Події

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.