Охорона здоров’я

Новопризначений директор департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації, Максим Бученко, став власником нового автомобіля Jetour X70 Plus 2025 року випуску. Вартість автомобіля становить 1,09 млн гривень, і ця покупка вже привернула увагу громадськості. За інформацією детективного бюро Absolution, угода була здійснена через ТОВ «Укравто на Кільцевій», що спеціалізується на продажу автомобілів.

Покупка сталася за допомогою двох великих платежів — перший у розмірі 436 тисяч гривень, а другий — 730 тисяч гривень. Важливо зазначити, що друга сума включала не тільки вартість самого автомобіля, але й пакет страхування «Повне КАСКО», що додається до транспортного засобу. Згідно з інформацією, оформлення кредиту на страхування також стало частиною угоди.

Бученко очолив департамент у червні цього року після звільнення попереднього керівника Руслана Світлого. Мер Києва Віталій Кличко призначив його тимчасово виконуючим обов’язки директора до 31 серпня.

Водночас чиновник раніше фігурував у кримінальних справах. У грудні 2024 року йому було вручено підозру щодо отримання ймовірно фіктивної інвалідності. Крім того, СБУ встановила, що в департаменті діяла багаторічна схема розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, надання допомоги громадянам з невиліковними хворобами та інші соціальні програми могли стати прикриттям для розпилу майже 57,7 млн гривень.

Наразі Бученко продовжує виконувати обов’язки директора департаменту, тоді як слідство щодо його можливої причетності до корупційних схем триває.

Згідно з останніми дослідженнями британського лікаря Симрана Діо, найбільш небезпечними для організму є не міцні спиртні напої, а газовані коктейлі та шампанське. Це виявилося через один важливий фактор — наявність вуглекислого газу в таких напоях. За словами фахівця, саме цей газ значно прискорює абсорбцію алкоголю в кров, що у свою чергу викликає швидше сп’яніння.

Ефект газованих напоїв, таких як джин-тонік, шампанське або будь-які коктейлі з бульбашками, може бути в кілька разів сильніший, ніж від звичних напоїв на основі міцного алкоголю, таких як горілка чи віскі. Це особливо небезпечно для тих, хто часто споживає алкоголь у таких формах, адже швидке потрапляння спирту в кров може призвести до різкого підвищення рівня алкоголю в організмі, що підвищує ризик інтоксикації.

Цікаво, що поширене переконання про небезпеку змішування різних видів алкоголю фахівець назвав міфом. З фізіологічної точки зору це не впливає на швидкість сп’яніння. Проблема, за його словами, радше у втраті самоконтролю: людина вживає більше, ніж зазвичай, і наслідки стають важчими.

Діо також порадив ніколи не пити на голодний шлунок. Дослідження свідчать, що в такому випадку концентрація алкоголю в крові може бути у чотири рази вищою, ніж після прийому їжі.

Медик підкреслив: навіть невелика доза спиртного може завдати шкоди, якщо організм не підготовлений. Тому важливо вживати алкоголь обережно, а від газованих напоїв варто бути особливо настороженим.

На західному кордоні України сьогодні стикаються дві різні реальності. З одного боку, уряд активно заявляє про наміри реформувати митницю, цифровізувати всі процеси, спростити контроль та посилити боротьбу з корупцією. Здається, що країна на шляху до прозорих і ефективних митних процедур. Однак з іншого боку, водії мікроавтобусів, місцеві підприємці та активісти, які щодня стикаються з реальними умовами на кордоні, вперто стверджують, що без неофіційних «абонементів» пройти митницю просто неможливо.

Про це повідомляє видання Антикор, яке звертає увагу на те, як часто в цих розмовах виникає ім’я Олега Федоровича Будза — начальника відділу митного контролю Львівської митниці. Важливо, що ця особа не є публічним політиком, не виступає на камерах і не дає інтерв’ю, але має значний вплив на митні процеси на заході країни.

Історія набуває ще більш цікавого відтінку, якщо поглянути в документи. Декларації, які щорічно подає Олег Будз, показують картину, далеку від скромного чиновницького побуту. Це великі суми готівки в доларах і євро, автомобілі представницького класу, доходи від бізнесу дружини й навіть згадки про подарунки в мільйонах гривень. Самі по собі ці цифри не доводять порушень закону, але вони впадають в око, коли їх співставляєш з офіційними доходами сім’ї. І в цьому полягає головна інтрига: наскільки прозоро й чесно складалося матеріальне становище сім’ї Будза?

Фігура Будза довгий час залишалася в тіні, поки в телеграм-каналах і регіональних публікаціях не почали з’являтися матеріали про схеми на кордоні. Автори стверджували, що частина мікроавтобусів проходить контроль швидше і без черги, а водії платять фіксовані суми в обмін на гарантоване «зелене» вікно. Саме в такому контексті прізвище начальника відділу митного оформлення Олега Будза стало символом «митного конвеєра». Проте офіційні документи малюють куди більш стриману картину. В Єдиному державному реєстрі декларацій НАЗК чітко зафіксовано, що Олег Будз обіймає посаду в системі Львівської митниці. Його щорічні звіти відображають зарплату, кілька автомобілів, банківські рахунки й грошові активи. Ключовий момент полягає в тому, що, починаючи з 2019 року, разом із деклараціями з’явилися дані про дружину Анну Коваль, чиї доходи від підприємницької діяльності значно перевищують зарплату чоловіка.

У декларації за 2024 рік, наприклад, вказано сукупний сімейний дохід у понад 3,5 мільйона гривень, з яких 2,38 мільйона становили доходи дружини від бізнесу. Вона ж вказана отримувачем зарплати в приватній компанії «Петро Карбо Хем» у розмірі понад пів мільйона гривень. На тлі цих доходів офіційна зарплата самого Будза в 623 тисячі виглядає куди більш скромно. Але більш вражають грошові активи: готівкові 160 тисяч доларів, 90 тисяч євро і майже півтора мільйона гривень, плюс – банківські залишки. У перерахунку на гривню це понад дванадцять мільйонів, що в три з половиною раза перевищує сукупний дохід сім’ї за рік.

Особливої уваги заслуговує декларація 2021 року, де зафіксований подарунок дружині Анні Коваль у розмірі понад 1,3 мільйона гривень. Від кого був цей подарунок і на яких умовах — питання залишається без відповіді, адже декларація фіксує лише сам факт отримання коштів. Про те, що цей «подарунок» чомусь не помітили правоохоронні органи, покликані такі речі відстежувати, скромно промовчимо. Навіщо пояснювати очевидні речі? Якщо в деклараціях Будза основну увагу привертає співвідношення доходів і активів, то у випадку його дружини — це поєднання офіційних заробітків і підприємницьких надходжень. Анна Коваль вказується як співробітниця комерційної компанії і одночасно як підприємиця, чиї доходи за один лише рік перевищують два мільйони гривень. Вона також фігурує власницею або користувачкою автомобілів преміумкласу, Audi Q7 2016 року і BMW X6 2021 року, причому останній вказаний у безоплатному користуванні, що само по собі виглядає незвично й вимагає документального підтвердження. Сам же Олег Будз їздить на старенькому «пасаті», як і належить зразковому чиновнику. Принаймні так написано в декларації. Що теж залишимо без коментарів.

Крім декларацій, ім’я дружини з’явилося і в судових хроніках. У жовтні 2024 року в реєстрі судових рішень зафіксовано справу про порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження автомобілів. У телеграм-каналах цю справу прямо пов’язують з Анною Коваль, проте публічний доступ до повного тексту рішення обмежений, і тому встановити прямий зв’язок поки неможливо. Тим не менш саме згадка прізвища в судових документах посилює увагу до її ролі в сімейній історії Будза. І навряд чи «Особа_1», зазначена в тексті Постанови Галицького райсуду Львова як «потерпіла», яка їздить на BMW X6, є повною однофамілицею Анни Вікторівни Коваль. Тож сумніватися в тому, хто ж їздить на «безоплатному» BMW X6, не доводиться.

У сукупності це створює образ сім’ї, чиї фінансові можливості значно вищі за середній рівень, навіть за мірками великих підприємців. Наявність великих сум готівкової валюти, дорогих «безоплатних» автомобілів і подарунків викликає закономірні питання: наскільки прозорі джерела цих коштів і чи співвідносяться вони з офіційними доходами? Особливо, якщо подивитися на декларації Олега Будза системно. Й порівняти цифри зростання його статків по роках. У 2015 році Олег Будз прийшов на митницю бідним. А в 2025 році вже став мільйонером. Втім, дивіться самі й робіть висновки самі. Скептики скажуть: що незвичайного в тому, що дружина митника веде успішний бізнес, а сім’я заробляє легально? Формально — нічого. У деклараціях все відображено, цифри збігаються, документи заповнені. Але підозри виникають не тільки тому, що йдеться про чиновника з чутливої сфери — української митниці. Вони підживлюються репутацією самої системи, де корупційні схеми десятиліттями вважалися нормою.

Розповіді перевізників і підприємців про «чорні каси», де щоденно збираються тисячі доларів готівкою, підтверджуються численними публікаціями й розслідуваннями про інші пости та інші прізвища. Будз в цій історії стає символом — фігурою, через яку суспільство намагається пояснити собі, як працюють старі механізми в новій реальності.

Складність ситуації погіршується мовчанням офіційних структур. Ні сам Будз, ні Львівська митниця, ні прокуратура не давали публічних коментарів з приводу звинувачень. Запити журналістів залишаються без відповіді. При цьому активісти і телеграм-канали продовжують публікувати списки співробітників, яких, на їхню думку, варто перевірити на предмет корупційної складової.

Ця тиша лише посилює недовіру. Коли в деклараціях фіксуються мільйони готівки, але слідчі органи не поспішають перевіряти джерела походження коштів, суспільство отримує сигнал: система досі закрита, а непідконтрольні схем можуть існувати й далі.

В історії з Олегом Будзом є все: офіційні документи, які демонструють значні активи сім’ї; декларації, де зазначено мільйони гривень доходів дружини; автомобілі, подарунки й валютні резерви; судове рішення, опосередковано пов’язане з дружиною. Все це — факти, зафіксовані у відкритих реєстрах. Є й інший бік — численні звинувачення в поборах і схемах на кордоні, які поки не знайшли документального підтвердження.

На стику цих двох реальностей і народжується розслідування. Воно не виносить вироки й не ставить остаточної крапки. Але воно фіксує очевидне: співвідношення доходів та активів сім’ї викликає запитання, що потребують уважної перевірки. Воно показує, що прізвище Будз звучить не випадково, а тому що символізує системну проблему.

Будз може бути лише частиною великої машини, яка роками налагоджувала неформальні правила. Можливо, його ім’я вкидають опоненти, щоб дискредитувати одну людину. Але якщо система не дасть відповідей, підозри будуть множитися.

Поки ж в сухому залишку – парадокс: офіційні доходи сім’ї за рік становлять трохи більше як три з половиною мільйона гривень, а задекларовані активи — понад дванадцять мільйонів. Є великі подарунки, дорогі автомобілі, валютні заощадження, і є мовчання з боку тих, хто зобов’язаний перевіряти подібні розходження. І в цьому мовчанні — головний сигнал суспільству: якщо система не зміниться, прізвища можуть бути різними, але результат залишиться тим же.

Вітамін B3, який також відомий як ніацин або вітамін PP, є одним із найважливіших компонентів, необхідних для нормального функціонування людського організму. Цей вітамін має безпосереднє відношення до роботи нервової та серцево-судинної систем, що робить його незамінним для підтримки загального здоров’я. Історично, ніацин був відкритий третім серед вітамінів групи B, і його друга назва «PP» походить від англійського терміну «Pellagra-Preventing factor», що вказує на його здатність запобігати пелагрі — захворюванню, яке проявляється ураженнями шкіри, порушенням роботи травної системи, слабкістю і депресією.

Однак користь ніацину не обмежується лише профілактикою пелагри. Ніацин є важливим учасником багатьох біохімічних процесів у організмі. Зокрема, він допомагає перетворювати вуглеводи на енергію, що є критично важливим для підтримки життєдіяльності клітин. Також він відіграє ключову роль у виробленні різних гормонів, таких як інсулін, кортизон та статеві гормони, що впливають на обмін речовин, стресову реакцію організму та репродуктивну функцію.

За рекомендаціями, дорослим потрібно близько 14 мг ніацину на добу жінкам і 16 мг чоловікам. Вагітним, жінкам у період годування та людям у відновленні після хвороб потреба може бути більшою.

Найкращими джерелами вітаміну B3 є:– печінка (порція яловичої печінки покриває майже всю добову норму),– куряче філе,– тунець і лосось,– нежирна свинина,– арахіс, авокадо, картопля,– зелений горошок і коричневий рис.

Збалансований раціон, що включає ці продукти, допоможе забезпечити організм необхідною кількістю ніацину щодня та уникнути серйозних проблем зі здоров’ям.

Гострий цистит, який часто розглядається лише як поширена інфекція сечових шляхів, може бути набагато більш серйозним симптомом, ніж зазвичай вважається. Нове дослідження, проведене вченими Лундського університету в Швеції, виявило, що цей захворювання може бути раннім сигналом розвитку урологічних видів раку. Для того, щоб дійти такого висновку, дослідники проаналізували медичні дані понад трьох з половиною мільйонів осіб віком від 50 років.

Згідно з результатами дослідження, яке охоплювало період з 1997 по 2018 рік, в Швеції було зафіксовано сотні тисяч випадків циститу. Однак важливим відкриттям стало те, що серед пацієнтів, які пережили інфекцію, значно частіше згодом виникали діагнози раку сечового міхура, нирок та інших органів сечостатевої системи. Особливо високий ризик розвитку раку спостерігався серед чоловіків, у яких також діагностували рак простати, яєчок та статевого члена.

Схожа картина спостерігалася і з іншими онкологічними захворюваннями. Чоловіки після перенесеного циститу мали значно вищі шанси на рак нирки чи простати, жінки — на рак нирки та деякі гінекологічні пухлини. Дослідники наголошують: такі цифри не означають, що кожен епізод циститу обов’язково завершиться онкологією. Йдеться радше про те, що інфекція може бути першим проявом прихованої хвороби або супутнім фактором, який полегшує її виявлення.

Науковці пояснюють: пухлини або навіть передракові зміни здатні послаблювати захист сечових шляхів і провокувати інфекції. Крім того, симптоми деяких видів раку можуть бути схожими на прояви циститу, що вводить в оману і пацієнтів, і лікарів.

Для медиків це дослідження є сигналом: навіть звичайний на перший погляд діагноз може приховувати серйозні ризики. Особливо уважними варто бути до пацієнтів середнього та старшого віку. Автори підкреслюють: гострий цистит має розглядатися не лише як самостійна проблема, а й як можливий клінічний маркер урогенітальних видів раку.

У Львівській області правоохоронці задокументували факт самовільного зайняття земель комунальної власності головою одного з фермерських господарств. Як повідомили у Львівській обласній прокуратурі, чоловік без будь-яких дозвільних документів розпорядився сільськогосподарськими ділянками, що належать громаді Стрийського району.

Слідство з’ясувало, що фермер використав одразу шість ділянок сільськогосподарського призначення, загальна площа яких перевищує 56 гектарів. Земля активно оброблялася та приносила прибуток, однак жодних правових підстав для її використання підозрюваний не мав. Таким чином громада фактично втратила можливість розпоряджатися власними ресурсами та отримувати законні надходження до бюджету.

Фермер розорав ці ділянки та засіяв їх соєю, отримавши прибуток. У прокуратурі зазначили, що територіальній громаді було завдано збитків на суму майже 270 тисяч гривень.

Разом з тим, ці збитки підозрюваний відшкодував у повному обсязі в ході слідства. Досудове розслідування триває, остаточне рішення щодо відповідальності ухвалить суд.

Сучасні харчові тенденції дедалі більше зосереджуються на білку, який став справжнім символом здорового способу життя. Його можна зустріти не лише у звичних продуктах, а й у протеїнових батончиках, спортивних коктейлях, спеціальних порошках і навіть у каві чи чаї. Популярність пояснюється тим, що білок допомагає відновлювати м’язи після фізичних навантажень, підтримує тривале відчуття ситості та може сприяти контролю ваги.

Однак дієтологи застерігають: надмірне захоплення протеїновими добавками та продуктами з підвищеним вмістом білка може призвести до дисбалансу в харчуванні. Коли основний акцент робиться лише на білку, часто недооцінюється значення інших важливих нутрієнтів, зокрема клітковини, яка відіграє ключову роль у здоров’ї травної системи.

Клітковина виконує важливу роль у травленні, підтримує баланс кишкової мікрофлори та знижує запалення. Вона пов’язана із зниженням ризику діабету, інсульту та серцево-судинних хвороб. Проте більшість людей отримують її значно менше за рекомендовані 30 г на день.

Популярність білка пояснюється його ефектністю: м’язи помітні одразу, тоді як користь клітковини складніше відчути. Маркетинг активно підживлює цю тенденцію, продаючи продукти з доданим білком як «здорові», а соцмережі створюють справжню «білкову лихоманку».

Водночас надлишок білка може бути шкідливим: він перевантажує нирки, провокує камені, негативно впливає на кістки, а в деяких випадках викликає нудоту. Тому важливо дотримуватися балансу, обирати різноманітні джерела білка та не забувати про клітковину та інші необхідні нутрієнти.

Після перерви, відпочинку або свят багато людей відчувають труднощі при поверненні до звичного робочого чи навчального ритму. Відчуття розсіяності, втоми, або навіть стан «туману в голові» — це досить поширене явище, яке, хоч і не є хворобою, все ж свідчить про перевантаження або стрес. Це сигнал від нашого мозку, який потребує відновлення.

Когнітивна втома може трапитися з кожним. Це не свідчить про слабкість чи неспроможність, а радше є знаком, що мозку потрібен відпочинок. Слід сповільнитися, делегувати частину завдань та звернутися по допомогу, якщо вона необхідна. Важливо пам’ятати, що цей стан — тимчасовий.

Чітка рутина зменшує навантаження на пам’ять. Варто сформувати ранкові та вечірні звички — підготувати одяг, скласти план на день, подбати про сніданок. Це позбавить мозок від необхідності постійно приймати дрібні рішення.

Переповнений графік без відпочинку тільки погіршує «туман у голові». Короткі паузи на 5–10 хвилин допоможуть відновитися: можна розім’ятися, випити чаю або просто вийти на свіже повітря. Такі паузи дають мозку час перезавантажитися.

Намагання тримати в голові всі завдання часто призводить до хаосу. Календарі, списки справ і нагадування звільняють пам’ять від зайвого навантаження. Регулярні завдання краще автоматизувати — наприклад, заздалегідь планувати оплату рахунків чи встановлювати нагадування про щотижневі справи.

Дотримуючись цих простих рекомендацій, можна зменшити прояви «туману в голові» і швидше відновити продуктивність.