Події

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело обшук у квартирі генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки України. За інформацією, отриманою від видання «Бабель» з посиланням на власні джерела, обшук відбувся у вівторок, і його проводили співробітники ДБР у межах розслідування певної справи, деталі якої поки що не розголошуються.

На момент проведення обшуку самого Валерія Кондратюка вдома не було. Правоохоронці застали лише його родичів, що підняло нові питання про те, чи був генерал-лейтенант дійсно в курсі дій слідчих. Декілька джерел повідомили, що обшук стосувався розслідування певних справ, однак жодних офіційних заяв від ДБР щодо підстав для проведення таких заходів поки що не було оприлюднено.

Наразі немає офіційної інформації, у межах якого саме провадження проводяться слідчі дії. Журналісти звернулися до ДБР за коментарем, але відповіді поки що немає.

Валерій Кондратюк очолював Службу зовнішньої розвідки України у 2020–2021 роках. До цього він працював заступником глави Адміністрації президента України (2016–2019), а також керував Головним управлінням розвідки Міністерства оборони. Раніше він обіймав посаду керівника Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Ім’я Кондратюка неодноразово згадувалося у зв’язку з реформами у сфері розвідки та нацбезпеки. Однак наразі невідомо, чи пов’язані дії ДБР саме з його попередньою службовою діяльністю.

Юлія Полтавець, колишня співробітниця юридичного департаменту Одеської міської ради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка змінила своє ім’я на Аміна, намагається отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань (ДБР). Її кандидатура привернула увагу не тільки через професійний бекграунд, але й завдяки певним суперечливим моментам, які викликали питання щодо її фінансових активів.

Аналіз декларації Полтавець виявив наявність значного майна, включаючи кілька об’єктів нерухомості та інших активів, що можуть викликати сумніви з огляду на її попередню службу в державних установах. За документами, вона володіє чотирма об’єктами нерухомості, що є непростим для пояснення, враховуючи її попередні доходи. Така ситуація не залишилась поза увагою громадськості, і підняті питання про походження цього майна вже стали предметом обговорення в юридичних колах та серед правозахисних організацій.

житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

Учора ввечері до поліції надійшло повідомлення про виявлення 13-річної дівчинки без ознак життя в місті Мена Чернігівської області. Попередньо встановлено, що вона покінчила життя самогубством шляхом повішання у своєму помешканні. Ця трагедія вразила місцеву громаду і викликала глибоке занепокоєння серед батьків та фахівців, адже таке рішення дуже рідко приймають діти цього віку.

На місце події оперативно прибули слідчо-оперативні групи ГУНП Чернігівської області, а також співробітники ювенальної превенції Корюківського райвідділу. Поліція почала розслідування, щоб з’ясувати всі обставини події. Наразі основною версією є самогубство, однак правоохоронці продовжують працювати над встановленням точних причин, які могли призвести до такого страшного вчинку.

Відомості про трагічний випадок внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України із приміткою «самогубство».

Правоохоронці наразі проводять повне досудове розслідування, досліджуючи всі обставини трагедії та збираючи необхідні свідчення.

Місцева громада та освітні установи висловлюють співчуття родині та звертають увагу на важливість профілактики психологічних проблем серед дітей та підлітків.

Броварська окружна прокуратура завершила досудове розслідування та скерувала до суду обвинувальний акт щодо депутата Зазимської сільської ради Броварського району Київської області. Окрім депутатського мандата, він також обіймає посаду спеціаліста-землевпорядника у тій самій раді, що, за даними слідства, створювало передумови для зловживання службовим становищем.

За інформацією, оприлюдненою НАЗК і підтвердженою прокуратурою, посадовцю інкримінують незаконне збагачення, передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що депутат отримав активи та доходи, які суттєво перевищують його офіційні прибутки та не мають підтвердженого законного походження.

Досудове розслідування підтвердило висновки Національного агентства з питань запобігання корупції. З’ясувалося, що близькі особи депутата за його дорученням набули необґрунтовані активи на суму близько 29,8 млн гривень.

Якщо вину депутата буде доведено в суді, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю протягом трьох років.

Справу вже передано на розгляд суду, і вона може стати показовою в боротьбі з незаконним збагаченням серед місцевих депутатів.

Сьогодні, 24 вересня, у світі та в Україні відзначають кілька важливих подій, що охоплюють різні сфери — від церковних свят до міжнародних ініціатив, спрямованих на охорону навколишнього середовища та розвиток науки. Однією з таких подій є вшанування пам’яті святої первомучениці та рівноапостольної Текли.

Текля, що народилася в Іконії (сучасна територія Туреччини), є однією з перших жінок-християн, чия історія стала символом сили віри і незламності духу. Вона прийняла християнство під впливом проповіді апостола Павла, що стало вирішальним моментом у її житті. Відмовившись від шлюбу, Текля присвятила своє життя служінню Христу.

У народі 24 вересня відоме під назвою Заревниці, бо саме в цей період небо часто сяяло яскраво-червоними світанками та заходами сонця. Традиції й прикмети цього дня наголошували на зміні погоди. Якщо йшов дощ — чекали на мокру осінь, сильний вітер віщував хуртовини взимку, а лелеки, що не відлетіли, вважалися ознакою теплої тривалої осені.

Вважалося, що цього дня не можна починати нові справи, сваритися чи позичати гроші. Заборони були пов’язані з вірою у збереження миру та добробуту в родині.

Окрім церковного календаря, 24 вересня має й міжнародне значення. Цього дня відзначають Всесвітній день горили — започаткований 2017 року, щоб привернути увагу до збереження цих тварин. Також у світі проводять заходи до Всесвітнього дня досліджень раку, спрямованого на підтримку науки та онкологічних досліджень.

Крім того, святкують Всесвітній день шкільного молока, започаткований під егідою ФАО, аби підкреслити важливість здорового харчування дітей. Також 24 вересня припадає Всесвітній день проти патентів на програмне забезпечення та Міжнародний день караванника, що відзначає роботу людей у сфері транспортних перевезень.

Таким чином, 24 вересня поєднує у собі духовне, культурне й наукове значення, залишаючись днем, багатим на історичні, релігійні та міжнародні події.

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій із реєстрами нерухомості, яка діяла протягом кількох років та дозволяла незаконно змінювати характеристики об’єктів. Завдяки цим махінаціям недобросовісні власники отримували можливість штучно збільшувати площі приміщень, змінювати їхнє функціональне призначення й оформлювати незавершене будівництво як готове житло, уникаючи офіційних дозволів і перевірок.

Розслідування показало, що в селищі Пісочин об’єкт незавершеного будівництва площею понад 500 квадратних метрів був зареєстрований як повністю завершений будинок, після чого його площа «зросла» до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова невелика квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах перетворилася на трикімнатне житло площею 75 квадратів. Ще один приклад стосується гуртожитку на Харківському шосе, площа якого становила майже 6 тисяч квадратних метрів, але в реєстрах він «перетворився» на інший об’єкт із зовсім іншим призначенням.

Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, опинилися у центрі гучного скандалу. За матеріалами розслідування, вони можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів, яка діяла через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів.

За даними слідчих органів, до оборудки були залучені також керівники окремих регіональних митниць. Учасники групи створили розгалужену мережу компаній-«одноденок», через які здійснювалося документальне оформлення нібито імпорту дронів. Серед таких фірм фігурують ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші юридичні особи, зареєстровані на підставних осіб і фактично не ведучі господарської діяльності.

Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.