримання коштів.

Через два роки, у липні 2024-го, 22-річний син військового звернувся до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щоб оформити виплати. Для цього він подав пакет документів, серед яких була довідка з неправдивими відомостями про спільне проживання з батьком.

Насправді ж, за даними слідства, чоловіки тривалий час мешкали окремо. Попри це, у квітні 2024 року староста округу видала офіційний документ, у якому зазначила, що вони проживають разом, хоча достеменно знала, що це не відповідає дійсності.

Саме ця довідка стала однією з підстав для нарахування коштів. Упродовж 2024 року підозрюваний отримав понад 3,8 млн грн грошового забезпечення та різних видів матеріальної допомоги. Отримані кошти він витратив на власний розсуд.

Схему викрили після того, як у березні минулого року військовослужбовець повернувся з полону і з’ясував, що частина передбачених йому виплат відсутня.

Наразі синові повідомлено про підозру у шахрайстві та використанні завідомо підробленого документа. За клопотанням сторони обвинувачення суд наклав арешт на його квартиру та банківські рахунки.

Щодо старости, яка видала довідку з неправдивими даними, обвинувальний акт уже перебуває на розгляді суду.

Орієнтовна довжина (наприклад, 300–500 слів, 1000 слів).

Стиль: інформаційний, рекламний, науково-популярний, блоговий тощо.

У своїй декларації Андрій Морар не зазначив апартаменти, офісні приміщення, земельні ділянки, магазини та іншу нерухомість. Серед них — офіс у Білгород-Дністровському вартістю близько 1,9 млн грн та апартаменти в тому ж районі приблизно за 1,8 млн грн.

Варто зазначити, що наразі в суді розглядаються ще дві кримінальні справи щодо Морара: за недостовірне декларування майна на суму 83 млн грн та за зловживання впливом на суддю з метою ухвалення рішення на свою користь.

За клопотанням прокуратури Андрій Морар перебуває під вартою, слідство триває.

У Вінницькій області слідчі органи встановлюють обставини можливого втручання в електронну систему обліку навчання майбутніх водіїв. У центрі уваги — діяльність керівника автошколи ТОВ «Автоплюс-К», що працює у місті Калинівка. Правоохоронці вважають, що посадовець міг бути причетним до внесення недостовірної інформації про проходження практичних занять із водіння.

За матеріалами досудового розслідування, упродовж періоду з квітня 2023 року по 2024 рік директор автошколи, ймовірно, систематично вносив неправдиві відомості до спеціалізованої інформаційної системи «АРМ «Автошкола». Ця платформа використовується для фіксації навчального процесу, зокрема теоретичних і практичних занять курсантів, які готуються до отримання водійських посвідчень.

Слідство встановило, що один із інструкторів з 2021 року працює адміністратором у Калинівській міській раді і фізично не міг проводити заняття. Попри це, у системі відображалося, що він навчав курсантів. Аналогічні записи, за даними правоохоронців, вносилися і щодо ще чотирьох інструкторів.

Усі недостовірні відомості підтверджувалися електронним цифровим підписом директора закладу. Це дозволяло учням формально виконати вимоги програми підготовки, скласти іспити в сервісному центрі МВС та отримати посвідчення водія без проходження необхідної кількості практичних занять.

Правоохоронці вважають, що такі дії могли створювати ризики для безпеки дорожнього руху, адже на дороги могли виїжджати водії без належної підготовки.

Руслану Семенюку повідомлено про підозру за ч. 1 та ч. 3 ст. 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією, що обробляється в електронних системах). Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Слідство триває.

В Одесі співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність двох правоохоронців, яких підозрюють в організації схеми незаконного збагачення за рахунок військовозобов’язаних громадян. За даними слідства, посадовці використовували своє службове становище для тиску на людей та отримання від них грошових коштів.

Слідчі встановили, що підозрювані пропонували «вирішити питання» з уникненням проблем, пов’язаних із мобілізаційними процедурами, за певну суму грошей. У разі відмови громадян сплачувати хабар, їм погрожували створенням штучних перешкод, зокрема прискореним притягненням до відповідальності або іншими негативними наслідками.

Вартість таких «послуг» становила від 2 тисяч доларів і залежала від фінансових можливостей водія. Фактично йшлося про плату за те, щоб уникнути доставлення до ТЦК.

Співробітники ДБР затримали обох фігурантів одразу після отримання коштів від одного з водіїв. Гроші були передані під контролем правоохоронців у межах документування злочину.

Затриманим повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди службовою особою. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває, слідчі встановлюють повне коло осіб, які могли бути причетні до функціонування схеми.

У Російській Федерації до судового розгляду, пов’язаного з багатомільярдними фінансовими зобов’язаннями, залучили Єлизавету Ющенко — колишню невістку третього президента України Віктора Ющенка. Судовий спір стосується боргу її колишнього чоловіка, а сама справа має складний і резонансний характер через значні суми та публічний статус фігурантів.

За наявною інформацією, російські кредитори намагаються з’ясувати коло осіб, які можуть бути опосередковано пов’язані з фінансовими операціями боржника. У цьому контексті ім’я Єлизавети Ющенко з’явилося серед учасників процесу, хоча вона не є основною стороною конфлікту. Йдеться про перевірку можливих майнових або фінансових зв’язків, що могли існувати під час шлюбу.

Після спливу строків повернення боргу кредитор заявив, що отримав лише часткову компенсацію. Водночас подружжя ініціювало розлучення та уклало шлюбний контракт. У Росії це розцінили як можливу спробу перерозподілу майна з метою мінімізувати фінансові зобов’язання. У суді вимагають стягнути понад 1,3 млрд рублів разом із відсотками.

Спочатку відповідачем у справі був лише Єфімцев. Однак суд першої інстанції визнав боргові зобов’язання спільними для подружжя та залучив до процесу і Єлизавету Ющенко. Таким чином, її можуть визнати солідарною боржницею.

Сама Ющенко заперечує претензії. Вона наполягає, що відповідно до умов шлюбного договору все цінне майно перейшло колишньому чоловікові, а отже вона не має нести відповідальність за його фінансові зобов’язання. Рішення суду сторона захисту планує оскаржити в апеляційній інстанції.

Публічних коментарів від представників родини Ющенка або української сторони наразі немає.