Охорона здоров’я

У сучасному світі, де конкуренція зростає щодня, а споживачі стають дедалі вимогливішими, питання якості та відповідальності набувають особливої ваги. Для багатьох компаній це вже не просто складові успіху — це фундамент, на якому будується довіра, репутація та довгостроковий розвиток.

Якість — це не лише характеристика продукту чи послуги. Це комплексний підхід, який охоплює всі етапи роботи: від планування і виробництва до комунікації з клієнтами та післяпродажного обслуговування. Коли компанія приділяє увагу деталям, постійно вдосконалює процеси та впроваджує сучасні стандарти, вона створює цінність, яку клієнти відчувають на практиці. Саме це формує лояльність і стимулює повторні звернення.

У КМДА пояснили, що ремонт охопить прогонові будови, опори та елементи мостового полотна. Шляхопровід введено в експлуатацію у 2005 році. Нині на об’єкті зафіксовано руйнування бетонного шару, оголення арматури та її корозію.

Втім, ключові питання виникають не стільки до самого ремонту, скільки до обраного виконавця.

ТОВ “Д-Груп Інжиніринг” зареєстроване у 2016 році. До укладання нинішнього контракту компанія мала лише два договори у системі публічних закупівель — загальною сумою 23 тисячі гривень. Обидва стосувалися дорожніх робіт і були підписані ще у 2017–2018 роках.

Фірма неодноразово змінювала місце реєстрації та власників. У різні роки вона належала фізичним особам, пов’язаним між собою, а також офшорній компанії із Сейшел. З 2025 року засновницею та директоркою є Ірина Калініна, яка також володіє іншими бізнесами — у сфері оренди нерухомості та роздрібної торгівлі.

У 2017 році компанія брала участь у тендері “Миколаївводоканалу”. Згодом Антимонопольний комітет встановив факт змови між учасниками закупівлі, що стало підставою для штрафів і скасування процедури.

“Д-Груп Інжиніринг” фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них йдеться про можливу розтрату коштів під час будівництва паркінгу в аеропорту “Бориспіль”. За даними слідства, частина бюджетних коштів могла бути переведена через субпідрядні структури на рахунки компаній із ознаками фіктивності.

В іншому провадженні компанія згадується у справі про можливу розтрату 192 млн гривень у 2016–2017 роках у столиці. Слідчі вказували на схеми штучного завищення вартості робіт та ознаки фіктивності окремих підприємств.

КП “Київавтошляхміст” входить до структури КК “Київавтодор”. Підприємство очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень.

У 2024 році йому повідомили про підозру у справі щодо розтрати коштів під час ремонту деформаційних швів мостів. Слідство вважає, що роботи були виконані не в повному обсязі, а документи підписані з порушеннями. Також йому інкримінують службову недбалість, що призвела до збитків бюджету на 3,5 млн гривень у межах іншого договору.

Департамент транспортної інфраструктури КМДА, якому підпорядковується корпорація “Київавтодор”, курується керівництвом міста.

Останніми роками у столиці неодноразово фіксували інциденти з мостами та шляхопроводами. У червні 2024 року стався обвал пішохідної частини Повітрофлотського шляхопроводу. У жовтні 2023-го під час реконструкції обвалилася прогонова будова Дегтярівського шляхопроводу.

На цьому тлі вибір підрядника з мінімальним досвідом та кримінальним шлейфом для виконання робіт на об’єкті за 95 млн гривень викликає додаткові питання щодо критеріїв відбору та системи контролю за використанням бюджетних коштів.

Ремонт квартири — це не просто оновлення простору, а можливість створити комфортне середовище для життя, яке відображає стиль, потреби та характер власників. У Києві попит на якісний ремонт стабільно зростає, адже сучасні мешканці прагнуть поєднання естетики, функціональності та довговічності. Комплексний підхід до виконання робіт дозволяє уникнути зайвих витрат часу й коштів, а також гарантує продуманий результат.

Першим етапом стає детальне планування. Фахівці аналізують технічний стан приміщення, виконують заміри, обговорюють побажання щодо стилю та бюджету. На основі цього створюється дизайн-проєкт, який включає планування простору, розміщення меблів, освітлення та інженерних мереж. Чіткий план допомагає передбачити всі нюанси ще до початку робіт і мінімізує ризик непередбачених витрат.

Втім, цей механізм має обмеження. Якщо людина систематично спить по 4–6 годин, організм перебуває у стані хронічного дефіциту. У такій ситуації додатковий сон не створює запасу, а лише частково компенсує шкоду від недосипання. Іншими словами, накопичення можливе лише тоді, коли немає постійного виснаження.

Щоб сон почав працювати як ресурс, необхідно стабілізувати режим. Йдеться про регулярний відпочинок тривалістю 7–8 годин протягом кількох тижнів поспіль. Лише після цього організм здатен ефективніше реагувати на короткострокове скорочення сну.

Найпомітніший ефект “накопичення” спостерігається перед нетривалими перевантаженнями — наприклад, кількома інтенсивними робочими днями чи змінами графіку. Проте безсонні тижні не можна перекрити одним довгим сном на вихідних. Медики наголошують: тривале порушення циркадних ритмів і постійний стрес поступово підточують здоров’я, навіть якщо людина періодично намагається “наздогнати” втрачений відпочинок.

Фахівці радять використовувати стратегію розумно: за кілька днів до напруженого періоду лягати спати раніше, мінімізувати використання гаджетів увечері та дотримуватися стабільного графіка. У такому разі сон справді може стати потужним союзником організму, а не лише способом екстреного відновлення.

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

Жирові відкладення в організмі людини виконують не лише енергетичну, а й гормональну функцію. Проте їхній вплив на здоров’я залежить від локалізації. Найбільш небезпечним вважається вісцеральний жир — той, що накопичується глибоко в черевній порожнині, огортаючи печінку, підшлункову залозу та інші внутрішні органи. На відміну від підшкірного жиру, який розташований безпосередньо під шкірою і часто створює лише естетичний дискомфорт, вісцеральний активно впливає на обмін речовин і провокує серйозні порушення в роботі організму.

Надлишок вісцерального жиру пов’язують із підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету 2 типу, артеріальної гіпертензії, інфаркту та інсульту. Він сприяє виникненню хронічного запалення, порушує чутливість клітин до інсуліну та негативно впливає на рівень холестерину. Особливість цього жиру полягає в тому, що навіть люди з нормальною масою тіла можуть мати його надлишок, не підозрюючи про потенційну небезпеку.

Половина склянки вівсяних пластівців містить близько 4 г клітковини, з яких значна частина — розчинна. Вона утворює гелеподібну масу в шлунку, допомагає знижувати рівень «поганого» холестерину, стабілізує рівень цукру в крові та зменшує запальні процеси. Це безпосередньо пов’язано зі зниженням накопичення вісцерального жиру. Дослідження також показують, що овес багатий на бета-глюкан — розчинну клітковину, яка підтримує здоров’я кишечника і обмін речовин.

Клітковина у вівсянці живить корисні бактерії мікробіому кишечника. Здоровий мікробіом знижує хронічне запалення та покращує жировий обмін, що перешкоджає накопиченню жиру навколо органів.

Додаткові рекомендації для зниження вісцерального жиру:

харчуйтеся регулярно та збалансовано, поєднуючи вуглеводи з білками і корисними жирами;

обирайте якісні вуглеводи: цільні злаки, фрукти, овочі;

додавайте кардіонавантаження: біг, плавання, велосипед або інтервальні тренування;

слідкуйте за сном та рівнем стресу, оскільки надлишок кортизолу сприяє накопиченню жиру.

Вівсянка завдяки бета-глюкану, клітковині та здатності надовго насичувати є одним із найефективніших продуктів для зменшення вісцерального жиру. У поєднанні з фізичною активністю та правильним режимом сну вона допомагає підтримувати метаболічне здоров’я та знижує ризики для організму.

Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною передчасної смертності у світі та однією з найсерйозніших медичних і соціальних проблем сучасності. Вони охоплюють широкий спектр патологій, серед яких ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність та ураження судин. Щороку мільйони людей стикаються з ускладненнями, що суттєво знижують якість життя та працездатність.

Основними чинниками розвитку серцево-судинних захворювань є підвищений артеріальний тиск, високий рівень холестерину, надмірна маса тіла, малорухливий спосіб життя, куріння, зловживання алкоголем та хронічний стрес. Вагому роль також відіграють спадковість і вік, однак значну частину ризиків можна зменшити завдяки зміні способу життя. Регулярна фізична активність, збалансоване харчування з обмеженням солі та насичених жирів, контроль рівня глюкози в крові та відмова від шкідливих звичок здатні суттєво знизити ймовірність розвитку небезпечних ускладнень.

Ще одним поширеним сигналом є задишка, що виникає, коли серце не може ефективно перекачувати кров. Надлишкова рідина в легенях ускладнює дихання, що потребує уваги лікаря.

Також важливими є перебої в серцебитті. Нерегулярний ритм не завжди свідчить про хворобу, але обстеження допомагає виключити приховані патології.

Маловідомою ознакою серцевих проблем є набряки ніг, особливо ввечері. Вони виникають через затримку рідини при слабкій роботі серця і не повинні ігноруватися.

Щоб знизити ризик серцевих захворювань, лікар радить:

дотримуватися збалансованого харчування;

вести активний спосіб життя;

кинути палити та обмежити алкоголь;

не нехтувати відпочинком і спати 7–9 годин на добу.

Бхавіні Шах підкреслює, що навіть невеликі зміни в режимі дня допомагають зміцнити серце та покращити загальний стан здоров’я.

Насіння різних рослин є справжнім скарбом для організму людини, адже вони містять концентровані поживні речовини, необхідні для підтримки життєвих функцій. Кмин, кріп, льон, мак, кунжут, гарбузове та соняшникове насіння багаті на вітаміни групи B, вітамін E, мінерали, такі як магній, залізо, цинк та кальцій, а також на корисні жирні кислоти омега-3 і омега-6. Крім того, ці продукти є джерелом рослинного білка, який легко засвоюється організмом.

Регулярне включення насіння у раціон сприяє зміцненню серцево-судинної системи, покращує роботу кишківника, підтримує функції нирок та допомагає контролювати рівень холестерину в крові. Вони також стимулюють імунітет і можуть відігравати важливу роль у профілактиці запальних процесів. Льон, наприклад, відомий своїм високим вмістом клітковини та ліноленової кислоти, що позитивно впливає на роботу серця і кишечника. Кунжутне насіння багате на кальцій, що важливо для кісток і зубів, а гарбузове — на цинк, який підтримує імунну систему та гормональний баланс.

Насіння льону багате на омега-3 жирні кислоти, клітковину, магній, фосфор та марганець. Воно допомагає знизити холестерин, підтримує серце і кишківник. Щодня рекомендують 1–2 столові ложки у подрібненому вигляді, додавати у каші, йогурти, смузі та салати. Протипоказання – загострення захворювань кишківника, жовчного міхура, вагітність та лактація без консультації лікаря.

Кмин покращує травлення, апетит та підтримує імунітет завдяки спазмолітичним і протизапальним властивостям. Достатньо 1–2 чайні ложки на день, у їжу або як настій. Протипоказаний при гастриті з підвищеною кислотністю та виразковій хворобі.

Насіння кропу знижує артеріальний тиск, має заспокійливу дію, покращує роботу нирок і лактацію. Рекомендований настій із 1 чайної ложки насіння. Не слід вживати при низькому тиску та вагітності без дозволу лікаря.

Мак забезпечує організм кальцієм, залізом та магнієм, підтримує кістки, нервову систему та сон. Вживають 1–2 столові ложки на день, додаючи у випічку або каші. Протипоказаний дітям до 2 років та людям з певними захворюваннями печінки чи алергіями.

Соняшникове насіння містить вітамін Е, магній, селен та фосфор, підтримує серце, шкіру, волосся і нервову систему. Добова норма – жменя (30–40 г). Обережно людям із зайвою вагою та захворюванням жовчного міхура.

Гарбузове насіння цінне для чоловічого здоров’я через високий вміст цинку, підтримує імунітет, серце та простату. Рекомендована доза – 30–50 г на день. Протипоказання – камені у жовчному міхурі та нирках.

Кунжут – рекордсмен за кальцієм, підтримує кістки, зуби, шкіру, волосся та гормональний баланс. Вживають 1–2 столові ложки на день, підсмаживши або подрібнивши. Протипоказання – схильність до тромбозу, камені у нирках, вагітність без контролю лікаря.

Чіа – суперфуд із Латинської Америки, багатий на омега-3, клітковину та кальцій. Поглинає рідину і створює гелеподібну консистенцію, підходить для смузі, каш, йогуртів. Добова норма – 1–2 столові ложки. Протипоказання – захворювання кишківника в стадії загострення, діарея, прийом препаратів для розрідження крові.

Загальна денна норма насіння для дорослої людини – 30–50 г. Важливо поєднувати різні види, дотримуватись помірності та враховувати індивідуальні протипоказання. Для дітей норми менші, а введення насіння у раціон має бути поступовим.

Насіння слід зберігати в щільно закритій тарі в темному прохолодному місці або в холодильнику. Ціле насіння можна зберігати до року, подрібнене – не більше 1–2 місяців. Краще купувати сире, несолене насіння та при потребі підсмажувати самостійно.

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.

Чай давно посів особливе місце в повсякденному житті багатьох людей. Ранкова чашка допомагає прокинутися, вдень підтримує працездатність, а ввечері створює атмосферу спокою та затишку. Протягом століть цей напій асоціювався з користю для організму: йому приписували здатність заспокоювати нервову систему, стимулювати травлення, покращувати концентрацію уваги та навіть зміцнювати імунітет. Саме тому чай часто сприймають як безпечну альтернативу каві чи солодким напоям.

Однак сучасні наукові дослідження змушують подивитися на звичний ритуал під іншим кутом. Увага вчених зосередилася не стільки на самому чаї, скільки на температурі, за якої його вживають. Виявилося, що надто гарячий чай може нести приховану небезпеку для здоров’я. За результатами досліджень, серед популярних напоїв саме чай, який п’ють дуже гарячим, найчастіше стає джерелом підвищеного навантаження на слизову оболонку ротової порожнини та стравоходу.

Окрему небезпеку становить спосіб подачі чаю. Використання паперових стаканчиків «на винос», які мають внутрішнє пластикове покриття, призводить до ще більшого потрапляння мікропластику в напій. У таких умовах кількість частинок зростає порівняно з чаєм, завареним у скляному або керамічному посуді.

Науковці пояснюють, що мікропластик — це наддрібні фрагменти, які утворюються під час руйнування пластикових матеріалів або навмисно використовуються у виробництві. Сьогодні ці частинки виявляють практично всюди — у воді, продуктах харчування, повітрі та навіть у тканинах людського організму.

Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини досі активно досліджується, експерименти на тваринах уже пов’язують його з розвитком запальних процесів, гормональними порушеннями та проблемами з травною системою. Одним із головних джерел потрапляння мікропластику у чай вважають сучасні чайні пакетики, виготовлені з нейлону або біопластику, які під дією окропу активно виділяють мікрочастинки.

Окрім цього, фахівці звертають увагу на вміст танінів у чаї — речовин, що надають напою терпкості. Вони можуть знижувати засвоєння заліза з рослинної їжі, що особливо важливо для вегетаріанців, вагітних жінок та людей із ризиком анемії.

Щоб зменшити потенційні ризики, експерти радять віддавати перевагу розсипному листовому чаю, обирати пакетики без пластикових компонентів, уникати стаканчиків «на винос» і пити чай у перервах між прийомами їжі. Також рекомендується поєднувати продукти, багаті на залізо, з вітаміном С та не перевищувати помірне споживання напою.

Попри виявлені фактори ризику, чай залишається безпечним для більшості людей, якщо вживати його усвідомлено та в розумних кількостях.