Події

Сьогодні стало відомо, що співробітники Тимчасових Центрів Комплектування (ТЦК) проводять активну перевірку військовозобов'язаних чоловіків, у тому числі і водіїв вантажівок, та видають їм повістки на військовий облік. Ця інформація надійшла з Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), яка заявляє про розгортання мобільних постів правоохоронними органами та регіональними центрами комплектування та соціальної підтримки перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Працівники цих установ проводять детальні перевірки документів у водіїв вантажних автомобілів, що перетинають кордон, та видавати їм повістки на з'явлення до ТЦК та Служби Призову для уточнення облікових даних. Додатково, прикордонники розширили зону до 5 км від кордону, де проводять додаткові перевірки статусу мобілізованих осіб.

Спільна діяльність силових структур призводить до утворення додаткових черг на кордоні, що викликає паніку серед працівників компаній, які здійснюють міжнародні перевезення. Це ускладнює логістику та може вплинути на довіру міжнародних замовників та надходження до бюджету країни.

ЄВА закликає до неурядових дій щодо законопроекту №10449 про мобілізацію, а також до ретельного розгляду можливостей бронювання працівників та уваги до ситуації на кордоні України.

У висновках можна відзначити, що введення мобільних пунктів тимчасового контролю (ТЦК) на дорогах України спричиняє значні перешкоди для водіїв вантажівок та інших осіб, що перетинають державний кордон. Ця діяльність також призводить до формування черг на кордоні, що може негативно позначитися на логістиці та економіці країни, а також викликати недовіру міжнародних партнерів.

Поряд з цим, пропонується ретельно розглянути можливості оптимізації процесу перевірок та бронювання працівників, які не мають критичного значення для функціонування економіки країни. Також важливо враховувати рекомендації неурядових організацій та бізнес-асоціацій з приводу розгляду законопроекту про мобілізацію та управління ситуацією на кордоні України.

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.

Вищий антикорупційний суд встановив заставу для фігуранта справи "Укренерго", але прокуратура не погоджується

Сьогодні, 2 лютого, Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що Вищий антикорупційний суд прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави для одного з фігурантів справи про завдання збитків компанії "Укренерго". За рішенням суду, директору приватного товариства встановлено заставу у розмірі 30,280 мільйона гривень. Цей фігурант визнаний учасником схеми з заволодіння електроенергією та легалізації коштів від її продажу.

Проте прокуратура не вважає це рішення достатнім і планує його оскаржити в апеляційному порядку. За інформацією від прокурора, планується наполягати на заставі у розмірі 300 мільйонів гривень для підозрюваного.

Не згадується ім'я фігуранта справи, але в січні Національне антикорупційне бюро оголосило розслідування щодо можливого заволодіння електроенергією "Укренерго", що призвело до збитків у розмірі 716 мільйонів гривень. Одним із підозрюваних є представник групи "Приват" Михайло Кіперман, якого звинувачують у розтраті майна та відмиванні коштів.

У висновках можна відзначити наступне:

• Застосування застави: Вищий антикорупційний суд вирішив застосувати запобіжний захід у вигляді застави для фігуранта справи "Укренерго". Розмір застави встановлено у 30,280 мільйона гривень з метою уникнення можливого виходу підозрюваного з-під контролю правосуддя.

• Незгодження прокуратури: Прокуратура не приймає таке рішення за достатнє і планує його оскаржити в апеляційному порядку. Прокурор має намір наполягати на збільшенні розміру застави до 300 мільйонів гривень, щоб забезпечити ефективний запобіжний захід.

• Не розголошення особи фігуранта: У статті не наводиться ім'я фігуранта справи, зберігається конфіденційність щодо його особи.

• Інше розслідування "Укренерго": Зазначається, що в січні Національне антикорупційне бюро розпочало розслідування можливого заволодіння електроенергією "Укренерго" з збитками у розмірі 716 мільйонів гривень. Однак ім'я фігуранта цього розслідування не розголошується.

В цілому, стаття відображає важливі аспекти розслідування справи "Укренерго", а також незгоду прокуратури із застосуванням застави, що буде піддано апеляційному розгляду.

У Кіровоградській області Суд призначив вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. За інформацією Єдиного реєстру судових рішень, подія відбулася у серпні 2022 року. За обвинуваченням, посадовець отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень від військовозобов’язаного безпосередньо в своєму службовому кабінеті. За отримані кошти вплинув на хірурга лікарні, щоб той видав довідку про тимчасову непридатність чоловіка до служби на 6 місяців.

Початково кваліфікація злочину передбачала ст. 368 Кримінального кодексу України, що загрожувало начальнику ТЦК до 12 років позбавлення волі та штраф у 10 тисяч гривень. Проте пізніше обвинувачення перекваліфікували на ст. 369-2 ККУ — зловживання впливом. Зауважте, що це стандартна практика у подібних справах, коли йдеться про вплив на іншу посадову особу, а не безпосереднє зловживання службовими обов’язками.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором. Згідно з судовим рішенням, вирішили покарати його штрафом у розмірі 85 тисяч гривень і позбавленням права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки.

У Кіровоградській області суд виніс вирок начальнику ТЦК, звинуваченому у зловживанні службовим становищем. Чоловік отримав хабар у розмірі 40 тисяч гривень та вплинув на видання лікарем довідки про тимчасову непридатність військовозобов’язаного до служби. Початково кваліфікація статті 368 ККУ передбачала серйозні покарання, проте згодом злочин перекваліфікували на статтю 369-2 ККУ — зловживання впливом.

Підсудний визнав свою провину і уклав угоду з прокурором, за якою йому доведеться сплатити штраф у сумі 85 тисяч гривень і бути позбавленим права обіймати посади, пов'язані із призовом громадян на строкову військову службу, на три роки. Ця справа вказує на те, що влада приділяє увагу боротьбі з корупцією і зловживанням владою, а також прагне покладатися на судову систему для вирішення подібних правопорушень.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка у зв’язку із найбільшим зафіксованим хабарем в історії України. Бахматюка звинувачують у наданні хабаря у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. За результатами досудового розслідування встановлено, що протягом 2015-2016 років Насіров отримав від Бахматюка $5,5 млн та 21 млн євро в еквіваленті 722 млн гривень. Це було частиною схеми, де бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість у розмірі понад 3,2 млрд гривень для своїх компаній. Насірову загрожує від 8 до 12 років ув'язнення, а Бахматюку — від 5 до 10 років. Розслідування оголошено 2 лютого, і матеріали стосовно Бахматюка відокремлено в окреме кримінальне провадження.

Висновки статті свідчать про важливий етап у боротьбі з корупцією в Україні. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) внесли до суду справу щодо власника агрохолдингу “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка за фактом найбільшого задокументованого хабара в історії України. За обвинуваченням, Бахматюк передав хабар у розмірі 722 млн гривень ексглаві Державної фіскальної служби Роману Насірову та його раднику. Досудове розслідування, завершене в травні 2023 року, розкрило, що це була частина схеми, в якій бізнесмен надавав хабар у обмін на компенсацію податку на додану вартість для своїх компаній. Розслідування оголошено в п'ятницю, 2 лютого, що свідчить про системну роботу українських антикорупційних органів у виявленні та припиненні корупційних схем на найвищому рівні.

Суд антикорупційної юстиції: Відсторонений керівник Міноборони Нахкура обов'язково дотримуватиметься запобіжних заходів

Суддя Вищого антикорупційного суду, Катерина Сікора, прийняла рішення щодо заходів безпеки для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від посади в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи включають особисте зобов'язання не покидати межі Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, обмеження у спілкуванні та обов'язок здачі закордонних паспортів та носіння електронного засобу контролю.

Рішення було ухвалено 2 лютого після часткового задоволення клопотання детектива НАБУ. Важливо відзначити, що суд відхилив альтернативу тримання під вартою, яка передбачала заставу у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Розслідування справи про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони розкриває важливі деталі, зокрема стосовно Тоомаса Нахкура, який згідно зі слідством не виконав обов'язки перевірки та контролю постачання мін, порушуючи законодавство та контракт.

Наприкінці, суд визначив обов'язок Нахкура передоплатити за угодою і рішенням 1,34 мільярда гривень, що становить 97% від загальної суми договору. Захист вказує на обмежену компетенцію Нахкура, але розслідування продовжує розкривати подробиці справи.

У висновках можна виділити, що суд антикорупційної юстиції прийняв рішення про запобіжні заходи для Тоомаса Нахкура, якого відсторонили від виконання обов'язків в.о. директора Департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння та військової техніки Міноборони. Заходи безпеки включають особисте зобов'язання не покидати Київ без дозволу відповідних слідчих, прокурорів чи суду, обмеження у спілкуванні та здачу закордонних паспортів.

Суд відмовився від тримання Нахкура під вартою, пропонуючи альтернативний запобіжний захід у вигляді особистих зобов'язань. Важливим аспектом є відмова суду від запропонованої застави у розмірі понад 268 мільйонів гривень.

Справа про можливе розкрадання суми понад 1,5 мільярда гривень в Міністерстві оборони деталізує порушення Тоомасом Нахкуром обов'язків щодо контролю та перевірки постачання мін, які мали б бути поставлені Збройним Силам. Згідно зі слідством, ці дії призвели до необхідності передоплати великої суми в розмірі 1,34 мільярда гривень.

Висновки зазначають, що суд продовжує вивчати іншого фігуранта справи, колишнього керівника Департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва, підкреслюючи значущі аспекти розслідування та необхідність дотримання високих стандартів антикорупційної юстиції.

Корупційний Скандал на Київщині: Посадовицю з Броварського Району Підозрюють у Махінаціях з Закупівлею Військових Причепів

У рамках розслідування прокуратури Київської області виявлено, що посадовиця однієї з міськрад у Броварському районі може бути причетною до закупівлі автомобільних причепів для військової частини за завищеними цінами. Збитки від цих махінацій оцінюються майже у півмільйона гривень. За даними слідства, підозрювана вже стала об'єктом кримінальної справи, а їй може загрожувати до шести років ув'язнення.

Зазначено, що у червні 2023 року підозрювана оформила документи, за якими міська рада придбала два автомобільні причепи для потреб військової частини за завищеними цінами. За результатами судово-економічної експертизи встановлено, що громаді завдано збитків на суму майже півмільйона гривень, що є половиною вартості укладеного договору.

Пресслужба зазначила, що підозрювана вже повідомлена про підозру, а також подані клопотання про її відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розгляд справи набуває особливого значення в контексті боротьби з корупцією на місцевому рівні.

Висновки з даної статті можуть бути наступними:

• Корупційні практики в органах влади: Стаття свідчить про наявність корупційних схем в одній з міських рад на Київщині, де посадовиця підозрюється у закупівлі причепів за завищеними цінами для військових потреб.

• Розмір завданих збитків: Зазначена особа, за даними слідства, спричинила майже півмільйона гривень збитків громаді в результаті укладення договору із завищеними цінами на військові причепи.

• Юридична відповідальність: Підозрюваній загрожує до шести років ув'язнення, що свідчить про серйозні юридичні наслідки корупційних дій.

• Застосування запобіжних заходів: Уповноважені посадові особи ініціювали процес відсторонення підозрюваної від посади та визначення їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про серйозні наміри уникнення тисків на слідство.

В цілому, стаття розкриває необхідність ефективного протидії корупції на місцевому рівні та важливість судового розгляду справ, що стосуються зловживань у владних структурах.

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про вдалий розгортання спецоперації, спрямованої на припинення діяльності агентурної мережі російської Федеральної служби безпеки (ФСБ) на території України. Серед затриманих осіб – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Згідно з інформацією, отриманою під час розслідування, затримані передавали розвіддані про українські військові об'єкти та енергетичні об'єкти до російської сторони. Один із затриманих, колишній співробітник зовнішньої розвідки, виявився завербованим ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав важливу інформацію про стратегічні об'єкти. Інші члени групи здійснювали шпигунські операції, збираючи дані про військові та інфраструктурні об'єкти. Відзначимо, що ФСБ використовувала загрози вбивства сімей затриманих та виплачувала грошову винагороду за виконані завдання. Наразі всі затримані перебувають під вартою та можуть бути притягнуті до відповідальності за державну зраду згідно з Кримінальним кодексом України. Цей випадок став ще одним підтвердженням спроби російських спецслужб проникнення та дестабілізації ситуації в Україні.

Українська Служба безпеки оголосила про проведення успішної спецоперації, під час якої затримала агентурну мережу Федеральної служби безпеки Росії на своїй території. У результаті операції було затримано п'ять осіб, серед яких – колишні та нинішні співробітники українських спецслужб. Затримані звинувачені у передачі розвіддані про оборонні та стратегічно важливі об'єкти до російської сторони. Один із затриманих був завербований ФСБ ще до початку агресії Росії проти України та передавав секретну інформацію про об'єкти ядерної енергетики. Цей випадок підтверджує спроби російських спецслужб втручання в справи України та загрозу її національній безпеці.