Події

Заступниця керівника відділу Київської митниці Тетяна Овдієнко опинилася під пильним оком громадськості після того, як її декларація про майновий стан потрапила в поле зору антикорупційних медіа. У документах зазначено, що посадовиця отримала значні грошові подарунки, суми яких майже зрівнялися з офіційним річним доходом її родини. Це викликало низку запитань щодо прозорості таких фінансових операцій, оскільки значна частина цих коштів не є відомою громадськості.

Крім цього, в декларації Тетяни Овдієнко вказано наявність нерухомості в Борисполі, Київська область. Однак цей об'єкт заслуговує на особливу увагу: квартира площею 42,6 м² була придбана за 200 тисяч гривень у вересні 2017 року, що значно нижче за ринкову вартість подібного житла на той час. Формально власницею є сама Тетяна Овдієнко, проте право проживати в квартирі також мають її чоловік, Олександр Сердюк, та син.

Чоловік декларантки володіє одразу трьома земельними ділянками в селі Сергіївка Прилуцького району Чернігівської області. Усі вони куплені 20 лютого 2023 року:

дві ділянки площею 5,65 га кожна (задекларована вартість — по 155 тис. грн);

одна ділянка площею 1,4 га (38 тис. грн).Загалом ідеться про понад 12 гектарів землі. У документі вказано, що земля приносить дохід через оренду, але немає детальної інформації про її фактичне використання чи врожайність. Це важливий момент, бо такі площі часто оформлюють не для «городу», а як актив.

Із рухомого майна сім’я декларує лише один автомобіль — Toyota Camry 2016 року випуску. За даними декларації, авто було придбане 4 січня 2022 року чоловіком чиновниці за 170 тис. грн. Це заявлена вартість угоди.

Сукупний офіційний дохід родини за 2024 рік становить 241 тис. грн.Основний дохід — зарплата чоловіка у держпідприємстві «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”»: 114 тис. грн на рік. Додатково він отримав 26 тис. грн за здачу майна в оренду (ТОВ «Агрікор Холдинг») та ще 16 тис. грн зарплати за сумісництвом у ТОВ «Агро-Картель».

І саме на цьому фоні виникає те, що привернуло увагу антикорупційних журналістів: готівкові «подарунки».

Тетяна Овдієнко задекларувала 40 тис. грн подарунку від свого батька, Володимира Борисовича Овдієнка.

Її чоловік задекларував 35 тис. грн подарунку від свого батька, Івана Михайловича Сердюка.

Разом — 75 тис. грн «подарованих коштів» від родичів. Ці гроші — майже третина від загального задекларованого доходу сім’ї за рік і, зауважимо, перевищують офіційний особистий дохід самої чиновниці. Саме ця пропорція викликає питання в антикорупційників: наскільки економічно реалістично, що батьки дарують десятки тисяч гривень готівкою в умовах війни, і чи не є це способом легалізувати сторонні надходження.

Ще один нюанс — ліквідні активи. У декларації вказано не лише нерухомість і землю, а й наявність істотних грошових запасів у родини. Це важливо з точки зору антикорупційного аналізу, тому що на фоні скромних задекларованих доходів утримання житла, землі понад 12 гектарів і авто бізнес-класу виглядає фінансово напруженим без додаткових джерел. Саме тому журналісти та антикорупційні ініціативи говорять про ймовірні «приховані доходи» або використання родичів як формальних дарувальників.

Тетяна Овдієнко — не топ-політик національного рівня, а чиновниця митниці. Але саме митниця — одна з найчутливіших до корупції ланок держави під час війни: це і контроль потоків товарів, і специфіка ухилення від податків, і контрабанда. Будь-яка невідповідність способу життя доходам у таких посадовців цікавить і суспільство, і правоохоронців.

Формально подарунки від батьків можна декларувати і це не заборонено. Проблема починається там, де «подарунок» стає інструментом, щоб пояснити походження готівки, яка не виглядає співмірною офіційній зарплаті. Особливо коли мова не тільки про кеш, а й про землю в десятки гектарів і авто бізнес-класу, куплене незадовго до або під час повномасштабної війни.

На тлі загального тиску на корупцію в держсекторі й тренду на перевірку статків посадовців (у т.ч. через воєнний стан і суспільний запит на прозорість) такі декларації стають не просто формальністю, а потенційним приводом для перевірок активів родини.

Служба безпеки України проводить розслідування стосовно організованої схеми легалізації незаконних доходів, що діяла через систему державних закупівель. За інформацією слідства, ключовим фігурантом є бізнесмен Олег Мітрохін, який налагодив контроль над низкою компаній. Серед них – ТОВ «НАШ ІМПОРТ», ТОВ «МІК», ТОВ «ЮГСТАЛЬ» та ТОВ «ПАКОПТТОР», через які здійснювалася фіктивна участь у тендерах та завищення вартості поставок.

За попередніми даними, підприємства, підконтрольні Мітрохіну, вигравали державні тендери завдяки підробленим документам та створенню штучної конкуренції. Частина коштів, отриманих від державних замовлень, поверталася у вигляді готівки або перераховувалася на рахунки підставних осіб, що дозволяло приховувати походження доходів. Слідчі СБУ наразі працюють над встановленням повного кола учасників схеми та сум, які могли бути легалізовані незаконним шляхом.

Механізм схеми полягав у формально прозорих, але контрольованих процедурах закупівель. Заздалегідь визначених переможців обирали, відхиляючи дешевші та економічно вигідні пропозиції. На підставі підроблених сертифікатів якості оформлювали акти приймання товарів неналежної якості, а вартість договорів систематично завищувалась.

Слідство також досліджує джерела походження коштів, коло підконтрольних компаній та роль довірених осіб Мітрохіна у реалізації схеми. Крім того, перевіряється причетність представників податкових, митних і банківських структур, а також посадовців Міністерства оборони, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.

Виявлені факти свідчать про системну організацію та масштабні втрати державних коштів, що підкреслює необхідність посилення контролю за держзакупівлями та прозорості процедур.

На Вінниччині поліція розкрила злочинну групу, яка організувала шахрайську діяльність із цифровими активами. Зловмисники створили декілька Telegram-каналів, де поширювали неправдиву інформацію про «вигідний обмін» криптовалюти та нібито легальну перевірку цифрових активів. Ці повідомлення мали на меті переконати користувачів передавати свої кошти, які потім привласнювалися шахраями.

За даними слідства, серед потерпілих опинився громадянин Німеччини. У його випадку шахраї заволоділи криптоактивами на суму 60 тисяч USDT, що приблизно відповідає 60 тисячам доларів США або близько 2,5 мільйона гривень. Поліцейські зазначають, що злочинці діяли дуже організовано, використовуючи популярні месенджери та обіцянки швидкого прибутку, щоб створити враження легітимності своїх пропозицій.

Під час обшуків за адресами фігурантів та в їхніх автомобілях правоохоронці вилучили майже 60 тисяч доларів готівкою, 48 тисяч гривень, два авто, комп’ютерну техніку, банківські картки, SIM-картки та чорнові записи. Усе це долучено як докази.

Слідчі вже оголосили підозри за кількома статтями: ч. 3 і ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (шахрайство в особливо великих розмірах, вчинене групою осіб) та ч. 2 ст. 361 (несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем). Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Фігурантам обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Досудове розслідування триває.

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.

Поблизу села Домажир, що неподалік Львова, у суботу, 25 жовтня, стався черговий прорив на магістральному водогоні. Надзвичайна ситуація виникла всього через кілька годин після завершення попереднього ремонту на цій самій ділянці, який проводили спеціалісти «Львівводоканалу». Унаслідок повторної аварії значна частина мешканців західних районів міста знову залишилася без водопостачання.

За попередньою інформацією, вранці ремонтні бригади успішно відновили пошкоджену ділянку труби та розпочали наповнення системи. Однак під час запуску водогону на насосних станціях зафіксували різке падіння тиску — у Домажирі стався новий прорив, цього разу на іншій частині трубопроводу. Фахівці припускають, що причиною інциденту могла стати зношеність магістралі або різкий перепад тиску після запуску системи.

Перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко повідомив, що витік стався по інший бік річки від попереднього місця аварії. На місце виїхали аварійні бригади, керівництво «Львівводоканалу» та представники міської ради.

У комунальному підприємстві зазначили, що зіткнулися з наймасштабнішим викликом за останні десятиліття:

«Такої ситуації, коли частина міста залишається без води три доби поспіль, не пригадують навіть ветерани нашого підприємства», — заявили у «Львівводоканалі».

Ремонтники працюють цілодобово, багато хто без відпочинку вже другу добу. У компанії закликали львів’ян поставитися з розумінням до ситуації і не звинувачувати працівників, які роблять усе можливе, щоб стабілізувати водопостачання.

Нагадаємо, що 23 жовтня через попередню аварію на водогоні діаметром 600 мм у Домажирі без води залишилися близько 160 вулиць Львова та 13 навколишніх сіл.

У Одесі триває активне розслідування обставин смерті відомого бізнесмена, забудовника та інвестора Аднана Ківана. Правоохоронці офіційно повідомили про підозру двом лікарям приватного медичного закладу, де він проходив лікування від онкологічного захворювання. За інформацією Офісу генерального прокурора та Національної поліції, Ківан перебував на лікуванні у клініці з травня по жовтень 2024 року, а помер 28 жовтня того ж року. Хоча в офіційних заявах ім’я пацієнта не було озвучено, низка ЗМІ підтвердили, що йдеться саме про бізнесмена Аднана Ківана, чия смерть вже викликала широкий резонанс в суспільстві.

На даний момент, слідчі органи детально вивчають обставини лікування та медичні дії, що могли призвести до летального результату. Однією з головних версій є можливі недоліки у наданні медичних послуг, які можуть бути причиною його смерті. Проте, офіційні заяви не розкривають усіх деталей справи, що лише підігріває цікавість громадськості та медіа.

Висновки судово-медичної експертизи виявили, що смерть була умовно попереджуваною: за умови своєчасної діагностики, належної оцінки стану і лікування пацієнт міг би прожити довше. Лікарі, за версією слідства, допустили грубі порушення медичних протоколів, що призвело до розвитку сепсису і смерті хворого.

Підозри оголошено лікарю-хірургу та онкологу приватної клініки. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки — стаття 140 Кримінального кодексу України. Медикам загрожує до двох років позбавлення волі та заборона обіймати посади строком до п’яти років.

Слідство готує клопотання про цілодобовий домашній арешт і тимчасове відсторонення підозрюваних від роботи.

Нагадаємо, Аднан Ківан — уродженець Сирії, власник KADORR Group, був одним із найбагатших людей України. У 2021 році він займав 42 місце у рейтингу Forbes із капіталом близько 240 млн доларів. Його компанія збудувала десятки житлових комплексів в Одесі та Києві, зокрема серію будинків «Перлина», ЖК «Оазис» і бізнес-центр «Французький бульвар».

Система контролю над державними фінансами України наразі переживає серйозну кризу, що загрожує економічній стабільності та довірі до банківської сфери. Центральне місце у цьому процесі посідає «Банк Альянс», який останнім часом опинився в епіцентрі численних розслідувань, пов’язаних із відмиванням коштів та обслуговуванням інтересів великих бізнес-груп. Схеми, що використовуються, дозволяють окремим олігархам обходити законодавчі обмеження та уникати фінансової відповідальності, підриваючи фундаментальну функцію державного контролю над грошовими потоками.

Розкриття таких схем свідчить про системні проблеми у регулюванні фінансового сектору та низьку ефективність антикорупційних механізмів. Експерти зазначають, що ключова небезпека полягає у тому, що через вплив олігархів контроль держави над стратегічними ресурсами стає номінальним. Це створює не лише економічні, а й політичні ризики, адже великі фінансові групи здатні формувати власні пріоритети на шкоду національним інтересам.

Окремо розкрито зловживання «Банку Альянс» у взаємодії з державними структурами. У 2021 році банк виступив гарантом за договором ПрАТ «НЕК «Укренерго» з ТОВ «Юнайтед Енерджі», пов’язаним з Ігорем Коломойським, на суму 1,85 млрд грн. Після невиконання зобов’язань трейдера банк відмовився сплатити кошти, завдавши державі збитків понад 1,7 млрд грн. Розслідування НАБУ підтвердило незаконний відвід коштів через офшори, а колишня голова банку Юлія Фролова оголошена в розшук. Судові процеси затягуються, і відповідальні особи досі не понесли покарання.

Крім того, «Банк Альянс» був причетний до масштабної незаконної переказки коштів за кордон: лише за 2019–2020 роки через його канали вивели до Росії 6,5 млрд гривень.

Масив доказів щодо протиправної діяльності банку та причетності посадових осіб Національного банку передано до Офісу Генпрокурора України. Проте реальної реакції з боку правоохоронних органів поки що немає.

У Михайлівській громаді викрито одну з найбільших схем привласнення бюджетних коштів, призначених для облаштування захисних споруд цивільного захисту. За даними слідства, посадові особи Степівської сільської ради спільно з керівниками підрядних компаній незаконно заволоділи понад 47 мільйонами гривень, виділеними на будівництво та обладнання укриттів.

Розслідувачі наголошують, що зловживання службовим становищем полягало в укладенні договорів із підприємствами, що мали ознаки фіктивності. Додатково посадовці підписували акти виконаних робіт, які або не проводилися взагалі, або були здійснені частково, що дозволяло привласнювати виділені кошти без будь-яких фактичних підстав. За офіційними документами укриття нібито вводили в експлуатацію, тоді як насправді більшість споруд залишалися незавершеними або не облаштованими згідно з проєктною документацією.

Кримінальне провадження відкрито за №12025152260000308 від 13.09.2025 ВП №5 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Кваліфікація — ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки). Ця стаття передбачає відповідальність за дії посадових осіб, які використовують свої повноваження всупереч інтересам служби і завдають істотної шкоди державі.

За даними слідства, схема працювала так:– вартість робіт і матеріалів штучно завищували;– підписувалися фіктивні акти приймання робіт;– кошти з рахунків сільради перераховувалися на рахунки підконтрольних підрядних фірм;– далі гроші «чистили» через посередників, частково переводили в готівку і розносили по приватних рахунках.

Окремо перевіряється питання можливої змови. Слідчі встановлюють, чи діяли посадовці сільради й керівники підрядних організацій у координації, а також чи було негласне «кришування» з боку контролюючих органів, які мали би перевіряти стан робіт на укриттях і використання бюджетних коштів.

Контекст справи особливо чутливий: кошти виділялися на захисні споруди, які в умовах постійних повітряних загроз у Миколаївській області є критично важливими для шкіл, садочків і цивільної інфраструктури. Замість реального захисту громада на виході отримала бетон «на папері» і дірку в бюджеті.